Запишіть мене у "супруноботи", або черговий раз про гомеопатію

9079
10 липня 2017

Нещодавно в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун опублікувала у Facebook пост промовистим заголовком "1800 досліджень довели, що гомеопатія не працює".

Він викликав черговий шквал емоцій як у прихильників цього сумнівного методу лікування, так і у його критиків.

За часів незалежної України це перший публічний виступ в.о. міністра охорони здоров’я, який озвучує чітку, узгоджену і багатократно перевірену експериментами позицію світової наукової спільноти: гомеопатія є шарлатанською практикою, вона не працює, нічого не лікує і може бути загрозою для життя та здоров’я пацієнтів, якщо вони відмовлятимуться від дієвого лікування на користь гомеопатії.

Жоден з попередників пані Супрун не наважувався назвати речі своїми іменами.

Тема гомеопатії замовчується, українські лікарі виписують гомеопатичні фуфломіцини, полиці аптек згинаються від гомеопатичних пігулок, а у медичних вузах навіть існують курси і кафедри гомеопатії.

Наразі у нас з’явилася надія, що ці авгієві стайні почнуть хоч потроху розчищатися.

Водночас під цим дописом можна побачити десятки обурених коментарів про те, що, мовляв, мені гомеопатія допомагає, тому всі ваші наукові дослідження нічого не варті.

Давайте спробуємо розібратися хто правий (хоча мою позицію легко зрозуміти вже з назви цього матеріалу).

По-перше визначимося з термінами. Про витоки гомеопатії можна прочитати у Вікіпедії, так що повторюватися не будемо.

Якщо дуже коротко, то гомеопатія – це наївна середньовічна концепція про лікування "подібного подібним", що основана на певному містичному зв’язку форми об’єкту з його "суттю".

Так, головний біль середньовічні гомеопати лікували волоськими горіхами через їх схожість з малюнком звивин головного мозку.

Основою для приготування гомеопатичних препаратів є відверто абсурдна ідея про те, що чим сильніше діюча речовина препарату буде розведена водою, тим сильніше її ефект.

Гомеопати розводять діючу речовину у співвідношеннях на кшталт 1:1040 (це одиниця з сорока нулями) чи навіть 1:10400.

 

При таких розведеннях у таблетці препарату нема вже жодної молекули діючої речовини, а  10100 – це вже більше, ніж кількість атомів у всьому нашому всесвіті.

Заради пояснення цієї абсурдної ідеї застосовуються відверто псевдонаукові або містичні ідеї про "пам’ять води", "інформаційні матриці", "біополя" і т.п. Жодне з цих пояснень жодного разу не витримало експериментальної перевірки, але їх вперто продовжують наводити.

Гомеопатія на наших теренах часто сприймається як антитеза офіційної медицини.

Це пов’язано з процесами, що відбувалися після краху Радянського Союзу. Гомеопатія була певною "протестною медициною", до якої зверталися з надією отримати кращий сервіс, ніж в набридлих всім "совкових" лікарнях і гомеопати задовольняли цей запит.

З того часу за гомеопатією закріпився певний позитивний імідж, який не змогли зламати навіть численні докази її повної неефективності.

З часом гомеопатією стали називати речі, які не мають жодного відношення до її початкової концепції.

Часто гомеопатію ототожнюють з "натуропатією" (ліками виключно з натуральних компонентів), чи фітотерапією (лікуванням травами).

Іноді з гомеопатією взагалі змішують окультизм, ворожбу і всіляку езотеричну маячню.

Якщо додати сюди ще й різні "гомеопатичні школи", то вийде повний безлад, дуже характерний для всіх псевдонаукових ідей.

Гомеопатія – надприбутковий бізнес. Обсяг світового гомеопатичного ринку оцінюється у мільярди доларів. На відміну від нормальних ліків гомеопатичні пігулки практично нічого не коштують у виробництві (це просто цукрові кульки), а продають їх дуже дорого.

Деякі експерти фармринку кажуть, що прибутковість гомеопатії межує з наркобізнесом. Саме через надприбутковість виробники гомеопатії можуть банально купити не дуже принципових лікарів та чиновників від медицини, пропхати свої препарати-пустишки у всі аптечні мережі і забезпечити їм постійну гучну рекламу.

Саме тому не варто дивуватися засиллю гомеопатії в українських аптеках і тому, що її виписують деякі дільничні лікарі. Як то кажуть нічого особистого, просто бізнес.

Ефективність гомеопатичних препаратів перевірялася дуже ретельно, багато разів і для самих різних хвороб (посилання наведені у пості Уляни Супрун).

Жодного разу не було отримано жодного підтвердження, що гомеопатичні препарати працюють хоч трохи краще, ніж плацебо ("пустишка" без діючої речовини). Це і не дивно, бо ніякої діючої речовини при гомеопатичних розведеннях у пігулках нема. Всесвітня організація охорони здоров’я однозначно визнає, що "гомеопатія не має жодної доказової бази".

