Читання означає успіх. "Книжковий Арсенал-2016"

347
27 квітня 2016

Переводячи подих після "Книжкового Арсеналу", хочеться підвести деякі підсумки, передовсім, для самого себе.

Розуміючи, що всього ярмарку охопити я не в силі, опитав кількох знайомих і випадкових людей, аби почути різні думки про те, чим жив Арсенал останні чотири дні.

Емоцій у відвідувачів було стільки, що їх з верхом мало б вистачити до Львівського форуму. Здається, цього року переживання досягли найвищої точки за всі попередні роки.

Одна з відвідувачок Арсеналу, пані поважного віку, сказала: враження від ярмарку в неї такі, наче люди йдуть на Великдень до церкви, – так само масово, і з таким самим відчуттям урочистості та причетності до чогось святого.

Особисто для мене найприкметнішою подією "Книжкового Арсеналу" виявилась участь у дискусії про читання, організованій президенткою Форуму видавців у Львові Олександрою Коваль.

Саме там я знову почув головні проблеми читання в Україні. Один із моїх респондентів, молодий студент Костя, зауважив: проблема в тому, що виникає ілюзія, наче за межами затишного Арсеналу решта українців так само хворіють книжками, як і ти.

Однак за стінами унікального простору "Книжкового Арсеналу" лежить країна, де читають у середньому чотири книги за рік.

Існує три чи чотири авторитетні соціологічні дослідження читання в Україні за останній період — починаючи з 2013 року. Ситуація, згідно з цими опитуваннями, і надалі невтішна – книжки українці читають дедалі менше. Наявна тенденція віддавати своє дозвілля легшим формам відпочинку: кав’ярням, кіно чи концертам.

Олександра Коваль, Галина Усатенко, Любко Дереш та Євген Глібовицький під час дискусії "Культура читання" в рамках "Книжкового Арсеналу". Фото: Nata Koval

Поки точилася дискусія про читання, я пригадав собі дещо парадоксальні дані з відкритих досліджень компанії Pro.mova. Так, один із висновків говорить: українці загалом люблять читати (практично 78 % українців із цим згодні), однак самі ж зізнаються, що читають недостатньо (так вважає понад половина). Найперша причина тут – брак часу.

Неоднозначним є ще один висновок опитувань — українці свідомі того, що читання пов’язане з успішністю, позаяк безпосередньо впливає на рівень розвитку людини. Однак серед пріоритетів саморозвиток стоїть на останньому місці.

І коли можливість купувати товари першої необхідності чи наявність стабільного доходу виглядають природними серед пріоритетів українців, усе ж дивує бажання отримати повагу і визнання в суспільстві навіть ціною відмови від внутрішнього росту.

Таким чином українці, женучись за виживанням і прагненням елементарного престижу, не відводять самі ж собі достатньо часу, аби з’ясувати: які існують механізми ефективнішого існування. Зайняті тим, аби скоріше зрубати дерево, вони не дозволяють собі зупинитися, щоб наточити сокиру.

Це і є наріжний камінь проблеми — зв’язок особистого успіху життя і кількості та якості прочитаних книжок для більшості є далеко не очевидним. Євген Глібовицький, один із учасників дискусії, зауважив, що не всяке читання веде до ефективного розвитку, а також додав, що його студенти мають велику проблему з тим, аби відрефлексувати прочитане.

Тож один із висновків дискусії, окрім, власне, популяризації самого читання, — слід учити дітей і молодь роздумувати над текстами. Адже через книги, за твердженням філософа Володимира Нікітіна, передається мислення, і збереження читання — це, передовсім, збереження здатності до інтелектуальної діяльності.

А поза тим "Книжковий Арсенал" продовжує перевершувати всі сподівання: ті, хто все ж усвідомив зв’язок між успішністю життя та читанням, наочно доводили цю ефективність власним прикладом.

 Цього року під час "Книжкового Арсеналу" в багатьох видавців закінчилися привезені примірники найпопулярніших новинок

Численні нові видання, котрі дивували вибагливістю, тішили око значно якіснішим дизайном. І, хоча на думку досвічених ілюстраторів, оформлення книг в Україні зараз наздоганяє світові тренди 1970-х, дизайн обкладинок як комплексна проблема українського книговидання, схоже, залишився в минулому.

Багато хто стверджував, що "Книжковий Арсенал" за рівнем читацької активності уже перевершує львівський Форум видавців. Так, деякі видавці зізнавалися, що за один день ярмарку вони отримували виторг у чотири рази більший, ніж у Львові.

Не менш важливим показником, на думку директорки видавництва "Основи" Дани Павличко, була присутність на Арсеналі представників Франкфуртського ярмарку та голови паризького Salon du Livre для дітей, випадкова, однак не менш знакова поява головного редактора поважного німецького видавництва DOM publishers, присвяченого архітектурі.

Усе це свідчить про дуже серйозний рівень виставки, про те, що український ринок, на думку Ольги Жук, кураторки "Книжкового Арсеналу", може бути цікавим для європейських видавців. 

powered by lun.ua