Конкурс підручників – афера чи недбалість?

154
29 квітня 2015

1-го травня завершується "Конкурс підручників для 4 і 7 класів" – цікавий експеримент, оголошений Міністерством освіти і науки.

Експеримент міг стати прецедентом і проривом у процедурі відборі підручників для шкіл – але наразі стрімко рухається до визначення "фарс".

Виявилося, що чиновники від освіти не збираються віддавати вчителям право обирати підручники. І на це є документальні підтвердження.

Інформація про хід конкурсу від учителів, директорів шкіл, директорів департаментів освіти, видавництв і навіть від співробітників Міносвіти – класичне підтвердження відомого афоризму "хотіли як краще, а вийшло як завжди". Настільки класичне, що опускаються руки: а чи ця бюрократія справді непереможна, бажання поживитися державними грішми – невикорінно, а затурканість українських учителів і позиція "як начальство скаже" – є нормою?

Звичайно, є винятки, але вони лише підтверджують правило.

Конкурс був оголошений із великою помпою й амбіційною заявкою – мовляв, відтепер підручники обиратимуть самі вчителі, замовлятимуть через інтернет на сайті електронного репозитарію ua.lokando.com і отримають саме ті книжки, за якими найбільше захочуть вчити дітей.

"Вчителі країни матимуть можливість ознайомитися з конкурсними підручниками, обрати один із них, а школи – замовити підручники, які обрали їхні педагоги",повідомляла прес-служба МОН.

А заступник міністра освіти Павло Полянський в інтерв'ю допускав, що різні вчителі навіть в одній школі матимуть право обрати різні підручники – аби тільки добре вчити дітей.

Тому справжнім шоком для мене стала копія листа, що його мені надіслали минулого тижня, від Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (офіційно уповноважений організатор конкурсу підручників) на адресу одного з обласних управлінь освіти, де чорним по-українському написано, що вибір вчителів вподобаних підручників на сайті електронного репозитарію "…є рейтинговим голосуванням, а не держзамовленням".

А держзамовлення на друк підручників визначатиметься згодом, класичним методом старих інструкцій і положень.

 
 

Я не могла повірити, що можна так нахабно намагатися обдурити всю Україну – по-новому, під прикриттям прозорого конкурсу.

Однак того ж дня я отримала копію ще одного листа одному з видавництв, надісланого тим же Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, підписаний тим же заступником директора Завалевським, що "результати відбору електронних версій оригінал-макетів підручників з кожного навчального предмета, передані загальноосвітніми навчальними закладами, є орієнтовними для друкуванні їх за кошти державного бюджету" (орфографія листа ІІТЗО збережена – авт.).

І далі ще цікавіше: "Інформація про результати відбору електронних версій оригінал-макетів підручників, передані кожним загальноосвітнім навчальним закладом, передаватися видавництвам не буде".

 

Усе ще сподіваючись, що це якась помилка, я звернулася до знайомих директорів шкіл та вчителів у Києві.

"Так, Іванно, саме так нам і сказали – наше голосування за підручники на сайті електронного репозитарію, було лише рейтинговим голосуванням. Нас попередили, що зовсім не факт, що наша школа отримає ті підручники, які ми вибрали", – повідомили мені в трьох школах.

А це вже цитата вчительки зі Львова, яка написала мені на фейсбук – вона теж повірила в конкурс, а тепер дізналася, що її вибір нічого не значить, бо був лише "рейтинговим голосуванням", яке організатори конкурсу, навіть оприлюднювати не збираються: "Навіщо було робити на всю Україну оце шоу? Конкурси, експерти, рейтинги ....? Для того, щоб вийти на те саме – держзамовлення дамо тому, кому треба?"

У зв'язку із цією інформацією, громадська організація "Батьківський контроль" офіційно звертається до МОН із вимогою в повному обсязі оприлюднити на сайті міністерства або електронного Репозитарію результати голосування всіх українських шкіл за підручники з усіх навчальних предметів.

Так, це 18 тисяч шкіл, непроста задача. Ми готові допомогти, якщо є проблеми з підрахунком і оприлюдненням. Міністерство взяло на себе гучні зобов'язання, що вчителі самі зроблять свій вибір – і це буде перший відкритий конкурс підручників.

Ми категорично проти, щоб під шапкою прозорості просто помінялися видавництва, які матимуть зиск від непрозорого розподілу держзамовлення за бюджетні кошти.

