Чи є дитина центром Нової української школи?

Чи є дитина центром Нової української школи?

Дотепер напрямок реформи шкільної освіти в Україні визначали два документи: Концепція "Нова українська школа" та Закон "Про освіту".

Одним з ключових нововведень у філософії змін системи шкільної освіти є запровадження принципу орієнтації на потреби учня в процесі шкільного навчання.

Суть реформи – змінити центр в системі: не дитина існує для школи, а школа (вчителі, адміністрація, міністр освіти) працює задля розвитку дитини.

Якщо система зможе стати інструментом гармонійного розвитку кожної окремої дитини, це означатиме, що шкільна освіта докорінно змінилася.

Я з величезним нетерпінням чекала на появу законопроекту "Про повну загальну середню освіту".

ВІДЕО ДНЯ

В ньому мета освіти, що її визначено в Законі "Про освіту", а саме: "…всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей…" повинна отримати інструменти для реалізації.

Ти особливий? – Доведи!

Принцип орієнтації на потреби учня неминуче передбачає персоналізацію шкільної освіти. В статті 14 законопроекту "Про повну загальну середню освіту" визначено процедуру навчання за індивідуальною освітньою траєкторією.

Проаналізувавши її зміст, роблю висновок, що можливість вчитися з урахуванням індивідуальних особливостей учня – виняток із загальних правил.

Необхідність в індивідуальному підході до навчання в школі потрібно обґрунтувати заявою (поданою учнем або батьками), яка має бути затверджена педрадою школи.

Більше того, можливість вчитися індивідуально, відповідно до обраних учнем/батьками видів, форм і темпів освіти, предметів та рівнів їх складності, методів і засобів навчання – є реальною. тільки якщо на це є необхідні ресурси в школі, а вчителі й педрада готові розробляти індивідуальний навчальний план.

Існування окремої процедури визнання результатів індивідуального навчання підтверджує виключність індивідуалізованого формату отримання знань в школі.

Іншими словами, загальний порядок навчання не передбачає індивідуалізацію.

Тобто в школі не обов'язково визначати індивідуальні потреби, особливості та інтереси дитини, щоб враховувати їх у майбутньому під час розробки освітніх програм. Стаття 10 законопроекту таких вимог не містить.

В законопроекті зазначено, що освітній процес "спрямовується на розвиток та виявлення обдарувань особистості шляхом формування і застосування її компетентностей".

Попри це, у поняття якості середньої освіти не входить те, чи результати навчання відповідають індивідуальним інтересам та потребам дитини.

На системному рівні індивідуалізацію в процесі шкільного навчання розглядають як маргінальну поведінку, яка не є обов’яковою і призводить до додаткових витрат школи, що не завжди можливо в принципі.

Індивідуалізація (все-таки) можлива

Система не спроектована так, аби усіх дітей бачити особливими. Тому не зобов’язує школи розробляти освітні програми з урахуванням індивідуальних особливостей.

Законопроект дозволяє індивідуалізацію за певних умовж. Це складно, проте можливо.

Цього недостатньо, аби вважати, що шкільна система трансформується і у центр стає дитина.

Виписані в законопроекті норми швидше можна вважати амортизаційними заходами для найбільш свідомих і просунутих користувачів, яких, зазвичай, меншість.

Важливо: до 1 червня 2018 року триває громадське обговорення проекту Закону "Про повну загальну середню освіту".

Ще є час долучитися до змін в системі шкільної освіти, яка, зрештою, формуватиме наше з вами майбутнє.

Насамкінець, коротко викладу свої пропозицій до законопроекту.

З метою підсилити передумови забезпечення реалізації індивідуальної освітньої траєкторії пропоную:

Доповнити Статтю 1 законопроекту такими термінами:

  • Індивідуальні особливості здобувача освіти
  • Порядок/процедура визначення індивідуальних особливостей здобувача освіти
  • Пізнавальний запит здобувача освіти
  • Порядок/процедура подання пізнавального запиту здобувача освіти

Розробити формат документу, який би був інструментом реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Такий інструмент повинен унормувати, як фіксувати, моніторити та оцінювати поступ учня в опануванні ключових компетентностей і наскрізних умінь з урахуванням його особистих цілей, завдань, обдарувань, інтересів та планів на самореалізацію протягом усього процесу навчання в школі.

Зобов’язати школи враховувати результати визначення індивідуальних особливостей здобувачів освіти, а також пізнавальні запити, змінивши редакцію п.2 Статті 10:

"На кожному рівні загальної середньої освіти освітній процес організовується та здійснюється з урахуванням результатів визначення індивідуальних особливостей, та на основі пізнавальних запитів здобувачів освіти, а також вікових особливостей фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей.

Порядок визначення індивідуальних особливостей здобувачів освіти, як і процедура подання пізнавальних запитів розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти."

Доповнити п. 3 Статті 11 з переліком вимог для розробки і затвердження власної освітньої програми закладу освіти такими частинами:

  • Огляд та узагальнення результатів визначення індивідуальних особливостей здобувачів освіти
  • Аналіз пізнавальних запитів здобувачів освіти

Поняття якості повної загальної середньої освіти поєднати з відповідністю індивідуальним особливостям здобувача освіти, аби результати навчання не тільки відповідали державним стандартам загальної середньої освіти, але й максимально сприяли успішній самореалізації людини як особистості.

Передбачити можливість перегляду державних стандартів повної загальної середньої освіти не рідше одного разу на п’ять років, змінивши п.4 Статті 43.

Титульне фото: Depositphotos

Реклама:

Головне сьогодні