Після перерви Україна йде підкорювати "Берлінале"
Директор Української кінофундації Андрій Халпахчі розповів "Німецькій хвилі", що цього року українці представлять на кіноринку 5 фільмів. Одну із цих стрічок Халпахчі називає дуже важливою для України та її іміджу в світі:
"Це в першу чергу картина "Живі" Сергія Буковського - великий документальний фільм про Голодомор в Україні. Це ринкова прем'єра, ми розраховуємо на аудиторію і фестивальних людей, які можуть зацікавитись включенням стрічки до програм різних фестивалів, і дистриб'юторів".
Крім цього, на кіноринку Берлінале буде показано нову стрічку Кіри Муратової "Мелодія для шарманки", вже відомий фільм Романа Балаяна "Райські птахи", дебют Марини Кондратьєвої "Коли я не засну" та український пригодницький анімаційний повнометражний фільм "Добрий солдат Швейк".
Минулого року участь Української кінофундації на Берлінале була радше експериментом, першими кроками, каже Халпахчі і веде далі:
"Вдруге, до речі, ми видаємо каталог "Нові українські фільми за 20008-2009 роки з анонсами нових стрічок. Треба сказати, що все ж таки збільшилось українське кіновиробництво. Минулого року було 7 повнометражних фільмів, цього - їх 14, зроблених за державні і приватні інвестиції".
Халпахчі наголошує, що торік українці відчули велику зацікавленість під час фестивалю Берлінале. Важливою метою першої участі на Європейському кіноринку було показати, що Україна таки існує на світовій мапі кіно.
Нині ж українці переслідують передусім практичні цілі, каже Халпахчі:
"Ми ретельно готуємося, заплановані кілька зустрічей з німецькими й іншими європейськими дистриб'юторами, адже має бути не тільки заявка, що є українське кіно. Час кіно перетворювати на індустрію і наша мета, щоб найбільші фільми були закуплені для світової і європейської дистрибуції і їх побачили в світі".
Український фільм "Діагноз" боротиметься за одного з Ведмедів Берлінале
Після досить довгої перерви цього року в Берліні українська стрічка візьме участь і в офіційній програмі кінофестивалю.
"За останні 7 років - це вперше, що вітчизняний короткометражний фільм представлений в конкурсі. Востаннє це був мультфільм Степана Коваля "Йшов трамвай 9-й номер", що тоді виборов Срібного Ведмедя", - розповів Халпахчі.
Повторити успіх цього фільму спробує цього року в Берліні 15-хвилинна картина "Діагноз" Мирослава Слабошпицького. Режисер, який нині мешкає у Санкт-Петербурзі, розповів, що спершу навіть не був упевнений, що його стрічку відберуть до конкурсу:
"Заприятелював я якось з Алексом Повельцом - режисером з Берліна. А попередній мій фільм "Інцидент" ("Жах") вперто не брали на німецькі кінофестивалі, хоча він і був показаний у 20 країнах. І поскаржився Алексу, що німці абсолютно не сприймають мій фільм. Говорили про різність менталітетів".
Однак доля "Інциденту" новий фільм Слабошпицького не спіткала. Стрічка "Діагноз", яка розповідає історію трьох молодиків-наркоманів з Києва, бере участь у конкурсі Берлінале.
Це - вже своєрідна винагорода для режисера, який здавна захоплюється творчістю німецького режисера Фасбіндера і взагалі дещо "холодним і відстороненим" німецьким стилем кіно.
Слабошпицький навіть жартома називає "Діагноз" "своїм німецьким фільмом". І от, каже режисер, виходить комічна ситуація: його так званий "німецький" фільм в прес-релізі Берлінале назвали "взірцем східної режисури".
Діагноз українському суспільству
"Діагноз" - це маленька трагедія з теренів Східної Європи про трьох представників брутального світу вуличної молоді - із неблагополучних районів української столиці, - бродяг-наркоманів, що створили дивний трикутник", - розповів Мирослав в інтерв'ю виданню "Сумно?".
Стрічку знімали впродовж 4 днів влітку у Києві, на 35 міліметрову плівку, звук записали у системі Dolby digital, що додавало клопоту з купівлею ліцензії у Лондоні. За словами режисера, монтаж завершили лише у грудні. Бюджет картини мінімальний - близько 30 тисяч доларів.
Дійовими особами стали Карина Бєлова, Максим Кущов, Олександр Семишкур, Володимир Губерначук. Для них усіх ці ролі були дебютними, адже всі вони ще навчаються хто у театральному інституті, хто у театральній школі, розповів Мирослав.
"Їхня перевага у тому, що вони студенти і ще не встигли набрати найгірших штампів, яких можуть навчити в нашому театральному інституті", - заявляє режисер.
Українська короткометражна стрічка "Діагноз" має загалом 10 фільмів-конкурентів з різних країн світу. Тому свої шанси на перемогу Мирослав Слабошпицький оцінює реалістично - 1:11.
Режисер нагадує, що за часи існування незалежної України тих, хто брав участь у "Берлінале" в конкурсі чи паралельних програмах набереться із сім - Кіра Муратова, Степан Коваль, Олександр Шапіро, Сашко Каптан, Тарас Томенко і поза конкурсом був Юрій Іллєнко із "Молитвою за гетьмана Мазепу".
З них лише двоє привезли Україні срібних "Ведмедів" - Кіра Муратова зі стрічкою "Астенічний синдром" у 1993 році та Степан Коваль за мультиплікаційну роботу "Йшов трамвай номер 9" у 2003 році", - додав Мирослав.
На питання, чому він обрав саме короткометражний жанр, режисер пояснив, що сьогодні не має жодного шансу знімати в Україні повний метр, "оскільки у нас є естетичні протиріччя з людьми, які відповідають за державну підтримку кіно, ці протиріччя почалися ще в 1999 році і тягнуться до сьогодні".
З України Слабошпицький поїхав у 2002 році, оскільки, за його словами, не знайшов у Києві роботи для кінематографіста.
"На той час я вже два роки був одружений з петербурженкою, з якою ми жили у Києві до часу, як у мене виникла конфліктна ситуація, про яку згадувати зовсім не хочу. Десь з 2000 я фактично отримав заборону на професію від тодішнього керівника Держкіно Ганни Чміль", - заявив режисер.
"Тоді я поїхав працювати до Санкт-Петербурга асистентом, другим режисером на "Ленфільмі", де знімали купу серіалів. І вважаю, що не втратив цей час, адже це колосальний досвід. Ми знімали і "Ментів", і "Злочин і кару", і "Фаворський", - розповів Мирослав.
"Серіал - це маленька повнометражка, яка знімається за 7 днів. Попри те, що багато режисерів каже, що справжній митець не повинен знімати серіали, бо від цього можна здеградувати, серіали вчать діяти в заданих обставинах - обмеженому бюджеті, часі. Міхалков часто повторює своїм студентам, що "режисура - це постійний вихід з положення", - додав він.
Режисер розповів, що дуже хотів би знімати в Україні, але наразі повернутися йому заважає "відсутність перспективи і підтримки проектів".