У зв'язку із цим ми пропонуємо чітку процедуру:

1. 1 травня офіційно завершується Конкурс підручників. Протягом 15 днів – до 15 травня, враховуючи травневі вихідні – його результати мають бути оприлюднені на сайті МОН або електронного Репозитарію. 

2. Протягом трьох днів після оприлюднення результатів, до 18 травня, школи мають можливість перевірити правильність відображення результатів їхнього замовлення на сайті й поінформувати МОН чи ІІТЗО – кого визначить міністерство – про наявність помилок. Протягом 2 днів, до 20 травня ці помилки мають бути виправлені. Оголошені результати мають відповідати тим електронним заявкам, які за відповідною формою робили школи на сайті Репозитарію. 

3. Протягом 5 днів після публікації уточнених результатів, до 25 травня, проводиться вибіркова перевірка правильності відображення результатів вибору шкіл. Пропонуємо надати такі повноваження апеляційній комісії Конкурсу підручників. Або дати таку можливість громадським організаціям. 

І тільки після цього буде коректно приступати до формування держзамовлення.

На жаль, цей важливий процес справді не прописаний чітко в новому Положенні про конкурс, що й дало можливість Інституту інноваційних технологій і змісту освіти розсилати листи про те, що вибір вчителів нічого не значить.

Але цей вибір зроблено. Який він саме – теж ходить чимало інформації, у тому числі про "роботу" певних видавництв із метою "стимулювати" голосування за них. Але із цього питання мені були готові багато розповідати усно, однак навіть анонімно ніхто не погодився викласти інформацію на папері.

Тому працюватимемо з тим що є. Схеми Табачника не повинні відтворитися під нових людей, близьких до формування держзамовлення в МОН.

До речі, кілька слів про саме держзамовлення.

У держбюджет-2015 року не закладено коштів на друк підручників у повному обсязі, а лише для соціально незахищених дітей, дітей із малозабезпечених сімей та для шкіл із мовами викладання нацменшин. Це немалі державні гроші – понад 100 мільйонів гривень. Водночас, і міністр Сергій Квіт, і його заступник Павло Полянський неодноразово заявляли – вони сподіваються на внесення змін до держбюджету, щоб підручники таки були безкоштовними для всіх.

Що робити в цій ситуації батькам?

У багатьох школах уже оголосили: підручники з наступного року будуть платними, і навіть почали збирати на це гроші, від 600 до 900 гривень – інформація про такі факти є й у громадських організацій, і безпосередньо в Міносвіти.

Наразі це однозначно незаконно. Батьки не зобов'язані здавати жодних грошей на підручники з кількох причин:

– цього року друкуються підручники тільки для 4 та 7 класів. Для всіх інших класів підручники є в достатній кількості. Якщо з якихось причин батьки хочуть замінити наявний підручник, то вони можуть купити інший за свій кошт – але це має бути рішення батьків, але аж ніяк не вимога школи; 

– підручники для 4 і 7 класів ще не надруковані, тобто точна вартість їх невідома. Збирання грошей зараз – однозначне порушення адміністрацій шкіл, навіть якщо виявиться, що підручники таки будуть платними; 

– якщо зміни в Держбюджет-2015 не буде внесено, і батькам учнів 4 і 7 класів усе ж доведеться купувати підручники власним коштом, – будь ласка, не купуйте кота в мішку! Поговоріть зі своїм учителем, переконайтесь, що мова йде про його свідомий вибір підручника, а не про нав'язаний директором школи чи департаментом освіти. 

Ви не зобов'язані оплачувати їхні корупційні забаганки. Пам'ятайте про це.

P.S. Інформація про те, що вибір вчителів не планують враховувати при визначенні держзамовлення на підручники, була настільки вражаючою, що на її фоні померкли ті факти порушень і недопрацювань, які виникали в ході самого конкурсу підручників для 4 та 7 класів.

На жаль, це стало можливим із дуже банальних причин, головна з яких наступна: міністерство усунулося від управління конкурсом, доручивши його проводити Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

Тому самому ІІТЗО, який наразі реформують – як раз через порушення з конкурсами підручників за часів Табачника й феєричні зловживання з наданням/ненаданням грифів навчальній літературі в той самий табачниківський час.

А щуку кинули в ріку. Лишається питання, чи дозволить суспільство і далі обраним збирати ікру за наш кошт?

Іванна Коберник, заступник голови громадської організації "Батьківський контроль", спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua