Як і коли в Україні запрацює трансплантація
У 2019 році в Україні мають запрацювати трансплант-координатори та Єдина державна інформаційна система трансплантації.
Це передбачено законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я і трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини" та дозволить суттєво збільшити кількість трансплантацій і врятувати в рази більше життів.
Відповідальним за розвиток трансплантації в МОЗ України є заступник міністра Роман Ілик.
В багатьох країнах народжуючись та досягаючи повноліття, людина вже стає потенційним донором (в країнах, де діє презумпція згоди – ред.), в Україні ж діє презумпція незгоди на донорство.
Однак, трансплантація органів в Україні відбувається.
Лише протягом 2018 року здійснено:
- 89 трансплантацій нирки від родинного донора і 6 від неродинного (померлої особи).
- 9 трансплантацій печінки від родинного донора.
- понад 60 аутологічних трансплантацій кісткового мозку (пересадка людині власного анатомічного матеріалу) у Київському міському центрі трансплантації.
- 12 алогенних трансплантацій (від родинного донора), 1 аутологічна та 4 гапла-трансплантації (від одного з батьків) у національній дитячій спеціалізованій лікарні "ОХМАТДИТ".
Озвучені мною показники є реально малими, і зовсім не відповідають потребам пацієнтів.
В цьому році ми розпочали роботу над тим, щоб трансплантація в Україні набула зовсім інших масштабів.
Нещодавно МОЗ вийшло на фінішну пряму по закупівлі послуги з розробки Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ) та окремо – придбання реєстру донорів кісткового мозку з можливістю доступу до міжнародної бази даних донорів.
Створення ЄДІСТ – це одне із першочергових завдань для запровадження системи трансплантації в Україні.
 |
| 9 різних реєстрів утворять одну систему. Фото The Indian Express |
Реєстр донорів допоможе вчасно знаходити потенційного донора, фізичні показники якого є ідеальними для пацієнта, що потребує трансплантації.
Загалом до ЄДІСТ увійде 9 різних реєстрів, зокрема для волевиявлення особи щодо згоди чи незгоди на посмертне донорство, реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, реєстр реципієнтів, трансплант-координаторів та інше.
Є різні аспекти, які заважають розвитку трансплантації в Україні
Суто технічні: відсутність ЄДІСТ та реєстрів донорів; бракує медичного обладнання для констатації смерті головного мозку, транспортування органів і здійснення самих операцій.
Також, якщо дивитися на вирішення проблеми масштабно, є проблема кадрового дефіциту, – в Україні бракує кваліфікованих лікарів-трансплантологів. Відсутня система трансплант-координації.
Упереджене ставлення, нині, звісно також має місце, зокрема й міфи про "чорний ринок органів" також є вагомою перешкодою.
Для усвідомлення та розуміння необхідності трансплантації потрібна серйозна комунікаційна складова.
Переконаний, що негативне ставлення до цього явища дещо перебільшено. Реальний стан справ ми зможемо побачити тоді, коли запустимо реєстр – думаю, що кількість охочих долучитися до реєстру кардинально змінить нашу думку, можливо навіть здивує нас.
Трансплантація має розвиватися в 4 основних напрямках:
- позиціонування самого донорства та формування реєстрів донорів;
- розвиток баз вилучення органів, діагностування смерті головного мозку та налагодження діяльності трансплант-координаторів;
- запуск ЄДІСТ та наповнення всіх реєстрів;
- розвиток та збільшення центрів трансплантації (закладів, де безпосередньо виконуватимуть трансплантацію).
Важливою складовою системи трансплантації є саме діяльність трансплант-координаторів, які мають забезпечувати весь цикл організації процесу: від отримання інформації про донора, спілкування з родичами померлої особи та отримання їх згоди на донорство аж до внесення інформації до єдиної інформаційної системи і організації швидкого забезпечення передачі анатомічного матеріалу (органу) до трансплантаційного відділення, де його чекає потребуючий.
Загалом в Україні є висококваліфіковані спеціалісти в сфері трансплантації, однак така професія як трансплан-координатор відсутня. Новим законом про трансплантацію передбачається обов’язковість створення такої професії.
 |
| Важливою складовою системи трансплантації є саме діяльність трансплант-координаторів. Фото Elnur_/Depositphotos |
Для цього МОЗ України розробило проект кваліфікаційних вимог до таких осіб та вже звернулося з відповідним зверненням про внесення змін до Класифікатора професій ДК 003:2010 до Мінсоцполітики.
Маємо надію, що до кінця року це питання буде вирішено.
Також Міністерство охорони здоров’я почало здійснювати заходи щодо навчання відповідній професії.
Державним закладом при МОЗ України "Запорізька медична академія післядипломної освіти" на базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії вже розроблено програму навчання лікарів спеціальності трансплант-координатор.
