Чи тестують в Україні косметику на тваринах? (спойлер: Так)

1884
6 липня 2018

Пошук відповіді на це запитання перетворився для мене на захоплюючу детективну історію.

Знайшлося в ній місце прихованим слідам, плутаним показам і навіть загадковим зникненням. Готові до подорожі? Вйо до пригод!

 

Гуманістичний рух UAnimals підтримує багато юристів. Одразу кілька із них погодилися розплутати законодавчій клубок регулювань.

Хто хоч трохи знайомий з українським законодавством, підтвердить, що його норми подекуди суперечать одна одній, а деякі документи взагалі виконують роль бутафорії.

От тільки зараз мова іде про життя тварин, які продовжують гинути в жахливих муках. Хоча альтернативних методів тестування у сучасному світі існує цілий вагон.

Пропущу речі несуттєві і зупинюсь на двох найважливіших документах:

1. На сьогодні тестування на тваринах регулює лише стаття 26 закону "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Використання тварин у наукових експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі допускається лише в разі, якщо відсутня можливість заміни їх іншими альтернативними методами та об'єктами.

Якщо необхідних альтернатив немає, діяти необхідно в рамках законодавства: дотримуватися порядку проведення тестування та отримати відповідний дозвіл, який надається Міносвіти.

Порядок видачі дозволу відсутній, тому використання тварин у вказаних цілях є незаконним.

 

2. Єдиний документ, який регулює архаїчну процедуру тестування на тваринах, зміна якого у компетенції МОЗ України, це "Санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості", затверджені 1 липня 1999 року.

Ці правила не відповідають навіть одному з перших нормативних документів ЄС, які регулюють проблему Директиві Ради Європи від 27.07.1976 року № 76/768/ЄЕС.

Тобто тестування в Україні такого собі Шредінгера.

Воно ніби є, але й бути його не має. От тільки і це не все.

Більше року тому Україна підписала Європейську конвенцію про захист хребетних тварин, яка взагалі забороняє тестування.

Проблема лише в тому, що за весь цей час українська влада так і не знайшла часу ратифікувати документ.

Він просто не працює.

Аби дізнатися, куди поділася ціла конвенція, спілкуюсь з депутатами і Дмитром Кулебою, який ставив підпис від України.

Стає зрозумілим, що розчинився документ десь у стінах Міносвіти, яке більше року не може створити нормативну базу для підписання та ратифікації конвенції.

Певно, питання тисяч життів не надто важливе.

 

Аби остаточно поставити крапку в питанні випробувань косметичних засобів, просимо парламентаря Гліба Загорія звернутися із депутатським запитом до українських інститутів і спитати: "Тестуєте, панове?" Відповіді вражають.

Виявляється, в самих установах мають абсолютно різні погляди на питання.

В Інституті медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України кажуть, що тестування на тваринах в Україні поза законом, бо ієрархія регуляторних документів передбачає верховенство законів перед документами санітарного законодавства.

А у Львівському національному медичному університеті зізнаються, що на тваринах тестують, бо такі вже норми Державних санітарних правил.

Буцім-то альтернативних методів тестування парфумерно-косметичної продукції на державному рівні не передбачено. Тож відповідь розслідування...

Тестують! Прямо зараз в різних інститутах і університетах тваринам випалюють очі, руйнують легені та завдають інших жахливих страждань.

Чи можна щось змінити? Звісно!

Міносвіти достатньо трохи попрацювати, аби парламент міг ратифікувати Європейську конвенцію про захист хребетних тварин.

МОЗ треба нарешті змінити свої архаїчні і варварські санітарні норми, які вбивають десятки тисяч тварин.

Ми в UAnimals готові долучатися до обговорень, допомагати юридично, публічно і в будь-який інший спосіб. Бо гуманність понад усе!

Олександр Тодорчук, засновник гуманістичного руху UAnimals, для УП.Життя

powered by lun.ua

Головне на сайті