Відпустка по догляду за дитиною: чоловіки все ще в меншості, але тенденції позитивні

В кінці 2015 року Марк Цукерберг взяв двомісячну відпустку, щоб побути з новонародженою донькою. А принц Вільям після народження другої дитини провів шість тижнів разом з сім'єю.

Усе більше татусів вирішують зробити перерву у кар'єрі на кілька тижнів або місяців та присвятити себе вихованню дитини.

У багатьох країнах передбачена можливість взяти відпустку по догляду за дитиною як для матері, так і для батька.

У Німеччині батьки можуть вибирати: або один з них доглядає за дитиною протягом 12 місяців, або двоє можуть розділити між собою 14 місяців відпустки так, як вважають за потрібне. Крім того, держава компенсує тимчасову втрату заробітку від роботодавця.

Ближче за всіх до забезпечення рівних прав у справі догляду за дітьми підійшли Скандинавські країни: для шведських татусів "зарезервовано" 90 днів з загальних 480, які надаються сім'ї як відпустка по догляду за дитиною. Якщо батько не використовує своє право на відпустку, вона "пропадає".

Схожий механізм працює і в Норвегії: тут за батьком збережено 12 тижнів. Таким чином держава заохочує чоловіків приділяти час родині, водночас дозволяючи жінкам не випадати з робочого ритму, а продовжити кар'єру після народження дитини.

[L]В Україні ситуація поки що інша.

Суспільна думка відносить виховання дитини до переліку так званих "традиційних" занять жінки.

За інформацією Фонду народонаселення ООН в Україні, UNFPA Ukraine – у нашій країні найвищий у Європі відсоток людей, які не підтримують рішення жінки вийти на роботу на повний робочий день, у випадку, якщо вона має дитину до 3 років.

За законодавством, відпустку по догляду за дитиною можуть взяти як батько, так і мати: "…може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків".

На практиці, чоловіки рідко користуються цією можливістю.

Я провів зі своєю донькою перші сім місяців її життя і жодної хвилини не шкодував про це. Це були дуже приємні часи. Тим більше, коли усвідомлюєш, що часу, який ви можете провести з дітьми, не так вже й багато – вони швидко ростуть.

За сім місяців я зрозумів: це не вплинуло на мою кар'єру, але дало надзвичайно багато стосункам з дитиною. Чесно кажучи, за роботою я не сумував, і якби була можливість, побув би з донькою ще.

Українські реалії у питаннях та відповідях

Чому я вирішив піти у відпустку по догляду за дитиною?

Було кілька причин.

Перша і найголовніша: я цього хотів.

Друга – моя дружина в той момент розвивала свій бізнес, їй було дуже важливо не зникнути, не випасти з життя.

Третя – не було нічого, що б мене зупиняло. Під цим я перш за все маю на увазі питання, пов'язані з роботою.

Чому так мало українських татів використовують можливість взяти відпустку по догляду за дитиною? На фото Олексій з донькою Мартою

У певному сенсі мені пощастило: Національний екологічний центр України – організація, у якій я працюю, – має свідому політику стосовно гендерної рівності.

Відпустка по догляду за дитиною – її частина.

У нас передбачена можливість як для жінок, так і для чоловіків, взяти відпустку тривалістю сім місяців. Більше того, співробітникам компенсують частину втрати доходу, таким чином знімаючи фінансове питання у прийнятті рішення.

Дуже важливо, щоб роботодавці підтримували бажання працівників у певний період життя приділити час сім'ї, не змушуючи людину обирати між кар'єрою і родиною.

На своєму прикладі я розумію, що якби моє рішення могло привести до проблем на роботі, або якби це коштувало мені моєї посади – це не було би так просто.

Тим більше, що мій заробіток тоді був дуже важливий для сім'ї. Тут ми наблизилися до основного питання:

Чому так мало українських татів використовують можливість взяти відпустку по догляду за дитиною?

На мою думку, основних причин дві: економічна і соціальна.

Економічний чинник завжди грає велику роль. Особливо у період, коли з'являється дитина. При достатній зарплаті вихід у декретну відпуску означає суттєве зниження доходу.

Часто чоловік заробляє більше, тому він продовжує працювати, а всі обов'язки по вихованню дитини лягають на жінку.

Тут є ще одна прихована пастка: разом з обов'язками по догляду за дитиною, в Україні на жінці часто лежить ще й вся домашня робота. Коли народжується дитина, це стає особливо складно.

Ритм життя, коли в тебе цілодобово купа справ, і всі вони зосереджені у чотирьох стінах, вимотує набагато більше, ніж робота в офісі.

Я думаю, що чоловіки це відчувають, і не дуже рвуться у відпустку по догляду за дитиною.

Зі свого досвіду можу сказати, що розподіл на двох домашніх обов'язків та догляду за дитиною дуже рятує. У моєї дружини був досить гнучкий графік, тому нам вдавалося багато речей робити разом і допомагати один одному.

Олексій Пасюк: "Розподіл на двох домашніх обов'язків та догляду за дитиною дуже рятує"

Друга причина – соціальний тиск і гендерні стереотипи.

У нашій країні чоловік, що хоче брати активну участь у вихованні дитини, сприймається неоднозначно. Виховання дитини у свідомості більшості українців все ще "жіноча справа".

І якщо тиск збоку друзів\батьків\бабусь витримати не так вже й важко – то переконати роботодавця в необхідності надати чоловіку можливість брати участь у вихованні дитини може виявитись надскладним завданням.

Тут ми знову повертаємося до фінансового питання, ігнорувати яке для багатьох сімей просто неможливо.

Тож виходить замкнене коло...

Що можна зробити? Якщо коротко – впроваджувати політику гендерної рівності: розвінчання стереотипів, рівна оплата праці, заохочення до рівного поділу сімейних обов'язків на державному рівні.

Але це завдання не тільки для держави та міжнародних організацій.

Український бізнес має запроваджувати внутрішні процедури, які підтримують та стимулюють батька йти у відпустку і доглядати немовлят. Розповсюдження іншого, відмінного від загальноприйнятого, досвіду хоча б в колі близьких і знайомих також приносить плоди.

Велике починається з малого.

Олексій Пасюк, спеціально для УП.Життя