Де просити гроші на науку і благодійність. Спільнокошт по-українськи

Першу частину статті про народне фінансування читайте тут

Спільнокошт і благодійність. Українці просять на навчання

Механізм краудфандінгу стає дедалі популярнішим у залученні грошей для благодійних цілей. У світі створено чимало платформ, на яких можна отримати фінансування подібних ініціатив.

Силами народних спонсорів здійснюється багато локальних проектів – від купівлі медичної допомоги лаоським жінкам та їхнім новонародженим дітям до очищення води в Афганістані.

Start Some Good – один з найбільш популярних сайтів колективного фінансування для соціальних підприємців і благодійників. На ньому збирають гроші на медицину і науку, охорону навколишнього середовища.

Українці Юрій Курат та його брат займаються навчальним соціальним проектом. У Черкасах вони заснували GeekHub - безкоштовні курси для спеціалістів з новітніх технологій, щоб "допомогти талановитій молоді знайти достойну роботу у рідному місті".

Згодом команда вирішила зібрати гроші на обладнання свого центру. На Start Some Good за допомогою механізму спільнокошту вони збиралися купити два відеопроектори.

"Оскільки наш навчальний центр не отримував ніякого фінансування, то на початку другого сезону у нас виникла потреба в обладнанні. Ми знали StartSomeGood як одну з найпопулярніших платформ для моделі нон-профіт. Платформ для краудфандінгу багато, але в основному вони розраховані на винагороду учасникам за їх внесок. Хоча елементи цієї моделі є і в StartSomeGood, основне її спрямування - це благодійні проекти", - розповідає Юрій.

Після реєстрації проекту на сайті з хлопцями зв’язався менеджер Start Some Good, який порадив, як краще сформулювати мету та опис проекту, медіаматеріали, винагороди та тривалість кампанії.

"Протягом тижня ми змогли відкрити проект для публічного перегляду. Ще під час підготовки кампанії Джонатан сказав нам, що їх платформа - це не магія, і нам потрібно буде самим широко рекламувати акцію серед друзів, щоб отримати результат. На жаль, ми не змогли досягти мінімального порогу фандінгу. Ми мали краще підготуватися до кампанії і продумати канали її просування", - каже Юрій.

Юрій Курат

StartSomeGood була лише одною із стратегії українців у пошуку фінансування, тож вони задовольнили свої потреби іншим способом. Гроші знайшлися в Україні, через місцеві компанії, які підтримують ідею GeekHub.

Набирає обертів у світі і науковий краудфандінг. Прихильники ідеї спільнокошту вважають, що дослідження – та сфера, яка дозволяє суспільству розвиватися, і воно має бути більш активним у підтримці науковців.

Автор платформи наукового краудфандінгу Petridish.org Мет Салзберг каже, що науковцям дедалі важче знаходити інвестиції для своїх проектів. На отримання традиційних джерел фінансування - грантів від державних та громадських інститутів – йде багато часу, до того ж, вони обмежені.

Він вважає, що інструмент краудфандінгу допоможе у фінансуванні гідних проектів, які не можуть здобути гранти.

Салзберга надихнув успіх Kickstarter і подібних платформ, які збирають гроші на все на світі.

"Нещодавно Kickstarter оголосив, що відео-ігровий проект на їхньому сайті залучив понад $2 мільйони від "натовпу". Так чому б вченим не мати свою спеціалізовану спільноту?", - каже він.

Ще один ідеолог краудфандінгового руху в науці – засновник платформи SciFund Джарретт Бірнс вважає механізм колективного фінансування майбутнім науки.

"Наразі рівень фінансування наукових проектів у США складає близько 20%. Натомість рівень колективного фінансування статуї Робокопа в Детройті склав 135% - на суму $67 тисяч 436 долари! Можливо, вчені можуть зробити щось краще, зачерпнувши з цього джерела коштів від зацікавленої громадськості", - кажуть автори SciFund.

Українських науковців на цих платформах поки немає. Єдиним сайтом у цій сфері, який починають освоювати наші співвітчизники, є Quirky. Він діє не за тридиційним принципом спільнокошту, а являє собою більш складну модель – краудсорсінг (колективна робота над продуктом).

Щоб потрапити на Quirky зі своєю ідеєю, автор має заплатити платформі 10 доларів. Далі спільнота голосує за ідею і покращує й доповнює продукт разом з експертами, дизайнерами, які є в команді Quirky. Якщо знаходиться достатня кількість покупців, то продукт випускається.

Автор ідеї отримує 30% прибутку, ще 30% розподіляється між спільнотою, яка допомагала створити продукт і 30% віддається розповсюджувачам.

Щотижня сайт виводить на ринок щонайменше три нових споживчих товари.

Євген Камінський з Вінниці зареєстрований на Quirky з січня 2011 року. Він запропонував спільноті кілька своїх продуктів. Зокрема, чоловік винайшов зручні гаєчні ключі і пристрій для вдівання нитки в голку.

Поки вироби Євгена користуються невеликою популярністю. Як зазначається в профайлі чоловіка, вже 2 його продукти перебувають в продажі, проте заробив українець лише 23 центи.

