Чи є дитина центром Нової української школи?
Дотепер напрямок реформи шкільної освіти в Україні визначали два документи: Концепція "Нова українська школа" та Закон "Про освіту".
Одним з ключових нововведень у філософії змін системи шкільної освіти є запровадження принципу орієнтації на потреби учня в процесі шкільного навчання.
Суть реформи – змінити центр в системі: не дитина існує для школи, а школа (вчителі, адміністрація, міністр освіти) працює задля розвитку дитини.
Якщо система зможе стати інструментом гармонійного розвитку кожної окремої дитини, це означатиме, що шкільна освіта докорінно змінилася.
Я з величезним нетерпінням чекала на появу законопроекту "Про повну загальну середню освіту".
В ньому мета освіти, що її визначено в Законі "Про освіту", а саме: "…всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей…" повинна отримати інструменти для реалізації.
Ти особливий? – Доведи!
Принцип орієнтації на потреби учня неминуче передбачає персоналізацію шкільної освіти. В статті 14 законопроекту "Про повну загальну середню освіту" визначено процедуру навчання за індивідуальною освітньою траєкторією.
Проаналізувавши її зміст, роблю висновок, що можливість вчитися з урахуванням індивідуальних особливостей учня – виняток із загальних правил.
Необхідність в індивідуальному підході до навчання в школі потрібно обґрунтувати заявою (поданою учнем або батьками), яка має бути затверджена педрадою школи.
Більше того, можливість вчитися індивідуально, відповідно до обраних учнем/батьками видів, форм і темпів освіти, предметів та рівнів їх складності, методів і засобів навчання – є реальною. тільки якщо на це є необхідні ресурси в школі, а вчителі й педрада готові розробляти індивідуальний навчальний план.
Існування окремої процедури визнання результатів індивідуального навчання підтверджує виключність індивідуалізованого формату отримання знань в школі.
Іншими словами, загальний порядок навчання не передбачає індивідуалізацію.
Тобто в школі не обов'язково визначати індивідуальні потреби, особливості та інтереси дитини, щоб враховувати їх у майбутньому під час розробки освітніх програм. Стаття 10 законопроекту таких вимог не містить.
В законопроекті зазначено, що освітній процес "спрямовується на розвиток та виявлення обдарувань особистості шляхом формування і застосування її компетентностей".
Попри це, у поняття якості середньої освіти не входить те, чи результати навчання відповідають індивідуальним інтересам та потребам дитини.
На системному рівні індивідуалізацію в процесі шкільного навчання розглядають як маргінальну поведінку, яка не є обов’яковою і призводить до додаткових витрат школи, що не завжди можливо в принципі.
Індивідуалізація (все-таки) можлива
Система не спроектована так, аби усіх дітей бачити особливими. Тому не зобов’язує школи розробляти освітні програми з урахуванням індивідуальних особливостей.
Законопроект дозволяє індивідуалізацію за певних умовж. Це складно, проте можливо.
Цього недостатньо, аби вважати, що шкільна система трансформується і у центр стає дитина.
Виписані в законопроекті норми швидше можна вважати амортизаційними заходами для найбільш свідомих і просунутих користувачів, яких, зазвичай, меншість.
Важливо: до 1 червня 2018 року триває громадське обговорення проекту Закону "Про повну загальну середню освіту".
Ще є час долучитися до змін в системі шкільної освіти, яка, зрештою, формуватиме наше з вами майбутнє.
Насамкінець, коротко викладу свої пропозицій до законопроекту.
З метою підсилити передумови забезпечення реалізації індивідуальної освітньої траєкторії пропоную:
Доповнити Статтю 1 законопроекту такими термінами:
- Індивідуальні особливості здобувача освіти
- Порядок/процедура визначення індивідуальних особливостей здобувача освіти
- Пізнавальний запит здобувача освіти
- Порядок/процедура подання пізнавального запиту здобувача освіти
Розробити формат документу, який би був інструментом реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
Такий інструмент повинен унормувати, як фіксувати, моніторити та оцінювати поступ учня в опануванні ключових компетентностей і наскрізних умінь з урахуванням його особистих цілей, завдань, обдарувань, інтересів та планів на самореалізацію протягом усього процесу навчання в школі.
Зобов’язати школи враховувати результати визначення індивідуальних особливостей здобувачів освіти, а також пізнавальні запити, змінивши редакцію п.2 Статті 10:
"На кожному рівні загальної середньої освіти освітній процес організовується та здійснюється з урахуванням результатів визначення індивідуальних особливостей, та на основі пізнавальних запитів здобувачів освіти, а також вікових особливостей фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей.
Порядок визначення індивідуальних особливостей здобувачів освіти, як і процедура подання пізнавальних запитів розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти."
Доповнити п. 3 Статті 11 з переліком вимог для розробки і затвердження власної освітньої програми закладу освіти такими частинами:
- Огляд та узагальнення результатів визначення індивідуальних особливостей здобувачів освіти
- Аналіз пізнавальних запитів здобувачів освіти
Поняття якості повної загальної середньої освіти поєднати з відповідністю індивідуальним особливостям здобувача освіти, аби результати навчання не тільки відповідали державним стандартам загальної середньої освіти, але й максимально сприяли успішній самореалізації людини як особистості.
Передбачити можливість перегляду державних стандартів повної загальної середньої освіти не рідше одного разу на п’ять років, змінивши п.4 Статті 43.
Титульне фото: Depositphotos