Важливо відповідально поставитись до цього питання і керівництву закладів охорони здоров’я, діяльність яких пов’язана з трансплантацією та чітко визначатися, хто з фахівців буде направлений опановувати нову професію.
Це можуть бути як фахівці у галузі охорони здоров’я (медичних спеціальностей, медичної психології), так і в галузі соціальної роботи, соціально-поведінкових наук (психологи), які працюватимуть в судмедексперизі та паталогоанатомичних бюро. Виходячи з нашого бачення, навчання триватиме орієнтовно 2 місяці.
Плани на 2019-й рік
Слід відверто сказати, що для того, аби виконати весь об’єм роботи, який визначений законом, часу до нового року точно бракує, надважливі процеси відбуватимуться у 2019-му році.
МОЗ розпочне велику комунікаційну компанію для розвитку прихильності українців до трансплантації.
Як потрапити до реєстру і які дані необхідно буде для цього підготувати, ми розкажемо згодом, до того слід провести серйозну роботу з медпрацівниками.
 |
| МОЗ розпочне велику комунікаційну компанію для розвитку прихильності українців до трансплантації. Фото enterlinedesign/Depositphotos |
Адже, коли до лікаря чи медсестри звернеться потенційний донор або потребуючий із якимось запитанням, він повинен знати чітку відповідь.
Якщо ж такого розуміння немає і медпрацівник сам не розуміє, навіщо потрібна трансплантація, що відбувається чи буде відбуватися для її реалізації, то це в свою чергу вплине на втрату кредиту довіри, а повертати довіру завжди дуже складно.
Вважаю, що лише після того, як більшість медпрацівників будуть належно поінформовані, варто розпочинати широку медійну компанію для всіх із залученням відомих осіб, в тому числі, перших осіб держави, спортсменів, музикантів та інших на добровільних засадах.
Якими будуть перші кроки
Трансплантація розпочинається з діагностики смерті головного мозку, повної і незворотної втрати головним мозком людини всіх його функцій, що реєструється на фоні працюючого серця та примусової вентиляції легень.
Наказом Міністерства встановлено процедуру діагностування смерті мозку людини.
Людину рятують до останнього, і здійснюють всі можливі реанімаційні заходи і лише згодом консиліум лікарів може встановити факт смерті головного мозку людини. Далі це оформлюється відповідним актом на підставі діагностичних критеріїв.
І лише після цього розпочинається процедура кондиціонування – тобто підготовка до трансплантації, здійснення дій медичного характеру, направлених на забезпечення підтримання функцій життєвоважливих органів та систем потенційного донора.
Відповідно до Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" на уряд покладено обов’язок встановити вимоги до ліцензіатів щодо обов’язкової наявності в закладах охорони здоров’я, в яких проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, відповідної матеріально-технічної бази та обладнання для констатації смерті мозку людини, а також устаткування і транспортних засобів для перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України.
З цією метою Міністерством вже розроблено проект Наказу, яким затверджено табелі матеріально-технічного оснащення для відповідних закладів охорони здоров’я, які є базами вилучення.
Цим наказом передбачається власне мінімум необхідного обладнання, яке обов’язково має бути в таких лікарнях, в тому числі обладнання для констатації смерті головного мозку.
Зазначу, що це обладнання не є надто дорогим. Трохи більше мільйона гривень. За умов нових методів господарювання в умовах децентралізації це не критично важливі кошти для області.
[L]У місцевої влади ще є можливість внести корективи в регіональні бюджети і передбачити закупівлю цього обладнання на наступний рік для медзакладів, що визначені центрами для забору анатомічних матеріалів для трансплантації.
У державному бюджеті також передбачені кошти на медичне обладнання для трансплантації.
Осучаснення та оновлення технічної бази буде відбуватися у 4 центрах, які визначені флагманами трансплантації, тобто безпосередньо виконуватимуть ці надскладні операційні втручання на національному рівні.
Мова йде про Інститут Раку, Охматдит, Інститут Шалімова та Запорізьку обласну лікарню. Для їх розвитку ми маємо намір закупити обладнання централізовано і вже визначили потребу.
Далі також запрацюють центри у різних містах країни. Для цього МОЗ України вже проводить необхідну роботу та верифікує заклади, що реально здійснюють трансплантацію чи потенційно можуть її робити.
Ми також прагнемо побачити реальний стан справ в регіонах і зрозуміти, що заважає їм розвивати трансплантацію, зокрема, чи є у них перепони з боку нормативних актів щодо створення баз забору і формування бригад вилучення органів. Аудит ситуації на місцях допоможе нам правильно вибудувати роботу.
Таку ж оцінку МОЗ проводить щодо медзакладів, які є та можуть бути базами вилучення органів. Про результати цієї роботи ми обов'язково поінформуємо. Ми твердо переконані, що потенціал України в цьому напрямку лікування є великим.
Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я
Записала Ілона Мироненко, спеціально для "УП. Життя"