Натхнення водою. Що пити, щоб добре почуватися на довгій дистанції

9 жовтня у столиці України відбудеться сьомий за ліком Міжнародний Київський марафон Wizz Air Kyiv City Marathon. До цієї події BonAqua започатувала проект "Натхнення водою", присвячений природній воді і тому фізіологічному й емоційному впливу, на кожного з нас. А особливо - на спортсменів, яким без неї не обійтись, щоб успішно подолати дистанцію майбутнього забігу. На маршруті вона необхідна, як повітря, і має завжди бути поруч. І байдуже, хто буде бігти вулицями Києва – керівник дипломатичного представництва чи успішний банкір, професійний спортсмен чи початківець – 42 195 м однакові для всіх.

Сьогодні важко не погодитися з розмірковуваннями відомого англійського художника Пітера Блейка (Sir Peter Blake): "Земля - водна планета, на якій якість води визначає якість життя. Добра вода – добре життя. Погана вода – погане життя. Немає води - немає життя". Коли ми говоримо "добра питна вода", то зазвичай покладаємось на свої відчуття, попередній досвід, або отриману раніше інформацію з ресурсів, котрим довіряємо. То ж яка вода для нас добра? Звичайно, якісна, яку нам легко пити за різноманітних обставин. Але чи цього достатньо? Чи все-такиважливо, щоб вона була приємна та смачна?

Раніше вважалося, що смак, запах і колір – це прерогатива інших напоїв. А вода, що становить основну частину будь-якого з них, має бути нейтральна. Однак природа не терпить "ніякості". І вода лише як хімічна сполука - цілком нейтральна, природна ж вода з різних джерел різниться. І не потрібно бути водним дегустатором, щоб відчути відмінності в особливостях смаку, і поготів - у нотках запаху й у відтінках забарвлення.

Чим яскравіше виражені смак, запах і колір природної води, тим більше у ній розчинено інших речовин. По-суті, вода набуває смаку, аромату, а то й забарвлення всього, що у ній розчиняється. Від кількості мінералів та мікроелементів, що містяться у воді, залежить, чи буде вона мати солодкуватий або солонуватий смак, приємний нейтральний чи неприємний жорсткий та гіркий. "На смак дуже впливає вміст мінералів, які потрапляють у воду природним шляхом, - говорить Марина Фіткевич, технічний директор Компанії "Кока-Кола Україна". - Так звані солі жорсткості - солі кальцію та магнію - у надлишку дають гіркуватий неприємний смак, а у невеликій кількості - відчуття "тіла" води. Хлориди дають воді солоний присмак, сульфати - гіркуватий, гідрокарбонати - м'який нейтральний, залізо - залізистий. Сірководень дає специфічний неприємний присмак і запах сірчаних сполук...". Але якщо неприємний запах чи різкий смак води у вас викликає несприйняття чи неприємні відчуття, то краще її не пити. Крім тих випадків, звичайно, коли вам її призначив лікар. Очевидно, що мова йде про воду з великим вмістом розчинених корисних речовин, понад - 1 г на л.

"Воду з рівнем мінералізації до 1 г на л можна пити щодня, у тому числі під час тренувань та інтенсивних фізичних навантажень. Однак це загальна мінералізація, яка більше впливає на смак води, ніж на її користь. Адже ці міліграми можуть складати різні солі та речовини і не завжди надзвичайно корисні для нашого організму", - звертає увагу Марина Фіткевич. Вона закликає не шукати у воді більше користі, ніж користь від самої рідини. "Вода необхідна для життя, тому важливіша, ніж вміст мінералів та мікроелементів для питної води її якість. А це в першу чергу для природної води – чистота, відсутність анторопонгенних домішок та шкідливих мікроорганізмів", - підкреслює фахівець. Щоб запобігти змінам смаку при перевезеннів та зберіганні, спеціаліст радить тримати бутильовану воду в сухому та затемненому місці при температурах від +5 до +20°С. Адже для того, щоб смачна питна вода стала доступна всім, незалежно від місця проживання, її почали масово бутилювати ще позаминулого століття. З цього приводу дуже дотепно висловився у тому ж ХIX столітті британський скульптор Едвард Форд: "Люди були винайдені водою для перенесення її з одного місця на інше".

Слід також пам’ятати, що на смак води впливає й суб'єктивне сприйняття. Бо ж смак у кожної людини індивідуальний. Стан смакових рецепторів, склад слини, попереднє споживання певних продуктів, особливо дуже кислих або гірких, емоційний стан тощо – безліч персональних чинників можуть вплинути на наше сприйняття смаку води, яку ми вживаємо. Якщо ми займаємось інтенсивними фізичними навантаженнями чи бігом, особливо на довгі відстані, то відчуваємо спрагу від втрати води організмом. Мабуть, тому найжаданішою для марафонця буде природна питна вода наприкінці забігу, коли до того ж бракує сил. Вона якраз допоможе залучити додаткові внутрішні резерви, виявити і вивільнити свій нерозкритий потенціал. А найсмачнішою буде вода, випита на фініші. У ній також обов'язково буде присмак перемоги - перемоги над собою, часом та дистанцією у 42 км.