ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні

Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсіногового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів.

Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і, навіть, Росія), де послуги програмістів коштують дешевше.

Таким чином, перед українською IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами – тут мова йде про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації.

Безумовно, сьогоднішніх випускників технічних вузів можна "підтягнути" до необхідних "показників" – проте, скільки на це піде часу? Чи не упустить Україна свій шанс?

Підготовка фахівців має починатись не із першого курсу інституту

РЕКЛАМА:

Як би це дивно це не звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні. І кажу я це, спираючись на реальний досвід.

Минулого року ми ініціювали у Міносвіти програму "Школяр-програміст" – великий проект з підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку праці.

Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи інформаційно-технологічного профілю.

На першому етапі ми підготували вчителів, які мали навчати дітей за новою програмою – зібрали їх разом і провели інтенсивний курс навчання.

Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей безпосередньо в школах.

Результати – дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві, Івано-Франківській, Львівській та Одеській областях. Було підготовлено близько 100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще близько 100 – в гуртках.

Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти – програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до 70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.

Однак в ході реалізації програми "Школяр-програміст" ми зіткнулися з цікавою проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає... батьківської згоди!

Тобто програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів інформаційно-технологічного профілю – але далеко не всі батьки цю ідею сприймають позитивно.

Аргументи антагоністів звучать приблизно однаково:

"Навіщо дитині додаткові 4 навчальні години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і математики! Дитині ж ще до університету вступати!"

Тобто, по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили фізику і математику – щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.

Нинішня шкільна програма інформатики безнадійно застаріла

Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп'ютер і з чого він складається.

Як і пояснювати, яким чином в Windows створити нову папку на робочому столі.

Якщо говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а по-друге той обсяг годин, які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики – тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування взагалі.

Введення ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем.

По-перше, з'явиться можливість істотно змінити навчальні програми профільних класів – наявність ЗНО буде вирішальним фактором для подолання батьківського опору.

По-друге, відкриє двері класів інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад, справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що мають величезний потенціал – але штучно "виведених за дужки" цього рівняння.

На підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі неухильно зростає – люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх "не пустило" ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою.

По-третє, це спричинить за собою зміну вузівських програм. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки навчання, студент матиме ще зі шкільної лави – в університеті можна буде сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного програміста.

Якщо ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти вийшли на якісно новий рівень – нам необхідно змінювати систему підготовки фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни – тим краще.

Для невеличкої довідки: у багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, в 2014-му схожа програма була представлена в Великобританії, в 2016-му році Японія прийняла рішення про впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи.

Якщо ми хочемо стати першими – то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.

Сергій Іщеряков, кандидат технічних наук, доцент, Java-тренер з 2009 року

Реклама:

Головне сьогодні