Інтелігентне рейдерство в освіті. На Березняках хочуть знищити гімназію?

Вже кілька тижнів, як в Дніпровському районі Києва розкручується скандал навколо того, як дві школи не можуть поділити один кабінет.

Здавалось би, смішна проблема. Але, як часто буває, через маленький отвір можна побачити багато потаємного і зжахнутися тому по-справжньому.

Отже, що на поверхні?

В одному дворі мікрорайону Березняки поряд розташовані дві школи. Школа №327 для молодших класів (1-4) та гімназія №191 для старших дітей (5-11).

Школи відомі в районі, бо обидві мають великий попит серед бажаючих навчатися.

Справа в тому, що 191-ша гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов вже кілька років посідає перше місце в Дніпровському районі в рейтингах ЗНО, дітки займають перші місця на Олімпіадах і отримують якісну підготовку до вступу у виші. Такі результати досягаються завдяки злагодженій команді вчителів під керівництвом директора гімназії Ніни Дроздович протягом багатьох років.

Між двома учбовими закладами – 327 школа і гімназія №191 – існує домовленість про те, що діти-випускники молодшої школи переходять до 5 класу гімназії без вступних тестувань, а просто за списком.

Унаслідок цього попит на освітні послуги молодшої школи підігрівається фактором подальшого безпроблемного вступу в престижну гімназію – адже батьки планують якісне майбутнє для своїх дітей і намагаються оформити малечу в перший клас саме в 327-му школу. Тим більше, що діти з інших шкіл потрапляють до гімназії після суворого відбору через тестування по предметах.

Директор 327-ї школи Наталія Стасюк колись працювала заступником директора у 191-й гімназії і була призначена директором школи №327 після реорганізації навчальних закладів, коли з однієї загальноосвітньої школи були виділені окремі спеціалізовані одиниці: молодша школа та гімназія.

Кожного року кількість бажаючих потрапити в обидва заклади перевищує реальну можливість фізично розмістити учнів, тому через тестування робився відбір дітей за рівнем підготовки.

І ось у 2016 році директор школи №327 вирішила набрати до першого класу більше учнів, ніж може вмістити будівля школи – і запропонувала частину своїх учнів розмістити одразу в гімназії.

Директор гімназії заявила представникам батьківського комітету, що на неї чинився тиск з боку керівника управління освіти Дніпровського району Наталії Іваніної, і повідомила, що була вимушена погодитись, хоча насправді такого наміру не мала.

На початку червня вже двічі відбулися збори батьків гімназії №191, у ході яких представники від класів намагалися розібратись, чому саме начальник управління освіти району так наполегливо приймає участь у такому дріб’язковому питанні.

Спробуємо розібратись. Тим більше, що Іваніна під час спілкування з батьками оперує фактами, які мають протиріччя або взагалі не відповідають дійсності.

Так, вона наголошує на тому, що в гімназії є місце для розміщення дітей з іншої школи – і пропонує звільнити для цього музей гімназії, якому вже майже 50 років.

Однак згідно останньої атестації 2014 року гімназія має завантаженість 100%, а з того часу кількість дітей збільшилась, і вже у червні 2015 року згідно із даними, розміщеними на сайті Київської міськради, завантаженість гімназії має найбільший показник в районі і складає 211,7%.

Згідно із даними Київської міськради, завантаженість гімназії має найбільший показник в районі і складає 211,7%

До того ж, через збільшення кількості дітей адміністрацією гімназії вже прийняті рішення частково переобладнати приміщення бібліотеки та музею під навчальні кабінети.

Усі ці факти відомі начальнику управління освіти Дніпровського району. Так само їй відомо, що діти в гімназії мають ущільнення в багатьох інших моментах шкільного життя. Наприклад у роздягальні не вистачає місця, а спортивні заняття проходять з об’єднанням по 2 класи.

Ще Іваніна лукавить, говорячи про те, що потрібен один кабінет. Адже діти в 327 школі мають мовну спеціалізацію і їх потрібно поділяти на 3 групи, тобто мінімум потрібні 3 кабінети – яких немає в принципі.

Цікаво, що коли стурбовані батьки ставлять запитання, а як же малечі буде організоване харчування, уроки фізичного виховання, елементарне користування туалетом – Іваніна з легкістю пропонує дітям бігати з однієї школи в іншу протягом всього навчального року і встигати це у будь-яку погоду за перерву.

Уявіть собі на хвилинку 9-річну дитину, яка кожного дня, незважаючи на сніг-дощ-мороз, буде гасати туди-сюди по вулиці, і чи встигне вона нормально перевдягнутися, поїсти і повернутися в налаштованому стані до уроків. Я не уявляю.

Далі цікавіше. Начальник управління освіти розповідає ошелешеним батькам, що "у країні війна, район потерпає від перенаселення, забудовники все забудували, а шкіл не передбачили" – і от, ми маємо надлишок дітей, яких немає куди пристроїти для навчання.

Однак при тому, що загальна ситуація по місту Києву дійсно складна, саме в Дніпровському районі середня завантаженість на школи спадає – про це свідчать статистичні данні. А на Березняках, де знаходяться наші школи, взагалі не ведеться будівництва багатоповерхівок.

В Дніпровському районі середня завантаженість шкіл спадає

Окрім того, в Дніпровському районі і безпосередньо на Березняках знаходиться декілька навчальних закладів, які не мають навіть 70% завантаженості учнями, про що не може бути не відомо керівнику в галузі освіти.

Не називатиму ці заклади, бо це некоректно, і я впевнена, що компетентна комісія розбереться і допоможе визначитись Іваніній Н.В., як їй ефективніше виконувати свої функції і враховувати всі фактори організації освіти в підпорядкованому районі.

