Війна і довкілля: заповідники в зоні АТО

172
7 березня 2015

Більшість перших українських заповідників, започаткованих ще на зорі 20 століття, відбулись саме тут, в степах українського Сходу – Хомутовський степ, Кам'яні могили, Стільцівський степ... А створити національний парк у Святих горах інтелігенція пропонувала ще у 1917-му, за 67 років до створення першого національного парку України.

Традиційно інтерес природоохоронців, від 1917 року і до сьогоднішнього дня, виділяв охороні степів якусь особливу роль – адже саме цей ландшафт в Україні найбільше постраждав від діяльності людини. Всі книги про охорону природи, що їх було видано до 1932 року, обов'язково говорять про те, що саме завдяки степу формувався український народ. Майже всі автори таких книг не пережили 30-ті.

Проте степ страждає і досі. Сьогодні тут, втретє за століття, триває руйнівна війна.

В цій статті ми спробуємо зрозуміти, що сталось із заповідниками та іншими природоохоронними територіями в зоні АТО, деякі з яких до цього існували ще з початку 20 століття.

Загалом на Донеччині і Луганщині створено 305 об'єктів природно-заповідного фонду. Більше половини таких об'єктів Луганщини, і близько третини заповідників Донецької області – знаходиться зараз або тимчасово знаходилось у зоні бойових дій АТО. Зокрема, це всі наявні в регіоні природні заповідники – Луганський та Український степовий, і всі національні природні парки – Святі гори і Меотида.

Шукаючи в інтернеті інформацію про наслідки війни для заповідних територій, знаходимо лише згадку про те, що оранжереї Донецького ботанічного саду можуть не пережити зиму без опалення, та повідомлення у "сводках Новороссії", що "нацисти знищили заповідник "Донецький Кряж", який насправді згорів внаслідок обстрілів сил АТО з території Росії.

Дослідження міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо наслідків війни в зоні АТО, про яке розповідалось у попередній статті, також включає і вивчення наслідків війни для заповідних територій.

Заповідні території, що постраждали під час війни (див. посилання на Google Maps) 

Після нашої експедиції до пошкоджених заповідних територій, ми створили карту заповідних територій, пошкоджених війною, та розпочали збір інформації про кожен з них.

Впливи розділились на кілька груп – від найочевидніших до досить неочікуваних.

Заповідник "Крейдяна Флора", фото Сергія Лиманського

Доля заповідних земель

Нами виявлено не менш ніж 33 території об'єктів природно-заповідного фонду, що зазнали негативного впливу в результаті бойових дій.

Головним фактором пошкодження більшості заповідних територій є пожежі, про які ми говорили у минулій статті. Викликаний обстрілами та підпалами, вогонь легко поширився по багатьох як лісових, так і степових заповідних територіях.

Вогнем пошкоджені:

– відділення Луганського природного заповідника "Провальський степ" та "Трьохізбеніський степ";
– регіональні ландшафтні парки "Донецький Кряж" та "Зуївський";
– національний парк "Святі гори";
– заказники "Альошкін бугор", "Балка Плоська", "Білоріченський", "Волнухинський", "Еремусовий схил", "Знам'янський яр", "Нагольний Кряж", "Нагольчанський", "Новозванівський", "Обушок", "Піщаний", "Урочище Мурзине", "Балка Скелева".

Особливо прикро визнати, що регіональний ландшафтний парк "Донецький кряж" згорів повністю на площі понад 3 тисячі гектарів.

Наслідки обстрілів в НПП "Святі гори", фото Д.Ширяєва

Наступним фактором пошкодження заповідних територій є обстріли та вибухи снарядів, що суттєво пошкоджують ландшафт, знищують рослинність і фауну. Місця обстрілів легко визначити на оновлених космознімках в Google.

Воронки в заповіднику "Крейдяна Флора", фото з архіву Сергія Лиманського 

Пошкодження територій обстрілами виявлено в НПП "Святі гори", відділеннях Українського степового заповідника "Кальміуське" та "Крейдяна флора", регіональних ландшафтних парках (РЛП) "Донецький кряж" та "Слав'янський курорт", заказниках "Луганський", "Пристенське", "Крейдяне", "Білогорівський", "Перевальський".

Більш несподіваним для нас стало відкриття щодо будівництва фортифікаційних споруд на територіях заповідних об'єктів. Так, під час будівництва бліндажів, траншей і критих окопів в нацпарку "Святі гори", було вирубано велику кількість лісу.

Окопи в НПП "Святі гори", фото Д.Ширяєва

Фортифікації також були збудовані бойовиками на крейдяних кручах у заповіднику "Крейдяна флора" та в регіональному ландшафтному парку "Краматорський", які сьогодні знаходяться на звільненій території.

Окопи в заповіднику. Фото С.Лиманський

Користуючись відсутністю будь-якого контролю з боку держави, розпочалось неконтрольоване використання природних ресурсів заповідних територій населенням, в тому числі захоплення земельних територій і проведення полювань.

Подібна діяльність виявлена в межах РЛП "Краматорський", де на площі 100 гектарів невстановленими особами без спеціального дозволу на використання природних ресурсів і за відсутності відповідного рішення органів виконавчої влади проведено сільськогосподарські роботи, в результаті чого державі завдано збитків на суму майже один мільйон гривень.

У РЛП "Ізюмська лука" встановлені мисливські вишки та ведеться масовий лісоповал, як і в сусідньому НПП "Святі гори". На питання активістів: "Що відбувається? Хто ці люди?" – у лісорубів відповідь одна: "Це на потреби АТО". З цими словами вантажівки з деревиною зазвичай зникають у невідомому напрямку.

Доля установ природно-заповідного фонду

Першою звісткою про долю установ ПЗФ в зоні АТО стало повідомлення про те, що адміністрацію Луганського природного заповідника, яка знаходилась в смт. Станиця-Луганська, було повністю знищено групою бойовиків ще на початку конфлікту, задовго до руйнування всього населеного пункту артилерійськими обстрілами.

Загалом Луганський природний заповідник має чотири відділення, які розкидані по території області. Три з них потрапляють в зону воєнних дій. Наразі адміністрація заповідника, що відповідає за роботу всіх відділень, – зруйнована, дирекція та значна частина співробітників евакуйована. При цьому практично все майно заповідника ще в перші місяці збройного конфлікту "пішло на потреби АТО".

Заповідник на невизначений термін призупинив свою роботу, як установа.

Кількома місяцями потому бойовики ДНР захопили адміністрацію Українського степового заповідника на Донеччині.

В окупації у Новоазовську знаходиться адміністрація національного парку "Меотида", захоплено контору відділення Луганського заповідника "Провальський степ".

У регіональних ландшафтних парках "Донецький кряж", "Зуївський" і "Клебан Бик" адміністрації просто перестали функціонувати в умовах самопроголошеної ДНР. Втрачено персонал, напрацювання, документацію та архіви заповідних установ за всі роки їх роботи.

Особливо прикро спілкуватись із працівниками заповідників, які не змогли виїхати з ДНР та ЛНР. На їхніх очах руйнується справа не тільки всього їхнього життя, а й життів багатьох попередників, які з початку 20 століття боролись за збереження цих територій.

Заповідник "Кам'яні могили". Фото з Вікіпедії

Олексій Василюк, еколог ЕПЛ, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua