Чому масової флюорографії недостатньо

Минулого тижня увесь світ згадував про туберкульоз – хворобу, яку ми довго знаємо, здавалося, майже перемогли, проте вона не здалася і наразі знову нагадує про себе людству.

Проблема досягла такого рівня, що вперше буде обговорюватися на спеціальній сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні 2018 року за участю найвищих посадових осіб держави.

Україна наразі стикається з серйозними викликами щодо туберкульозу.

І хоча ми відмічаємо зменшення кількості нових випадків туберкульозу протягом останнього часу, наша країна є серед лідерів щодо виявлення туберкульозу з множинною та розширеною лікарською стійкістю.

Тривалий час вважалося, що проведення масових щорічних флюорографічних обстежень є надійним засобом виявлення туберкульозу.

Проте наявні наукові дані свідчать про інше.

Проведення масових щорічних флюорографічних обстежень не є надійним засобом виявлення туберкульозу. Фото Palau83/Depositphotos

Масове флюорографічне обстеження здорового населення для виявлення туберкульозу залишилось в Україні спадком від радянської системи охорони здоров’я.

Воно було впроваджено у 50-ті роки минулого сторіччя і мало примусовий характер у країні розвинутого соціалізму.

Але і в найкращі часи охоплення флюорографією складало приблизно 70%, а 30% населення так і лишались поза увагою системи, і саме там "визрівав" туберкульоз.

Найкращим методом скринінгу на туберкульоз у світі визнано цільове або таргетне обстеження.

Це означає, що сімейний лікар під час прийому або відвідування пацієнта спочатку повинен оцінити ступінь ризику захворювання на туберкульоз (це здійснюється за стандартизованою анкетою) і лише потім, за наявності ризику, скерувати пацієнта на обстеження (серед методів обстеження буде і рентгенологічне).

А не так, як було у нас: спочатку на флюорографію, а лише потім – допуск до спілкування з лікарем.

Всі ж пам’ятають надписи "Відвідування кабінету гінеколога без флюорографії заборонено"?

У той же час упродовж останнього часу з’явилися інноваційні методи діагностики.

За допомогою молекулярно-генетичних методів можна виявити присутність мікобактерій туберкульозу в харкотинні, крові, спинно-мозковій рідині, ексудаті або сечі, через 2-4 години можна отримати результат про наявність або відсутність туберкульозної палички, а за її наявності встановити, чи чутлива вона до препаратів першого ряду (наявність резистентності). Метод дослідження повністю автоматизований.

Таким чином усунена суб’єктивна складова обстеження, що базується на досвіді та обізнаності лікаря рентгенолога.

Отримання позитивного результату вимагає термінового призначення лікування, що можна зробити у той же день.

Такий підхід є надзвичайною перевагою при роботі з представниками груп ризику, які досить часто не приходять на повторний прийом і зникають з поля зору медиків на тривалий час.

Зараз, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 20% випадків туберкульозу в Україні залишаються недовиявленими.

По-друге, масова флюорографія для виявлення туберкульозу є високозатратною та економічно необґрунтованою.

Щорічно в Україні виконують близько 16,5 млн флюорографічних обстежень серед осіб старше 15 років.

[L]Для проведення такої кількості обстежень держава витрачає 1 млрд гривень (або близько 38 мільйонів доларів).

А як показує наявна статистика, для виявлення 1 хворого на туберкульоз необхідно обстежити до 2000 здорових людей.

У разі запровадження цільового обстеження на туберкульоз, кількість рентгенологічних досліджень скоротиться в рази.

Є думка, що проведення масової флюорографії дозволяє виявити інші захворювання легень, що є частковою правдою, оскільки у більшості цивілізованих країн використовують також таргетоване (цільове) обстеження (наприклад, для виявлення раку легень оцінюють вік пацієнта, куріння у минулому або зараз, наявність професійного ризику).

За наявності цих ризиків пацієнту проводять рентгенологічне обстеження щорічно, але за направленням сімейного лікаря після оцінки цього ризику.

І найголовніше: масова флюорографія для скринінгу на туберкульоз зупинена наказом МОЗ ще у 2014 році.

Ми вважаємо, що потрібно переходити від слів до справи.

Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров'я, спеціально для УП.Життя