Чарівники "Смарагдового міста": 2014-2017

Проект "неВтрачене майбутнє", в першу чергу, присвячується ЛЮДЯМ. Тим, хто завдяки новаційній освітній програмі побачив нові життєві горизонти, чиї нелегкі долі змінилися на краще. А також тим, хто попри різноманітні труднощі допомагає такій молоді самостійно будувати своє майбутнє.

У жовтні 2014 року – рівно три роки тому – діти з восьми інтернатів і дитбудинків Донеччини були поспіхом евакуйовані у Святогірськ, у тамтешній санаторно-курортний центр для дітей. Про волонтерський проект допомоги вихованцям Центру, який за три роки перетворився на всеукраїнську програму розвитку молоді – у цьому матеріалі.

ДИТЯЧЕ ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ

Місто Святогірськ знаходиться на межі трьох областей – Харківської, Луганської, Донецької і адміністративно належить до останньої. Святогірськ відомий своєю унікальною панорамою, що нагадує класичний вид Києво-Печерської лаври: густо порослі зеленим лісом пагорби над плесом річки.

А серед зелені – третя за ліком українська лавра: величні церкви із смарагдовими та золотими банями і білими стінами. Різниця між ними лиш у масштабах, а ще – чарівний вигляд Святих Гір не спотворений височенними житловими будинками, що вигулькнули в останні десятиріччя з-за Києво-Печерської Лаври.

У цьому привабливому рекреаційному місці з 1995 року діє "Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації "Смарагдове місто". Такий собі "Артек" обласного значення для вихованців дитячих будинків, інтернатів, дітей-інвалідів та дітей із малозабезпечених сімей – усіх, хто потребує піклування суспільства.

Центр зовсім не був пристосований до того, що чекало його у 2014 році – необхідно було прийняти близько 500 дітей, евакуйованих з восьми дитячих будинків на окупованих територіях, які буквально тікали з-під обстрілів.

По-перше, у Центрі не було запасів одягу та речей першої необхідності – у мирний час діти приїжджали сюди на три тижні зі своїми речами та поверталися з ними назад у свої дитбудинки, інтернати чи сім’ї. А по-друге, він просто не був розрахований на таку велику кількість людей, що приїхали сюди не на короткий час, а на постійне проживання без будь-якої перспективи.

– З усіх речей діти часом мали лише те, у що були одягнені, і навіть не мали ніяких документів, – згадує заступник директора з навчальної роботи "Смарагдового міста" Володимир Григорович Романюк.

Волонтери підтверджують:

– Те, що ми побачили у святогірському інтернаті, шокувало нас. На вулиці стояв жовтень, а діти часто ходили просто у тапках і без верхнього одягу.

Цими волонтерами були тоді двоє працівників компанії "Кока-Кола Беверіджиз Україна", які приватно "волонтерили", як і багато хто з громадян у ті складні часи.

ВИПУСКНИЙ 2015 - СВЯТО, ПОДАРОВАНЕ ВОЛОНТЕРАМИ

"Кока-Кола Беверіджиз Україна" (що є частиною Coca-Cola HBC Group) - досить велика компанія, понад 1500 працівників. Її завод знаходиться у Київській області, а в інших регіонах – торговельні представництва. Звістку про становище у "Смарагдовому місті" працівники поширювали поміж собою, доєднуючи усіх, кого могли з кола рідних і знайомих, одночасно намагаючись залучити і потенціал самої компанії.

Директор із зв’язків з громадськістю "Кока-Кола Беверіджиз Україна" Андрій Бублик каже, що його доповідь міжнародному керівництву компанії про необхідність допомоги українським дітям-втікачам від війни, викликала бурю емоцій та розтопила серця прагматичних бізнесменів. Вони задумалися не тільки про українських дітей, а й про соціально незахищену молодь в інших країнах Європи.

Відтоді у "Смарагдове місто" пішли автокаравани з найбільш необхідними речами. Михайло Шаранов – керівник харківської філії пригадує, що їм, як найближчим територіально до "Смарагдового міста" зателефонували з заводу і попросили терміново допомогти дітям у Святогірську.

У 2017 році з 19-ти випускників "Смарагдового міста" 15 вступили у вищі навчальні заклади

– Здається, це був Андрій. Він попросив допомогти. Наші співробітники зібрали гроші, купили необхідні речі і поїхали машиною у Святогірськ.

Згодом харківська філія повторить це ще не один раз – вона стала ланкою зв’язку між волонтерами та Центром соціальної реабілітації.

