"Чистка карми" брудними ганчірками, або Чого не варто везти в інтернати

17587
18 грудня 2017

У передчутті найдобріших свят, див і подарунків – саме так нині можна назвати стан кожного з нас.

Ми вже думаємо, що поставимо на стіл, як прикрасимо новорічну ялинку, які подарунки подаруємо своїм рідним і близьким людям.

А ще в переддень Різдва нам неабияк хочеться зробити добру справу і комусь допомогти: порадувати того, хто в силу своїх життєвих обставин перебуває в скруті, або і взагалі позбавлений родинного тепла.

Саме тому багато хто з нас їде в дитячі будинки та інтернати.

В переддень Різдва нам неабияк хочеться зробити добру справу і порадувати того,
хто позбавлений родинного тепла

Це може бути як колективна поїздка з колегами і друзями, так і самостійна, так би мовити, без зайвого розголосу.

Це надзвичайно добре, але знаєте, що мене, очільницю фонду, який уже не один рік допомагає таким діткам, турбує і оборює?!

Днями трапилася історія, яка сколихнула соціальні мережі. Одна з волонтерок закликала до розголосу жахливої, як їй здалося, ситуації зі "скотським" ставленням до дітей.

Знаєте в чому воно проявлялося?

Жінка з однодумцями вирішили влаштувати свято для вихованців інтернату: накрили їм святковий стіл і подарували… купу зношеного одягу, яку вихователів попросили самостійно перебрати і розділити між дітьми, а залишки передати нужденним сім’ям.

Згодом, частину одягу волонтери знайшли на смітнику і виклали ті світлини разом із гнівним текстом, під яким вже купа емоційних коментарів, які в більшості засуджують керівництво закладу.

 Скрін поста в загальнодоступній групі "В Полтаве"/Facebook

Доки хтось обурюється і прагне відновити справедливість, я хочу розібратися більш детально в тому, чи варто взагалі везти б/у одяг в інтернати?

Керівництво дитбудинків змушене приймати такі "подарунки", бо боїться публічного осуду. А даремно.

По-перше: це травмує самих вихованців. Дітки, які позбавлені родин, нічим не гірші за наших з вами дітей і хоча вони й не просять айфони і планшети, їм по-дитячому прикро отримувати вживані речі.

По-друге: б/у одяг – великий клопіт для адміністрації закладу, бо все це спершу треба ставити на баланс, а потім списувати, бо речі швидко стають непридатними.

Також весь одяг потрібно перепрати, продезінфікувати і попрасувати, а часто зробити цього там не мають змоги. Адже в кожному закладі інтернатної системи завжди є скрута із як із засобами гігієни, так і з пральним порошком та миючими засобами.

Ми, як фонд, привозимо допомогу в дитячі будинки, і це не просто клунки з речами, а пакунки, які передаються за тристоронньою угодою і актами.

Фонди привозять не просто клунки з речами, а пакунки, які передаються
за тристоронньою угодою і актами

І знаєте, що відбувається?

До закладу швиденько біжать різні КРУ з перевірками.

А тепер уявіть, що буває, коли адміністрація списує вживані і геть зношені речі у великій кількості. Це ж як червона ганчірка для всіх перевіряючих органів.

До того ж, в інтернатній системі є свої, написані ще "за Леніна", норми, в яких на одну дитину має припадати певна кількість одягу, взуття, засобів гігієни та іншого.

Тому, наприклад, якщо склад забитий шкарпетками, а діти ще не відносили свої дві пари, які їм дали на рік, то завідувач дитбудинку просто не має видати вихованцю третьої пари. 

Звичайно, ви можете привезти дітям ці ж шкарпетки і дати їх безпосередньо в руки. Але тоді вони повинні бути новими і відповідати розміру ніжки. Для цього потрібно заздалегідь питати, якій конкретно дитині що потрібно. Так, це додасть вам роботи, але тоді ви точно нікого не скривдите і зробите по-справжньому добру справу!

Звичайно, простіше вивантажити три вагони ганчірок, звалити все гамузом на порозі дитбудинку і поставити галочку в списку справ біля пункту "чистка карми", але це нікому користі не принесе.

Якщо хочете допомогти, доведеться потрудитися. Або довірте цю роботу благодійним організаціям, які спеціалізуються на такій допомозі.

Повірте, це не голослівні звинувачення.

Ми з колегами по фонду не один раз розбирали речі, які приносили для наших підопічних, і точно знаємо, що далеко не всі люди, які їх віддають, відповідально до цього ставляться.

Ми, звичайно, все перебирали і брудне, рване та старе сміливо відправляли в сміття. Те ж, що ще якось годилося до носіння, нам в себе вдома доводилося прати, сушити і прасувати. Це нелегка робота, яка забирає багато часу.

Питання тільки в доцільності і ефективності того, що ми витрачаємо його на такі процеси.

Тож моя вам порада: якщо у вас накопичилося багато уже непотрібних речей і дуже хочеться поділитися ними з нужденними, спершу обов'язково самі переберіть їх.

Якщо є річ, яку ви самі ні за що більше не погодитеся одягнути через зношеність – сміливо відправляйте її у відро для сміття.

Все, що в хорошому стані, без дірок, плям й інших дефектів, передайте в організації, які допомагають кризовим сім'ям або бідним людям. Цьому будуть раді.

Якщо ж є щось ну дуже гарне, брендове, і ви хвилюєтеся, що такі дорогі речі не дійдуть до адресата, краще віддайте їх в благодійний магазин, де ааш одяг продадуть, а гроші передадуть на благодійність в перевірені організації.

Я ж дуже вас прошу: не ображайте дітей з дитбудинків! Позбавлені найдорожчого, родинного тепла, вони заслуговують подарунків, а не зношених джинсів.

Тому, якщо ви дуже хочете зробити справді хорошу справу, спершу добре подумайте як, чим і кому ви допоможете.

І звичайно – допомагайте! Тільки усвідомлено.

Валерія Татарчук, засновник і глава БФ "Твоя Опора", спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua