Народжуваність в Україні – чи можна її збільшити і чи треба це робити?

15002
5 вересня 2019

Новий міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька заявила, що робота зі зростання народжуваності буде одним з ключових напрямків.

За її словами, дані свідчать про те, що за останні п'ять років народжуваність в Україні скоротилася на 40%.

Щоб з’ясувати стан проблеми, по-перше, подивимось на визначення терміну "народжуваність". 

Зазвичай мають на увазі "коефіцієнт народжуваності" – демографічний показник відношення кількості народжених за рік на 1 тисячу жителів.  

В Україні Державна служба статистики наводить щорічні дані про "кількість живонароджених на 1000 наявного населення".

Дані Державної служби статистики

Як ми бачимо, в 2013-2018 роках коефіцієнт народжуваності зменшився з 11,1 до 8,7 тобто на 22% за п’ять років.

Проте у 2001-2012 роках він зріс з 7,7 до 11,4 або на 48%.

Хтось згадає запроваджену Віктором Ющенком фінансову допомогу при народженні дитини, але стрімке зростання народжуваності спостерігалося ще до нього, в 2001-2004 роках.

Зміни коефіцієнта народжуваності, в першу чергу, зумовлені тим, що його розраховують на все населення, а народжують жінки так званого "дітородного віку".

В Україні вікові коефіцієнти народжуваності (на 1000 жінок відповідного віку) найбільші серед жінок віком 20-29 років, але чисельність таких жінок в різних поколіннях має хвилеподібний характер через війни та Голодомор.

За даними Держстату, в 2019 році в Україні було 3,43 мільйони жінок віком 30-39 років і лише 2,48 мільйони жінок віком 20-29 років, тобто майже на 1 мільйон менше.

Великі показники народжуваності в 2008-2013 роках були зумовлені тим, що тоді була більша кількість жінок дітородного віку, бо їх бабцям пощастило народитися в роки між війнами і голодоморами.

В подальші роки через "демографічні хвилі" народжуваність прогнозовано зменшилася.

І вона буде зменшуватися і надалі, бо серед усіх 5-річних вікових груп жінок України найменшу чисельність мають дівчата віком 15-19 років, їх лише 890 тисяч, тоді як жінок віком 30-34 роки – 1755 тисяч, майже в 2 рази більше.

До зменшення народжуваності, як не парадоксально, призводить і ефективна робота системи охорони здоров’я, яка проявляється в тому, що люди живуть довше, тобто серед населення зростає частка людей похилого віку, які не народжують, але коефіцієнт народжуваності розраховується на все населення.

В Україні рівень народжуваності не має прямого зв’язку з економічним станом.

За даними Держстату, у 2018 році серед міських жінок віком 15-49 років коефіцієнт народжуваності дорівнював 35,1, а серед сільських – 40,7, хоча середні доходи у селі значно менші.

Таким чином, зростання частки міського населення також неодмінно зменшить народжуваність.

Але чи є взагалі народжуваність показником добробуту країни?

Світовий досвід показує, що високі показники народжуваності характерні для країн з короткою тривалістю життя, низьким соціальним статусом жінок, низьким рівнем освіти.

Найвищі коефіцієнти народжуваності (більше 40) мають такі країни, як Нігер, Малі, Уганда, Сомалі, де вирують громадянські війни.

Серед країн колишнього СРСР найвищий коефіцієнт народжуваності (26) має найбідніша країна – Таджикистан.

Нагадаємо, що в Україні цей коефіцієнт наразі становить 8,7, але в Сінгапурі, Японії, Німеччині він ще менше.

За даними Світового Банку, у світі в цілому коефіцієнт народжуваності скоротився з 36 у 1963 році до 19 у 2017 році.

В Європейському Союзі він зменшився з 19 в 1960 році до 10 у 2002 році, а надалі стабілізувався на цьому рівні, в певною мірою через приєднання до ЄС менш розвинутих країн та масову міграцію з бідніших частин світу.

Ще в 19 сторіччі демограф Жак Бертильйон, вивчаючи народжуваність в округах Парижу, Відня та Берліну, виявив, що найменша народжуваність спостерігалася в найбільш заможних родинах.

Програми фінансового стимулювання народжуваності запроваджувалися в багатьох країнах світу, але їх результатом стало лише те, що в родинах стали народжувати дітей на кілька років раніше, а загальна народжуваність за кілька років не змінилася.

Треба визнати, що рівень народжуваності є наслідком багатьох суспільних чинників, і зменшення цього рівня є неминучим наслідком економічного та соціального прогресу.

Тому не можна вважати коефіцієнт народжуваності ані показником здоров'я населення, ані показником ефективності системи охорони здоров’я.

Дійсним показником ефективності цієї системи є показник смертності серед тих, хто вже народився, якого б віку людина не була.

Наприклад, за даними Держстату, в 2013 році померло 4030 дітей віком до 1 року, а у 2018 – 2397.

З урахуванням змін у кількості живонароджених дітей рівень їх смертності скоротився за 5 років на 11%.

Але узагальнюючим показником ефективності системи охорони здоров’я є середня очікувана тривалість життя при народженні.

Зараз цитування Петра Порошенка вже не буде ознакою підлабузництва, тому я нагадаю, що 16 квітня 2015 року він заявив: "Збільшується тривалість життя – медицина працює добре. Зменшується тривалість життя, і які б солодкі пісні нам не співали, – медицина працює неефективно".

Проте для зростання тривалості життя зусиль лише медицини замало, потрібні заходи на рівні всього суспільства, які були успішно реалізовані в багатьох розвинутих країн, але залишалися поза увагою в Україні, що призвело до досить сумних наслідків.

Як показало дослідження, темпи скорочення тривалості життя в Україні в 1965-2008 роках були найбільшими з усіх країн колишнього СРСР.

В 1993-2008 роках показник тривалості життя коливався в Україні в межах 66,8-68,3 років, але в 2009-2011 роках стрімко зріс до 71 року.

Дані Державної служби статистики

Аналіз смертності серед різних вікових груп показав, що у 2008-2010 роках серед людей працездатного віку смертність зменшилася на 25%, тоді як серед людей старших 70 років – лише на 1% і це дозволило виявити головні фактори зростання тривалості життя в ті роки.

Надалі тривалість життя потроху зростала і досягла в 2017 році показника 71,98 років, але в 2018 році зменшилася до 71,76.

Важливо зазначати, що в 2018 році тривалість життя серед чоловіків скоротилася на 0,33 роки, а серед жінок – лише на 0,06 роки. Ні, причиною не є війна, в 2015, 2016 та 2017 тривалість життя чоловіків зростала.

Україна має власний досвід заходів, які тричі за останні 40 років (в 1986-1988, 1996-1998, 2009-2011 роках) суттєво підвищували тривалість життя мешканців країни.

Але чи буде використаний досвід цих дієвих заходів новим керівництвом країни? 

Костянтин Красовський, директор Інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків, спеціально для УП.Життя

Титульний малюнок ginasanders/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Населення світу стрімко старіє

Населення Землі сягло 7 мільярдів — ООН

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua