Від 150 млн грн до 150 балів ЗНО, або Що і як змінить кардіологію в Україні

2972
22 листопада 2017

This is the house that Jack built. Попри рекурсивні повторення, відома англійська казка-вірш не про будинок і не про Джека, а про те, що відбувається навколо нього. 

Те саме з реформами – справа не лише в ініціативах уряду, а й в готовності середовища до змін. Жодна масштабна реформа не робиться лише президентом, прем’єром чи міністром. Суспільство змінюється суспільством. 

Рік тому перед командою фахівців МОЗ постала така задача. 

Дано: існуюча медична система – з усіма її лікарнями і медичними працівниками, службами, департаментами охорони здоров’я медичними навчальними закладами, фельдшерсько-акушерськими пунктами, науково-дослідними інститутами. 

Проблема: висока смертність від серцево-судинних захворювань, травми, онкозахворювання. 

Особливі умови: обмеженість бюджету. Рівномірний розподіл не дозволяє повноцінно фінансувати жоден із напрямків, а додаткове фінансування будь-якої медичної програми призведе до недофінансування інших. Відтак, гроші мають вкладатися на тій ділянці, де вдасться врятувати більше життів. 

Обтяжуючі обставини: успадкована пострадянська інформаційно-аналітична система з неефективними методами збору даних. Тобто всю офіційну статистичну інформацію щодо захворюваності, потреби, причини смертності необхідно сприймати з обережністю. 

Питання: Яке системне рішення, яка інвестиція дозволить врятувати життя та покращити здоров’я українців вже сьогодні? 

40 000 інфарктів міокарду на рік.

З них 20 000 (STeMI) потребують невідкладного стентування – розширення звуженої серцевої судини та встановлення металевого стенту, що перешкоджає її звуженню.

Якщо не проводити стентування, з 20 000 пацієнтів понад 4 000 загинуть ще в лікарні; якщо ж ангіографію та стентування виконати всім двадцяти тисячам, з них не вдасться врятувати лише близько тисячі. 

За приблизними оцінками фахівців-кардіологів, впровадження в Україні сучасного та визнаного у світі лікування пацієнтів з інфарктом дозволятиме рятувати щонайменше 3 000 людських життів щорічно! 

Рішення прийнято, починається фаза впровадження.

Ангіографи – сучасна та дорога апаратура для рентгенівського дослідження судин – мають працювати не в одній привілейованій київській лікарні, а в кожній області, в кожному госпітальному окрузі.

Розуміючи це, уряд виділяє 150 млн гривень в 2017 році та закладає таку ж суму в бюджет 2018 року на закупівлю ангіографів.

Працюють міністерства, проводяться зустрічі з виробниками, узгоджуються технічні вимоги, оголошуються тендери на Prozorro, закуповується апаратура, відбуваються перші поставки ангіографів. 

Перемога?

Та де там. Окрім ангіографа, для проведення стентування потрібні стенти та додаткові витратні матеріали.

Завдяки залученню міжнародних організацій (The Crown Agents) теперішній команді МОЗ вдалося закупити понад 20 000 стентів виробництва Європи та США втричі дешевше, ніж це робили попередники через малозрозумілі тендери.

Маємо стенти, витратні матеріали, закуповуються ангіографи.

Відпочиваємо?

Ще ні.

Традиційно, закуплені вироби медичного призначення розподілялися між областями відповідно до кількості мешканців. Внаслідок цього значна кількість стентів розподілялася або туди, де ангіографія технічно не могла виконуватися, або до столичного інституту.

Пацієнти в інших регіонах та кардіологічних центрах не були забезпечені матеріалами для надання невідкладної допомоги.

Для виправлення ситуації МОЗ розробляє, а Міністерство юстиції перевіряє та реєструє, новий порядок розподілу стентів. Тепер витратні матеріали для ангіографії розподіляються в ті центри, де їх будуть використовувати саме для невідкладної допомоги безоплатно 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Гроші є, ангіографи купують, стенти завезені, розподілені справедливо, що далі?

Для порятунку кожного пацієнта з інфарктом недостатньо відкрити гарну лікарню в Києві.

Сучасна кардіологічна допомога має бути доступна всім без винятку. Пацієнта з інфарктом з будь-якого українського міста чи села треба довезти до лікарні протягом двох годин.

МОЗ разом з експертами кардіологами розробляє наказ №975 про удосконалення системи кардіологічної допомоги, який визначає функції та принципи роботи мережі кардіологічних – або реперфузійних – центрів.

Наступне завдання – зробити так, щоб пацієнт фізично міг потрапити до лікарні з ангіографами, навченими лікарями і потрібними медичним забезпеченням.

МОЗ разом з фахівцями екстренної медичної допомоги розробляє ще один наказ №1181, яким змінюється алгоритм дій служб невідкладної допомоги щодо пацієнтів з ознаками інфаркту.

Відтепер бригада швидкої доставлятиме пацієнтів з інфарктом не до найближчої лікарні, або лікарні за місцем проживання, а до реперфузійного кардіоцентру.

Отже, апаратура є, матеріали є, механізм розподілу є, реперфузійні центри є, "швидка" знає кого, у якому випадку і куди везти.

Завдання виконано?

Ще ні. 

Потрібні лікарі, інтервенційні кардіологи, спроможні провести діагностику за допомогою ангіографа та зробити стентування пацієнту з інфарктом. А відтак визначається порядок підготовки фахівців, створюються програми підготовки кардіологів, відбираються установи здатні навчати, розробляється постанова про безперервний професійний розвиток лікарів.

Крім того, для якісного надання сучасної кардіологічної допомоги МОЗ наказом №1422 дозволяє використання міжнародних клінічних протоколів – покрокових інструкцій, створених на засадах доказової медицини відповідно кращого світового досвіду. 

Але і це ще не все. Дорога апаратура, наявність витратних матеріалів, накази і протоколи, навчання лікарів – все це не спрацює, якщо лікар не хоче допомогти, не прагне зробити якнайкраще, не використовує всі можливості аби покращити свої знання та вміння.

Як не прикро це визнавати, та все ж серед лікарів є "випадкові люди", котрі отримали диплом керуючись хибною мотивацією, далекою від бажання вдосконалюватися щодня заради допомоги іншим. 

Відчутні зміни всієї медичної системи прийдуть разом зі здібними та мотивованими лікарями, з новим академічним середовищем, яке починається зі встановлення порогу прохідного балу (150 ЗНО) та вступних випробувань, впровадження нових освітніх стандартів, ліцензійних вимог, етичних принципів, екзаменів світового рівня. 

Яким би не був розумним та сильним уряд чи МОЗ, реформа буде успішною якщо у лікарському середовищі існуватиме бажання прогресувати, орієнтуватися на потреби пацієнта, виступати агентами змін.  

За кожною зміною стоять фахівці міністерств охорони здоров’я, фінансів, юстиції, економічного розвитку та торгівлі, освіти, антимонопольного комітету, державної регуляторної служби, представників центрального апарату КМУ та місцевих органів самоврядування, експертів кардіологів та невідкладної медичної допомоги, лікарів, медиків, громадських організацій. Дякую кожному особисто за ваш внесок та небайдужість. 

Кожного дня, тисячі працівників уряду, міністерств, відомств, служб, рад, департаментів, лікарень, підстанцій роблять кожен свою непомітну ділянку великої спільної справи змінюючи країну задля порятунку незнаного співгромадянина з болем в грудях, беруть на себе відповідальність, своєю щоденною працею творять своє майбутнє. 

Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua

Головне на сайті