Злощасна панчішка

Ігорка розбудили в сьомій ранку. Він уже давно звик прокидатися так рано в садочок. Знає, що першим ділом треба натягнути колготки.

У нього вони не як в інших дітей. Напівпанчішка– напівшортики. Одна частина з носочком, інша – без. Це спеціальна компресійна білизна – вдягнути її так одразу непросто. Ніжки спросонку не слухаються, плутаються в тугій тканині, маленькими пальчиками складно розправити товсті зморшки, бровки насуплюються.

Медичний трикотаж стискає все щосили до болю. Хлоп'я насуплюється:

– Аааа, я сам, мамо, я сам вдягну!
– Дай я розправлю!
– Спочатку я зроблю своє, потім ти своє.

Не носити панчішки неможна. Права ніжка, сідниця та поперек набрякають, тоді болить ще дужче.

У шестирічного Ігоря – рідкісна вада розвитку судин. Синдром Кліппеля-Треноне-Вебера. Це від народження. У півтора роки права ніжка вже була на шість сантиметрів довша та на три ширша за ліву. Відтоді за порадами наших лікарів і почали бандажувати.

Мама Надія пояснює: "Якщо він годинку побігає без панчішки, то нога грубіє, збільшується в об'ємі, гаряча стає, тверда. Якщо не носити панчохи, то нога буде з кожним днем рости, лімфа не буде циркулювати, то дуже погані наслідки".

Наші лікарі лише знизували плечима та радили бандажувати.

Зупинити ріст удалося в німецьких клініках спочатку Фьолді, а потім Регенесбурга. У свої шість Ігорок переніс чотири операції. Нині в кістках дитини спеціальні титанові пластини.

Усе це стало можливим завдяки добрим людям та їхнім пожертвам. Батько – працює на заправці, мама – адміністраторкою в перукарні. Окрім найменшого Ігоря, у родині ще двоє старших діток. Щоби зберегти динаміку стримування, імпланти необхідно якнайшвидше замінити.

Ігор ледь помітно шкандибає. Окрім панчішки, носить також ортопедичні чобітки. Він ходить у звичайний садочок у маленькому містечку Бережани. Веселий хлопчик із луночками на щічках повсякчас жартує та заходиться від сміху. Та раптом перед тим, як зайти в групу, гарний настрій раптово псується.

– Я не хочу, там Петро, він нечемний!

У старшій групі вони вже пишуть букви та рахують склади.

– Ігорчику, скільки складів у слові "слон"?
– Два
– Уважно рахуй: сло-о-н!
– Один!
– Правильно. Молодець!

Повсякчас на Ігоря обертається той самий "нечемний Петро", у жовтій кофті з капюшоном. Тихенько допитуюсь, чому ж він нечемний.

– Бо він глузує з панчішки – у туалеті та на сон-часі…

Восени Ігорок стане першокласником. До осені батькам, звичайній багатодітній родині, необхідно встигнути замінити пластини в ніжці. Вони стримуватимуть ріст ніжки та скорочуватимуть різницю між ними, і він зможе ходити в школу самостійно.

Він знає, що там треба буде писати й слухати вчителя. Але головне – там не треба бути спати вдень, як у садочку, та знімати на очах у Петра штани, під якими злощасна панчішка.

Гроші на оперування Ігорю Статкевичу збираються тут, на дві операції необхідно 300.000 гривень.

Збір здійснює благодійний фонд "Крона"