Чому "чорний день" для культури не настане

Передусім хочу подякувати народній депутатці Ірині Подоляк за те, що вона відреагувала на публікацію Наталії Заболотної і вказала на її маніпулятивність та, м’яко кажучи, емоційність.

Не буду коментувати потік образ, що міститься у дописі пані Заболотної.

Хочу лише звернути увагу на деякі моменти стосовно "Проекту Закону про Український культурний фонд" (№5491), що його включено до порядку денного Верховної Ради України.

Створення цього фонду було передбачено пріоритетними кроками Уряду. Законопроект ще влітку презентувався на Національній раді реформ.

За задумом, Український культурний фонд має стати інструментом бюджетної підтримки культурних ініціатив та культурно-мистецьких проектів на прозорій конкурсній основі.

[L]Вперше держава створює відкрите джерело фінансування культурних та мистецьких проектів, підтримки мистецьких дебютів, у тому числі за рахунок надання грантів та стипендій. Вперше держава робить крок для того, щоб урівняти в доступі до ресурсів культурно-мистецькі організації бюджетного і небюджетного секторів. Вперше Міністерство культури позбавиться непритаманних йому функцій розподілу коштів між гравцями культурного простору.

Це не "чорний", а якраз світлий день для культури.

Бо йдеться про реформу, на яку давно чекало культурне середовище. І дуже сподіваюся, що народні депутати цю реформу підтримають.

Я добре розумію, чому мої опоненти всіма засобами просувають інший законопроект (№3597), де йдеться про створення фонду із дуже подібною назвою – "фонду гуманітарного розвитку України".

Адже в ньому закладено, на моє переконання, зовсім іншу ідею. А саме – сформувати і розподіляти великий фінансовий потік з частини акцизного податку на тютюнові вироби і алкогольні напої та "платежу соціальної відповідальності" (фактично податку) з операторів лотерей.

Мало того, що це не відповідає Бюджетному та Податковому кодексам, усе це дуже нагадує намір створити фінансового монстра, а то й сумнівну схему, прикриваючись необхідністю підтримувати культуру.

Прикро, що, лобіюючи свою ідею, мої опоненти готові вдатися до вкрай неетичних засобів. Саме тому, звертаючись до народних депутатів України, я сподіваюсь, що, піар та медійний розголос не вплинуть на ваше рішення.

Сподіваюсь, що ви будете покладатись на реальне бажання допомогти галузі культури, а не на нереальний, до деякої міри міфічний проект, де все зосереджене навколо ще не легалізованого грального бізнесу, розподілу лотерей та акцизів, які зараз використовуються на потреби війська, а фокусується на підтримці культурних ініціатив нехай поки невеликим, але реальним бюджетом. Саме це дасть можливість функціонування Українського культурного Фонду.

Євген Нищук, спеціально для УП.Культура