Якщо все це так, то чому так багато людей стверджують, що їм допомагають гомеопатичні "ліки"?

Причин тут декілька.

По-перше, є ціла купа хвороб, які з часом проходять самі. Типовий приклад – застуда та грип.

Вірус грипу проходить сам собою приблизно за тиждень і наразі нема жодних ліків, які б достовірно зменшували цей час. Час, який триває хвороба, залежить від купи факторів: штаму вірусу, стану вашого імунітету, стресів, погоди, харчування і т.п.

Якщо ви прийняли гомеопатичні пігулки і хвороба раптом пройшла не за 7 днів, а за 5, то ви будете вважати, що допомогли пігулки. Це типова логічна помилка "після цього, значить внаслідок цього".

Проблема в тому, що ви не можете поставити на собі контрольний дослід – перехворіти ще раз без пігулок у тих самих умовах і впевнитися, що пігулки взагалі ні до чого.

У клінічних дослідженнях такі досліди ставлять на великих групах людей і отримують достовірні статистичні результати. Висновок у всіх таких досліджень однаковий: гомеопатія ніяк не допомагає. Цю логічну помилку вкрай важко осягнути, бо всі ми вважаємо особистий досвід мірилом істини, але це не так.

По-друге, існує "ефект плацебо" – суб’єктивне полегшення від прийому "пустишки". Це нетривіальний психологічний ефект, який може дійсно давати полегшення у випадку хворобливих психічних та психосоматичних станів.

Проблема в тому, що для досягнення "ефекту плацебо" зовсім не потрібна ніяка гомеопатія. Достатньо просто того, що хворий вірить у те, що отримує ліки, тоді як насправді йому дають цукор чи крейду.

Власне, всі клінічні дослідження показують, що ефективність гомеопатії дорівнює ефективності плацебо, тобто гомеопатія і є плацебо.

Думаю, не варто говорити, що плацебо ніяк не допомагає від органічної патології на кшталт інфекцій, травм, інфарктів чи апендициту.

По-третє, пацієнти дуже схильні до логічної помилки "вибіркової уважності".

Припустимо, що людина приймає одночасно антибіотик та гомеопатію. Якщо людина не вірить у нормальну медицину, то вона буде підсвідомо приписувати всі позитивні зміни саме гомеопатичним пігулкам і вибірково "забувати" про те, що паралельно з ними є ще й антибіотики, які, власне, і діють.

По-четверте, багато нормальних лікарських препаратів не діють миттєво – від часу їх прийому до позитивних змін має пройти певний час, іноді досить значний, а пацієнти зазвичай люди дуже нетерплячі.

Поприймавши препарат кілька днів вони заявляють, що він не діє і кидаються приймати гомеопатичні пігулки. Як на диво симптоми проходять і люди починають вірити у "силу гомеопатії".

Насправді їх просто "наздогнала" дія справжніх ліків, яка випадково збіглася з прийомом гомеопатичних пігулок.

Підсумовуючи можна сказати, що кожний конкретний випадок, коли гомеопатія "допомагає" є або логічною помилкою пацієнта, або проявом "ефекту плацебо".

Людині дуже важко сприйняти той факт, що її власний досвід не є критерієм істини, тому переважній більшості людей легше повірити у всесвітню змову масонів-фармацевтів ніж у те, що його власний досвід може базуватися на помилках сприйняття та логіки.

Звинувачувати в цьому людей не варто: їх просто не навчили основам критичного мислення, не розповіли про логічні помилки та когнітивні викривлення.

Про гомеопатію можна писати дуже довго, але, на щастя, вчені вже давно зібрали до купи всі аргументи і докази.

Всім, хто хоче ґрунтовно розібратися у питанні раджу прочитати меморандум по гомеопатії, який підготувала комісія по боротьбі з псевдонаукою.

Незважаючи на природну недовіру до російських джерел, цей документ є дійсно дуже ґрунтовним і детальним розбором всіх псевдонаукових аспектів гомеопатії, який створено фаховими вченими.

Отже, резюме:

Гомеопатія – псевдонаука і шахрайство, яке паразитує на неосвіченості, забобонах і логічних помилках людей, що не мають навичок критичного мислення.

Вона нічого не лікує за винятком випадків "ефекту плацебо".

Не використовуйте гомеопатичні препарати. Краще купіть за ці гроші фруктів – для здоров’я буде набагато корисніше.

Я ні в якому разі не пропоную заборонити гомеопатію – люди мають право практикувати будь-які дивні псевдонаукові вчення і приймати на власний розсуд будь-які чудодійні пігулки.

Лише не треба називати ці містичні практики "медициною" і обманювати споживачів, розповідаючи про їх "ефективність".

Семен Єсилевський, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАНУ, доктор фіз.-мат. наук, спеціаліст у галузі молекулярної біофізики і комп’ютерного дизайну лікарських препаратів.

powered by lun.ua