Парк чи хоспіс. Продовження ужгородської історії

113
30 січня 2016

В Ужгороді вже понад 8 місяців триває локальна боротьба.

Дві, по своєму праві сторони, відстоюють право розпоряджатися територією парку "Перемоги", який місцевий називають Кірпічка.

Одна сторона хоче побудувати на цих землях хоспіс, де люди могли б отримати у свої останні дні професійну допомогу лікарів. 

Інша відстоює збереження рекреаційної зони.

Ініціатори побудови хоспісу вже пояснили "Українській правді. Життя" свою позицію. Публікуємо аргументи протилежної сторони.

Початок "Прихватизації"

Парк "Перемоги" розташований в центрі густозаселеного житлового кварталу. Він був закладений на площі понад 13,8 га ще у 80-х роках, як ландшафтний зі штучною водоймою у центрі.

Інших зелених зон у цьому житловому кварталі немає. Нині не забудованою залишились лише 8,2 га зеленої зони, які міська рада роздала під потреби бізнесменів та інших організацій.

Зона навколо штучної водойми, на якій планують побудувати торговельні площі, високоповерхівки та хоспіс за державно-будівельними нормами не придатна для будівництва.

Відповідно до Генплану міста, який був прийнятий ще у 2004 році, територія "Кірпічки" відносилася до "рекреаційних зон".

Фото Генплан 2004 року

Однак у 2013-му році Ужгородська міська рада прийняла документ під назвою "Коригування генплану міста Ужгород". Відповідно до цього документу територія парку була повністю віддана під забудову.

Фото скоригованого Генплану 2013 року

Поступово і ледь помітно ми втратили близько 5 гектарів землі під спортивні об’єкти, 2 церкви, монастир та автостоянку по периметру парку. У 2007 році Міська рада вирішила передати в оренду ТОВ "Ужгород-маркет" (Луцьк-Київ, фінансова група "Континіум" покійного нардепа Єремєєва) 6 гектарів землі парку разом з озером, – пояснює співкоординатор протестного руху, юрист Микола Яцков.

У 2013 році крадькома було передано 1,2 гектара Міністерству освіти та науки, і у 2014 році була спроба передати монастирю 0,9 гектара для добудови хоспісу впритул до монастиря, – продовжує юрист.

За його словами, активних будівельних робіт там ніхто не проводив, тому і ґвалту ніхто не підіймав. Жителі поволі висаджували там дерева і не знали, що земля вже давно не належить громаді.

У активну фазу кампанія по захисту Кірпічки увійшла в 2015-му році. У цей час активісти "Активної Громади" почали цікавитися облаштуванням зеленої зони. Одночасно з цим, розпочалась ініціатива за будівництво хоспісу.

З цього часу спір між активістами перемістився у суди Ужгорода.

Неможливо забудувати водойму

Рекреаційний статус земель парку визначений Генпланом 2004 року і попередніми кресленнями містобудівної документації.

Законом України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" встановлено заборону зміни цільового призначення рекреаційних зон.

Тобто відповідно до законодавства, забудова парку не можлива доки не буде змінено цільове призначення землі з рекреаційної на громадську.

Крім того, забудова неможлива через наявність водного об’єкту.

"Водний кодекс" забороняє забудову щонайменше за 25-50 метрів від початку нахилу берегової лінії.

Наразі визначенню в натурі охоронних зон перешкоджає відсутність паспорту водного об’єкту. Однак, захисники парку вже зараз уточнюють, що у ці 25-50 метрів потрапляє ділянка на яку претендує хоспіс.

Фото з сесії Ужгородської міськради 23 жовтня 2015 року

Озеро мріють засипати. Воно заважає міській владі, бо для того, щоб щось будувати, там треба робити паспорт водоймища і визначати прибережно-захисну смугу. Доки паспорта ще немає, вони воліють, щоб водойма взагалі зникла, - переймається природоохоронець Оксана Станкевич.

Наразі Прокуратурою Закарпатської області розпочато кримінальне провадження за фактом підробки документів службовими особами Ужгородської міськради (ч. 1 ст. 366 КК), які надали дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду площею 6 га, що знаходиться у місті Ужгород на території парку "Перемоги" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на підставі якого укладено договір оренди вказаних земель.

Прокуратурою також встановлено, що містобудівний документ "Коригування генплану м. Ужгорода", який ставиться на голосування, суперечить закону "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" та Державним будівельним нормам.

