Депутати повинні надати право голосу переселенцям
Після того, як низка громадських організацій, включаючи "Восток-SOS", спільно із нардепами стали авторами законопроекту 2501а-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб", ми мали вже більше десятка зустрічей із різними дипломатами та представниками міжнародних організацій з приводу можливості надання права голосу переселенцям на місцевих виборах у жовтні 2015 року.
Приємно здивувало те, що жодна людина не виказала сумнівів щодо доцільності такої ініціативи. Усі зосереджували увагу на процедурі та питаннях – наскільки можливо в такий короткий термін прийняти важливе рішення.
Це можливо.
Вранці 14 вересня відбуватиметься засідання Погоджувальної ради. Переселенці та активісти організацій, що займаються виборами, зберуться під стінами ВР. О 10:00 вони почнуть вручати в руки головам фракцій та парламентських комітетів листівки із проханням включити законопоект до порядку денного. Будуть чекати на позитивний результат.
Це буде єдина можливість провести цей закон до виборів, якщо його слухання відбудеться вже на цьому тижні.
Як переселенка і активістка організації, що вже півтора роки опікується правами ВПО, можу сказати, що ми дуже добре володіємо ситуацією у населених пунктах України.
Якби у мене була можливість поговорити особисто з депутатами – розвіяла б їх страхи і, впевнена, переконала б їх внести на порядок денний і прийняти закон.
Голосувати піде тільки той, хто вірить в Україну
Будемо відверті, з трохи більш ніж одного мільйона осіб з числа переселенців, що є виборцями, реально подадуть заяви про включення їх до реєстру – менше 10%. Це пов’язано із тим, що переселенець не включається до реєстру автоматично; йому потрібно прийти і написати заяву про це, маючи паспорт і довідку ВПО не менш ніж за 15 днів до дня голосування. Це не дуже вплине на кількість виборців в округах.
Зроблять це тільки ті, хто дійсно сумлінно ставиться до виборчого процесу, хоче впливати на прийняття рішення – тобто люди з високим рівнем відповідальності. Переселенці за півтора роки конфлікту розуміють причини свого переселення та знають – саме влада, а не опозиція може допомогти їм у вирішенні проблем.
Список в Києві більш контрольований ніж у Лисичанську
Депутатам потрібно розуміти, що кожен переселенець, включений до виборчого списку поза межами Луганської та Донецької області – це виключення його зі списків, де влада гірше контролює процеси – на сході України.
Якщо ми дійсно хочемо запобігти фальсифікаціям, то не варто давати можливість ставити галочки на бюлетенях там, куди не поїдуть працювати міжнародні спостерігачі, а жителі цих населених пунктів перебувають у якості переселенців в інших містах.
Голос переселенця – золотий
Всі міфи про можливість масово підкупити переселенців – дурниці. Людина, яка розуміє специфіку конфлікту, знає, що для того, щоб отримати довідку ВПО, треба приїхати до СОБЕЗу, а для цього – перетнути лінію розмежування, отримавши пропуск в СБУ. І це треба зробити не менше ніж за 15 днів до виборів.
А потім що? Вертатися до окупованої території? А потім як знову збирати дозволи й довідки? Як везти людей на вибори? Чи селити та кормити їх упродовж 15 днів і чекати на вибори?
Тож, усім, хто вірить у такого роду фальсифікації, треба порахувати, що кожен голос буде обходитись у декілька тисяч гривень, і на додачу існують великі ризики, що не вдасться виїхати в другий раз, що не закриють пункти пропуску у день виборів тощо.
Чому це важливо?
Варто розуміти, що позбавлення права голосу переселенців – це відмова у їх інтеграції. Це показник того, що їх не прийняли у громаду, що їх не вважають потрібними, що їм треба повертатися до окупованих територій.
Цим може користуватися й російська пропаганда, яка місяцями запевняє вимушених переселенців, що київській владі не потрібні мешканці сходу.
Відсутність можливості впливати через правові методі на владу стимулює до активізації протестів та пошуку альтернативних способів донесення власної думки до влади. А це також не сприяє мирному вирішенню проблемних питань.
Важливе зауваження: така позиція суперечить міжнародним забов’язанням України в сфері захисту прав ВПО.
І це важливо для нашого іміджу за кордоном, на допомогу якого ми всі розраховуємо у боротьбі із агресією Росії.
Політичні бонуси
Так чи інакше, депутати думають і про політичну вигоду, яку можна отримати. І, на диво, і тут це можна зробити!
Ті, хто підтримає переселенців, однозначно зберуть собі прихільників на наступні вибори. У переселенців, що підуть голосувати, є активна громадська позиція, і вони донесуть інформацію про їх підтримку до своїх близьких і родичів.
Дипломати відмітять позитивні рухи українських парламентарів у забезпеченні прав людини. Так буде додано ще один аргумент до потреби залучення зовнішнього фінансування на вирішення проблем ВПО.
Можливо, якщо б можна було б донести хоча б ці аргументи до депутатів, вони б не так боялися проекту закону 2501а-1, не так би боялися переселенців. А ми би мали змогу крокувати далі у збереженні єдності та подоланні конфлікту.
Я вірю, що ми маємо можливість у понеділок 14 вересня не дати розчаруватися в депутатах одному мільйону осіб, які зробили свій вибір на користь України.
Олександра Дворецька, координатор правового напрямку Ініціативи "Восток-SOS", спеціально для УП.Життя