Але так само на Березняках є будівлі колишніх дитячих садочків, які дивним чином розміщують в своїх стінах замість діток – наприклад, офіс авіакомпанії, бюро перекладів та міграційну службу, ось як на вулиці Березняківській, 4а.

На Березняках є будівлі колишніх дитячих садочків, які віддані під офіс авіакомпанії, бюро перекладів та міграційну службу. Ось як на вулиці Березняківській, 4а

Замість дитячого майданчика біля приміщень колишнього дитсадочку по Березняківській, 4а, тепер паркуються автівки.

Замість дитячого майданчика біля приміщень колишнього дитсадочку по Березняківській, 4а, тепер паркуються автівки

На слушні запитання батьків, чому діти з двох гарних шкіл мають постійно ущільнюватись і тіснитись, не мати нормального освітнього простору, коли є стільки явних резервів для організації якісного навчання – Іваніна відповіла, що вона щось кудись пише, про щось турбується, але жодних конкретних дій і пропозицій назвати не змогла.

Несподівано в цій історії з’являється досить цікавий персонаж.

Ніби на запрошення однієї з мам, на збори батьків прийшла представник батьківської ради Дніпровського району Оксана Мерінова – і почала активно підтримувати лінію керівника управління освіти, яка призведе до погіршення умов навчання дітей обох шкіл. Досить дивна поведінка для представника ніби батьківської громади.

При цьому Мерінова з роздратуванням засуджує будь-які намагання батьківської громади гімназії №191 отримати чіткі й зрозумілі пояснення від Іваніної та директора школи №327 Стасюк.

Відверто кажучи, батьки гімназії були здивовані такою демонстрацією нелогічної поведінки людей, які ініціювали або підтримали питання про виділення приміщення для класу молодшої школи.

Зрозуміло одне: існує якась прихована мета.

І ось що вдалося з’ясувати, поговоривши з батьками та учителями шкіл району, та занурившись в простори інтернету.

Виявляється, що вже не перший місяць серед вчителів різних шкіл та батьків обговорюється інформація, що Стасюк мріє про створення великої елітної школи для молодших класів, із підготовчим центром раннього розвитку.

Як це можна створити?

А дуже просто. Заручитися підтримкою впливової особи в управлінні освіти району і зробити 2-3 технічні кроки, щоб організувати все... на базі сусідньої гімназії.

Для цього – довести директора гімназії до такого стану, щоб та фізично не могла виконувати свої обов’язки, організувати заміщення її посади, реорганізацію чи ще пару варіантів просування своєї ідеї.

Перший та другий етап вже реалізовуються. А згодом учнів гімназії №191 розподілити по школах району, або пристроїти іншим чином, щоб остаточно звільнити приміщення.

Постає резонне запитання. Чи в своєму я розумі?.. Як можна знищувати найкращу гімназію району?

Мені це було не зрозуміло, поки я не вирішила подивитись – а яка школа у нас на другому місці?

І тут на мене чекало чудове відкриття.

На другому місці по нашому району – школа "Домінанта". Представником батьківського комітету "Домінанти" виявилась... правильно – Мерінова. Та сама, що завітала на наші збори і дивно лобіювала чужі інтереси, проігнорувавши батьківську громадськість гімназії №191.

На другому місці по нашому району – школа "Домінанта"

Може, це просте співпадіння? Не може ж бути, що три такі поважні особи, які піклуються тільки про дітей, кожна в своїй важливій іпостасі – змовилися і вирішили знищіти чудову гімназію просто для задоволення власних інтересів.

Чи – може?..

Ну, а якщо уявити собі, що вони добрі подруги. А навіщо уявляти? Будь ласка, вони цього і не приховують.

Як свідчать відкриті фотографії у соцмережах, три подруги разом і подорожують, і відпочивають.

Начальник управління освіти Дніпровського району Наталія Іваніна (справа), директор школи №327 Наталія Стасюк (на передньому плані) та голова ради батьків Дніпровського району Оксана Мерінова (позаду на лівому фото)

А щоб не здалося, що я маю багату фантазію, даю посилання на те, як у 2010 році "віджималось" приміщення 204 школи для "Домінанти". Прочитайте і ужахніться схожості ситуації.

Отже, один раз вдалося – чому б не спробувати ще? І всі в "дамках".

А головне – позбутися конкурента і розширити свої "королівства". Це ж так зручно. "Домінанта" починає домінувати, ще більше батьків мріють тепер віддати дітей в цю школу. В обох школах більшає і більшає учнів. Управління освіти має покірних, навіть дружніх підлеглих, все так солодко і чудово.

А те що, постраждають діти, то кому це цікаво? Хіба вся ця історія о дітях...

Мені єдине цікаво: які висновки зроблять батьки 327 школи, які наївно мріють, що їх діти навчатимуться у 191-й гімназії? Які висновки і кроки зробить вище керівництво посадових осіб, про яких тут викладено? І чи розуміють самі поважні дами, що репутація – це така річ, що кується роками, а втрачається в одну мить і назавжди?

P.S: 2 роки тому мої діти втратили можливість навчатись в українській школі-гімназії в Сімферополі – і я нічого не змогла вдіяти проти зелених чоловічків і казаків-ополченців, які вдерлися в кабінет нашого директора і чинили беззаконня. Але навіть тоді ми намагалися захистити своїх дітей, вчителів і директора.

Нині у мене дежавю. Тільки замість казаків – милі та інтелігентні дами. Але цього разу я маю впевненість, що злочин не відбудеться.

Звертаюсь до всіх, кого це стосується за допомогою. Разом ми сила!

Наталя Лютікова, в.о.голови батьківського комітету гімназії №191, спеціально для УП.Життя