Думка екологів

Зелена зона - це єдиний природній елемент, який забезпечує людині комфортні умови з точки зору якості середовища проживання.

За відсутності зелених зон, немає кому продукувати кисень, вбирати шкідливі речовини з атмосфери. Але основною бідою є те, що міста катастрофічно втрачають воду. Опади не затримуються в грунті, й не випаровуються, а зникають у зливній каналізації. Рівень грунтових вод падає, а атмосфера перегрівається, – пояснює природоохоронець Оксана Станкевич.

Усі поверхні, які створюються в місті – асфальтове покриття, бетон, бруківка, дахи будівель сприяють перегріванню повітря, тому у містах температура повітня завжди на 3-5 градусів за Цельсієм вища, ніж за містом у природному середивищі, – додає вона.

Нині у світі активно втілюють ідею адаптацію до змін клімату.

Відповідно до неї створення зелених та блакитних зон, як острівців природи у мегаполісах, є чи не єдино можливим механізмом для урегульовання кругообігу води. Адже в містах вода не здатна піти вґрунт через асфальтове покриття, витоптаний грунт на недоглянутих газонах чи через відвід води у зливну каналізацію.

Саме тому в мегаполісах, особливо, відчувається духота при спекотній погоді, що призводить до масових інсультів, інфарктів, умлівання і теплових ударів.

Вважається, що місто адаптоване до змін клімату, коли в ньому є багато зелених зон, річок та водоймищ.

Літній LakeLikeFest на Кірпічці

Нищення зелених зон прямо суперечить забов’язанням, які взяла на себе Україна, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС. За угодою, наша держава повинна скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу, а також створити План адаптації до змін клімату.

Парки, сквери, зелені зони загального користування, які передбачені нашими Державними будівельними нормами, – це необхідний елемент житлових кварталів. Від них залежить якість середовища та комфорт проживання містян, а відтак і загальне здоров’я мешканців міста, – зазначає Оксана Станкевич.

Вона нагадує, що Ужгород вже два десятки років є лідером серед міст Правобережної України за забрудненням повітря.

Основні забруднювачі – вихлопні гази автомобілів, серед яких такі канцерогени, як бензопірен та формальдегід. Канцерогенні речовини часто викликають онкозахворювання та хронічні хвороби верхніх дихальних шляхів. Цими хворобами все частіше захворівають ужгородці. Створення зелених зон в Ужгороді, як природних фільтрів атмосфери, є однією з основних стратегій у боротьбі з цими недугами, – пояснює вона.

- В таких містах, як Ужгород, на кожного мешканця має припадати по 16 метрів квадратних зелених зон загального користування, з них по 6 метрів квадратних у житлових вкараталах, – каже природоохоронець.

Літні забави на Кірпічці

За словами еколога, заступника Національного екологічного центру Олексія Василюка, територія, що має рекреаційне призначення стосується інтересів багатьох людей і не варто віддавати її під забудову, які б інтереси люди не переслідували.

Я так скажу про будь-яку забудову, де б це не було, крім, можливо, за межами міст. Природи надто мало і її треба берегти. Знайти аргументи для забудови зелених зон я не можу. Окрім цього, існують норми закону і їх треба дотримуватися, – каже еколог.

Майбутнє Кірпічки

Жителі міста поволі звикають до того, що Кірпічка – місце дозвілля для громади.

Цього року на зимові свята, на водоймі парку утворилася натуральна ковзанка, яка порадувала ужгородців. На ковзани стали, як початківці, так і бувалі гравці хокею.

Озеро Кірпічки "подарувало" мешканцям каток

– Готові облаштувати парк. Коли будуть вирішенні земельні питання, щоб ми не мали проблем, що це чиєсь, чи під когось, ми зможемо залучити грантові кошти по створенню нормального повноцінного парку з водоймою, – обіцяє природоохоронець Оксана Станкевич.

За словами іншої жительки міста, наразі студенти Закарпатського художнього інституту створюють повномасштабний проект парку.

За задумом активістів, у зелений куточок Кірпічки облаштують і для людей з особливими можливостями, які поки зовсім не мають альтернативи відпочинку у місті.

Зберігаючи матінку-природу ніхто не програє - перемагають усі, - переконані захисники парку.

powered by lun.ua