Бути в тренді: як зробити українську дитячу літературу модною

228
13 травня 2016

Кілька років тому мене вразив проект Клубу ілюстраторів Pictoric. 

Їхні плакати "Видатні письменники України" траплялися мені двічі: спершу у Львові, коли я приїжджала презентувати свою повість для дітей "Інший дім", і вдруге в аеропорту "Бориспіль", коли я прилітала представляти проект книжок-білінгв.

Ці плакати експонувалися і в інших містах України. Але найважливішим для мене стало те, що серед видатних письменників, зображених на них, було й кілька дитячих або тих, які писали і для дітей, і для дорослих.

Герої проекту "Видатні письменники України" Клубу ілюстраторів Pictoric. Фото: Читомо

Разом із феноменом "Гаррі Поттера", який привернув увагу до дитячої літератури у глобальному масштабі, багато країн почали активно популяризувати своїх дитячих письменників – класиків і сучасників.

Приміром, минулого року Астрід Ліндґрен з’явилася на шведській банкноті у 20 крон, а створений Беатрікс Поттер Кролик Пітер нещодавно – на британській монеті у 50 пенсів.

З другого боку, дитячу літературу почали використовувати з маркетинговою метою. Приміром, шведський письменник Ульф Старк дописує серію книжок для магазину меблів Ikea, розуміючи: коли не він, хтось інший напише це замість нього менш якісно, і ці "ікейні" книжки однак буде видано. Це свідоме рішення, зважене й обґрунтоване.

Раптом не лише в наукових і педагогічних колах, а й у ЗМІ та маскульті починає формуватися чітке розуміння, що дитяча книжка – це початок початків.

І те, які книжки та які інтерпретації життя прочитають і побачать діти, закладе наше майбутнє в локальному і глобальному розумінні. 

Але донести інформацію про важливі дитячі книжки не під силу лише науковцям і критикам.

Звісно, експерти дитячої літератури – це люди, які роками працюють з дитячими книжками, володіють читацькими теоріями і знають практики, проводять емпіричні дослідження і просто спостереження, читають дітям, консультують великі компанії на зразок Disney чи Pixar.

Але їхній вплив не є масовим, навіть у США, де, здавалося б, знімають найбільше дитячих блокбастерів, зокрема й екранізацій дитліту. Тож де і як масовий читач, а не ентузіаст дитячої літератури, прочитає про книжки значимі й важливі? Про творців дитячої книжки?

Останнім часом європейські й англомовні країни роблять усе, аби дитяча література ставала видимою. Випускають монети з портретами й персонажами з дитячих книжок, відкривають музеї одного персонажа чи автора, реставрують будинки й квартири, де письменники писали ті чи ті твори.

 У січні 2016 року на британській монеті у 50 пенсів вперше з'явився герой дитячої книжки – Кролик Пітер із казок письменниці Беатрікс Поттер. Фото: mk-london.co.uk

Публічні особи, як-то Опра Вінфрі чи Еллен ДеҐенерес, розповідають про прочитані дитячі книжки і створюють серії інтерв’ю з дитячими авторами. Американське Public Broadcast Radio, яке передає лише новини, почало транслювати аудіозаписи нових дитячих книжок.

Популярні британські видання на кшталт "Сад і город" чи "Психологія сьогодні" вкотре публікують розмови чи статті про дитячих письменників.

Президент США Барак Обама читає вголос класику для дітей на сторітаймах – зустрічах для читання книжок. А донька Гіларі Клінтон, Челсі, пише книжки з фемінізму та успішності для тінейджерів. Також вона приїздить у школи і дає "бук-токи" – розповіді про книжки, що її сформували.

Президент США Барак Обама під час зустрічі з учнями початкової школи у Вірджинії читає книжку "Про тебе я співаю" (Of Thee I Sing), яку він написав разом зі своїми доньками. Фото: popsugar.com

У цих випадках звучить не реклама, а саме слово зацікавленого читача. Людини, яка усвідомлює, що виросла та сформувалась на тих чи тих текстах. І розуміє, що дитячі тексти, які вона читала, треба нести далі, новим поколінням.

Дитяча книжка формує критичне мислення, розвиває естетичний смак і візуальну грамотність, допомагає мислити широко й глибоко, сприяє комунікації, показує, що прочитане нами у книжці є досвідом життя, багатогранністю, суб’єктивністю, поглядом і навіть точкою опертя. Є зібраними емпіричними даними й пам’яттю.

За метафорою американської дослідниці Рудін Сімс Бішоп, література – це "вікна, двері, дзеркала". Ми маємо повторювати, що необхідно читати свою літературу, щоб ці "вікна, двері, дзеркала" мати. Потрібно читати літературу в перекладі – щоб пізнавати себе на тлі інших, пізнавати інших у порівнянні із собою, рости й плекати вміння мислити ширше й глибше, а з цим – прийняття себе й інших.

В Україні дитяча література стане, не побоююся цього слова, модною, коли промоцією будуть займатися не лише видавці, а й самі читачі – люди інших професій – будуть знову й знову звертатися до дитячої книжки не просто як до розваги, як до "читання на ніч", хоча це теж важливо, а як до необхідного естетичного елемента повсякдення.

Коли наші шоу будуть висвітлювати творців дитячої літератури та їхні роботи, коли наш ґлянець відводитиме кілька сторінок для дитячих авторів як особистостей.

 Співачка Каша Сальцова читає вірші зі зібрки Юрія Бедрика "Тьотя Бегемотя" під час акції "Музичні віршолюбики". Фото: Видавництво Грані-Т

Така промоція додасть помітності дитячій літературі та людям, які її творять. Зробить їх упізнаваними й популярними не лише локально. Це стане дуже вагомим кроком для популяризації дитячого читання.

Звісно, така промоція – нелегка праця. Але це також справа вдячна. Сторінка в журналі, двадцять хвилин на радіо, світлина в газеті, інфотека на офіційному сайті, бліц у блозі – і, як казав мій улюблений шведський письменник Ульф Старк: якщо ти не можеш змінити творчістю багато речей "зовнішнього" світу, то можеш зробити свій внесок до "внутрішнього" світу і для "внутрішньої" країни.

Чому б нам усім активно не звернутися до дитячої літератури не просто як до "книжечки" для найменших читачів, а як до вагомої та необхідної форми естетики і комунікації? Як до складової і нашої нації, і світу водночас?

Де читати про українські книжки для дітей:

Barabooka: простір української дитячої книги

Bokmal: про літературу для дітей та їхніх батьків

Дитяча книга року BBC

Казкарка: блог про сучасну дитячу літературу

Рейтинг критика: найкращі дитячі та підліткові книжки року

Читацький марафон БуквоМама: Видавництво Старого Лева

Читомо: культурно-видавничий проект

Літакцент

Ключ

Колонка публікується в партнерстві з Дитячим форумом видавців у Львові.

powered by lun.ua