Профайл Євгена Камінського на Quirky

"Я маю зізнатися, я трохи лінивий. Тому я часто думаю про те, що можна змінити, щоб витрачати менше зусиль і часу на роботу. Я хотів змінити щось в інструментах - щоб зробити їх легшими, функціональнішими і компактнішими. Це виходить легко, іноді я навіть не замислююся, або забуваю про це. Але раптом "Bingo!" - і рішення готове. Звичайно, не все можна втілити в життя, але процес захоплює", - пише він.

Інший українець Глєб Зєєв винайшов килимок для комп’ютерної миші з поверхнею, на якій можна писати. "Якщо ви працюєте за комп’ютером і не можете швидко знайти ручку, ви можете записати номер телефона або нагадування за допомогою стилуса на килимку, а потім легко стерти це", - описує свою ідею хлопець.

Профайл Глєба Зєєва на Quirky

На сьогодні за свої продукти Глєб отримав 437 доларів.

Хлопець жив у Росії, Ізраїлі, вчився в Англії, а у віці 15 років емігрував до Канади. "Зараз я повернувся в Україну, щоб почати свій власний бізнес", - пише він.

Спільнокошт по-українськи. Велика Ідея

Ідеї краудфандінгу стали популярними і в Україні. Минулого року команда сайту Велика Ідея (Олександр Супрунець, Ірина Соловей, Микола Степанець, Віта Базан) задумала механізм колективного фінансування Спільнокошт.

Механізм допомагає соціально значимим та творчим проектам шукти "народне" фінансування.

За півроку на Спільнокошті було успішно реалізовано 8 проектів. Всі вони зібрали 100% і більше від суми, яку просили. 4 проекти перебувають у процесі збору коштів. Загальна сума внесків, що зробили люди на сьогодні, - це більше 150 тисяч гривень.

Автори кажуть, що успіх на Сільнокошті сильно залежить від активності автора ідеї.

Наприклад, один із чинних проектів "Чисті перлини України" завдяки енергії авторки уже зібрав 118%, коли до кінця збору коштів ще лишилося 11 днів.

"В розрізі теперішніх досягнень та проекцій ми бачимо прогрес у розвитку спільнокошту як моделі фінансування проектів та багато можливостей для поширення "культури давання", яке ґрунтується на тому, щоб автор будував мережу прихильників навколо своєї ідеї, а не просто переслідував мету отримати гроші через такий мехніхм. Великою мірою це залежить від того, чи автор до кінця правдивий із людьми, і чи він здатний створити довірливі відносини з людьми навколо своєї ідеї", - розповідає кординаторка проектів на платформі соціальних інновацій "Велика Ідея" Віта Базан.

Автори українського Саільнокошту Олександр Супрунець і Ірина Соловей. Фото Тетяни Михайлової

Основне, що заважає розвитку ідеї спільнокошту в Україні, на думку авторів проекту, - це стереотипне сприйняття українцями "багодійності" та вузьке розуміння значення соціального проекту.

"Люди звикли допомагати нужденим чи хворим, тим, кому менше пощастило в житті, ніж їм. Внесок для підтримки того чи іншого проекту більшою мірою є інвестицією у добру справу. Автори проектів, яких ми заохочуємо публікувати свої задуми на Великій Ідеї – це соціальні інноватори та творчі активісти, які при цьому мають прагматичний підхід до створення нових можливостей і впровадження бажаних змін. Внески доброчинців є делегуванням довіри авторам проектів для добросовісної реалізації значимих задумів", - каже Віта Базан.

Також певним викликом для Спільнокошту в Україні є те, що система онлайн платежів тільки набуває поширення.

"Нас часто запитують "чи готові українці жертвувати?". В спільнокошті немає понять "жертва" і "жертводавець", і саме в цьому основна відмінність цієї моделі від традиційного розуміння благодійності, оскільки така комунікація є вертикальною. Ми наголошуємо авторам проектів на важливості спілкування з людьми на рівних. Ці люди насправді роблять важливі та цікаві речі, звертаючись за підтримкою до тих, хто може бути зацікавленим у реалізації їхнього проектів. Крім того є система винагород, яка допомагає встановити зв"язок в дусі проекту між автором та доброчинцем", - каже Віта Базан.

Фото Тетяни Михайлової

Суми, які збираються на платформі "Великої ідеї" – не такі вражаючі, як на американських чи європейських аналогах.

Так, Ольга Дробишева зібрала 8375 гривень на проект з встановлення контейнерів для роздільного збирання сміття "у мальовничих куточках України", особливо популярних серед вітчизняних та іноземних туристів. Проект реабілітації та інтеграції людей з обмеженими можливостями у Джанкої зібрав 15 500 гривень; видання книжки для дітей – 27 865 гривень.

Засновники Спільнокошту закликають українців, які планують подавати свої проекти на колективне фінансування, продумати, чому саме на неї має скинутися спільнота.

"Проект не можна просто написати, опублікувати, "відпустити", а спільнота його полюбить сама, і профінансує за 30 днів легко і невимушено...", - каже Віта Базан.

Вона впевнена, що людиною, яка хоче скористатися механізмом Спільнокошту, керує два мотиви.

"Перше — це пошук інвестицій у вашу добру справу. Друге — здобуття прихильності від спільноти. Прихильність та захоплення людей вам знадобиться на етапі здійснення вашого проекту та життя вашого задуму. Не будьте лише споживачем! Вмійте віддати отримане! Інформуйте про хід здійснення проекту у блозі проекту. Не забудьте про виконання винагороди, якщо для когось вони стали причиною інвестувати у ваш проект", - радить дівчина.