Мабуть, найяскравішою подією цього періоду став випускний, організований волонтерами. Вони не лише одягли кожного з 39-ти випускників у святкові сукні й костюми, серед кока-кольної спільноти знайшлися візажисти, перукарі й фотографи. Це було неймовірно красиве свято з усіма необхідними й такими бажаними атрибутами – випускним балом, фотоальбомами на згадку, подарунками, вальсом і першим хвилюванням…

Загалом волонтери відправили 12 благодійних караванів із сезонним одягом, взуттям, медикаментами, речами першої необхідності, втому числі і з Києва.

Центр отримав обладнання для 4-х спортивних кімнат і професійну сушильну машину.

Необхідно було прийняти близько 500 дітей, евакуйованих з восьми дитячих будинків на окупованих територіях

Для дітей були організовані екскурсії і майстер-класи. Волонтери робили все, щоб покращити їхнє життя. Але надаючи матеріальну допомогу, у чому волонтерський рух спочатку бачив свою головну місію, з часом стало зрозуміло, що учням потрібна не тільки їжа, одяг і приладдя – дуже важливо допомогти їм самостійно влаштуватися у житті після випуску.

ДАМО ВУДКУ - БУДЕ Й РИБА

У 2015 році компанія "Кока-Кола Беверіджиз Україна" звернулася до Громадської спілки "Освіторія", яка впроваджує інноваційні методики навчання та вже мала на той час серйозний досвід роботи з учнями інтернатів.

Насамперед, "Освіторія" розповідала учням про ЗНО, його необхідність і важливість, що успішне складання цього іспиту - це вже перший крок до кращого майбутнього. Було досить важко переконати цих дітей, що майбутнє для них відкрите і кожен може досягнути бажаного. Усім старшокласникам було надано доступ до безкоштовного тестування з профорієнтації.

– Воно (тестування – ред.) допомагає нашим вихованцям краще зрозуміти себе і побачити своє майбутнє у певній професії. Загалом проект допомагає молоді повірити в себе і спонукає ставити амбітні цілі – такі, наприклад, як вступ до найбільш рейтингових університетів, – розповідає заступник директора з навчальної роботи "Смарагдового міста" Володимир Романюк.

Також випускники отримали персональні консультації психолога і почали готуватися до ЗНО за допомогою онлайн платформи iLearn, де містяться відеолекції, матеріали для самопідготовки та проходять вебінари з викладачами.

Одночасно з цим у "Смарагдовому місті" запрацював кулінарний гурток для старшокласників, щоб вони отримали свою першу професію. Програма довела свою ефективність уже за перший рік роботи у "Смарагдовому місті" - 52% учасників проекту стали у 2016 році студентами вишів.

Подоланий шлях і успіх "Смарагдового міста" надихнув організаторів проекту вийти у 2016-2017 навчальному році на національний рівень. Уже в шести інтернатах Вінницької, Кіровоградської, Львівської та Закарпатської областей, а також знову в Святогірську взялися до роботи.

Надали навчальним закладам комп’ютери, провели тренінги та почали готувати старшокласників до ЗНО. За підсумками начального року вже 77% випускників вступили до вищих навчальних закладів. Заступник директора з навчальної роботи "Смарагдового міста" Володимир Романюк відзначає, що у 2017 році з 19-ти випускників "Смарагдового міста" 15 вступили у вищі навчальні заклади.

У 2017-2018 навчальному році до програми розвитку молоді доєдналися інтернати в Рівненькій та Волинській областях. Директор із зв’язків з громадськістю "Кока-Кола Беверіджиз Україна" Андрій Бублик сповнений оптимізму:

– Ставимо собі за мету до 2020 року допомогти 25-ти тисячам молодих українців отримати освіту і знайти роботу.

Що ж, враховуючи стрімкий розвиток проекту, новітність навчальних технологій, чудові отримані результати і головне – небайдужість усіх залучених людей, ці наміри цілком реально втілити у життя.

Програма розвитку соціально незахищеної молоді започаткована у 2015 році компанією "Кока-Кола Беверіджиз Україна" спільно з Громадською спілкою "Освіторія" у Центрі соціальної реабілітації "Смарагдове місто" м. Святогірська Донецької області, що став домівкою для дітей-переселенців із 8-ми інтернатів зони АТО. За перший рік роботи програма довела свою ефективність, тому було прийнято рішення розширити проект і зробити його національним. Цього навчального року програма охоплює вже понад 1000 старшокласників з 14 інтернатів у 7 областях України.

Олег Олексюк, спеціально для УП.Життя