До в’язниці за несплату аліментів. Чи можливо це?

У минулому році Мін’юст ініціював комплексні зміни законодавства щодо посилення захисту прав українських дітей на належне матеріальне утримання.

Внаслідок запровадження новацій в Україні сформувався повноцінний інститут відповідального батьківства, який серед іншого включає можливість отримати податкову знижку на навчання, спрощену процедуру виїзду дітей за кордон, а також якісно інше регулювання проблеми несплати аліментів.

Якщо хтось гадає, що питання аліментів у нашій країні є надуманим або ж перебільшеним, то сильно помиляється.

3 мільйони – рівно стільки дітей нині живе лише з батьком чи матір’ю.

Понад пів мільйона з них не отримують допомоги від одного з батьків.

Водночас третина всіх справ, які розглядаються в українських судах, – це позови про стягнення аліментів.

Тож мова йде не про внутрішні сімейні негаразди, а про масштабну і хронічну соціальну проблему, від якої найбільше потерпають діти.

Тривалий час ситуація ускладнювалася тим, що судові рішення по аліментникам було об’єктивно непросто виконати, навіть попри бажання державних чи приватних виконавців. Останні банально не мали дієвих законодавчих інструментів впливу на боржників.

Наразі ситуація інакша. Тепер виконавець уповноважений застосовувати до батьків-неплатників широкий арсенал заходів, котрі, як свідчить практика, добре нагадують про наявність батьківських обов’язків.

Йдеться про тимчасові обмеження деяких прав, як то керування транспортним засобом, виїзду за кордон, права полювання та володіння зброєю.

Крім того, оновлення законодавства дало змогу не допускати на державну службу та звільняти з неї осіб, які мають заборгованість по аліментах.

Якщо цих стимулів виявляється замало, а боржник до того ж не працює, щоб виплатити аліменти за період понад пів року, на нього чекає до 240 годин суспільно корисних робіт, винагороду за які отримає дитина.

Та, на жаль, існують випадки, коли й такого впливу недостатньо, аби змусити недобросовісних батьків утримувати своїх нащадків. Адже декого не надто обходить, наприклад, заборона покидати країну, тоді як примусову роботу можна просто ігнорувати, заплативши штраф у значно меншому розмірі, ніж сума заборгованих аліментів.

На щастя, цього разу законодавці передбачили таку лінію поведінки і вдалися до рішучих кроків.

Якщо боржника притягнули до суспільно корисних робіт, але протягом двох місяців після цього він так не і сплатив аліменти, йому ще раз призначать аналогічне покарання, але вже тривалістю до 360 годин.

Натомість в разі ухилення від подібного адміністративного стягнення особі загрожує адміністративний арешт строком до 10 діб.

Під ухиленням слід розуміти неприбуття порушником до місця виконання робіт протягом двох днів, відмова виконувати призначену роботу більше двох разів протягом місяця, а також поява на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.

Звісно, це не стосується випадків, коли призвідниками неявки або відмови є поважні причини, наприклад, хвороба.

Але якщо ухилення від суспільно корисних робіт тягне за собою адміністративну відповідальність, то за злісне ухилення, коли порушник продовжує уникати згаданого покарання, настає вже кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до двох років (ст. 389 ККУ).

Свого часу криміналізація відповідальності для аліментників викликала певні дискусії з приводу співмірності наслідків правопорушення мірі покарання.

Однак слід зауважити, що йдеться не лише про тривале порушення боржником права дитини на матеріальне утримання, але й про систематичне, цілеспрямоване нехтування приписами суду та інших органів державної влади.

Описані вище етапи дають змогу переконатися, що за грати можна потрапити не тоді, коли є борг по аліментах, а через свідоме небажання його усунути і внаслідок злісної непокори закону.

Норма про позбавлення волі застосовується лише як крайній захід, коли всі інші засоби впливу повністю вичерпано.

Загалом складно уявити, наскільки байдужим і навіть ворожим до власної дитини треба бути, щоб пройти всі ці кола юридичної безвідповідальності, дотягнувши до останнього застереження у вигляді кримінального покарання.

Однак тривалість і складність притягнення до такої відповідальності не означає, що ця норма – лише бутафорія для залякування.

Наприклад, тільки у Київській області з початку року проти злісних неплатників аліментів порушено 3 кримінальні справи, і швидше за все список поповнюватиметься новими порушниками.

Тому слід підкреслити – кримінальна відповідальність за порушення прав дітей на належне утримання діє, і той, хто оминає шлях добровільного виконання батьківських обов’язків, потрапить до в’язниці примусово.

Наскільки ефективним є комплекс зазначених інструментів?

З ухваленням нового законодавства і паралельною інформкампанією з його адвокації на користь майже мільйона українських дітей стягнуто близько 7 мільярдів гривень заборгованих аліментів.

З них 2,3 млрд діти отримали з початку цього року, що на 700 млн гривень перевищує минулорічний показник.

Водночас на Київщині позитивна динаміка за вказаний період склала +57%. Очевидно, додаткові коментарі будуть зайвими.

Наостанок, варто нагадати батькам: є один гарантований спосіб уникнути всіх перелічених позбавлень – вчасно і в повному обсязі сплатити аліменти своїм дітям.

Олексій Шевченко, начальник Головного управління юстиції у Київській області, спеціально для УП.Життя

Корисно також:

Американка відсудила аліменти в чоловіка через 50 років після розлучення

Діти і розлучення: психолог пояснює, як вберегти дитину від травм

"Романтичний реалізм": 7 правил, які допоможуть вам уникнути розлучення

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.