5 партій Верховної Ради декларували готовність ратифікувати Стамбульську Конвенцію. І де?

1577
5 листопада 2019

Згідно з опитуваннями "Центра Разумкова", вітчизняній судовій системі довіряють тільки 14% українців: суспільство очікує імплементації швидких та радикальних реформ задля покращення роботи судів та правоохоронних органів.

Запуск роботи Вищого антикорупційного суду, проходження поліграфа членами парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики через голосування щодо законопроєкту №2047-д, реформа Генеральної прокуратури – дані словосполучення не сходять із заголовків українських ЗМІ.

Попри сталий інтерес громадськості до правового порядку денного та роботу правозахисних організацій, серед резонансних судових рішень, застав у 100 млн гривень, обговорення законопроєкту №1008 губиться питання ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, яка також відома під назвою Стамбульська конвенція.

Стамбульська конвенція – перший міжнародний юридичний обов’язковий акт, який охоплює питання, пов’язані з насильством щодо жінки (покарання та переслідування злочинців, захист та допомога жертвам, запобігання та протидії насильства щодо жінок як соціального суспільного явища).

Створюючи відповідну законодавчу рамку, Конвенція заповнює вакуум світового юридичного виміру рівноправності чоловіків та жінок, доповнюючи договірну базу в галузі захисту прав людини, у першу чергу Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та Європейську соціальну хартію 1996 року.

Підписання Конвенції є послідовним продовженням досягнень європейського правозахисного руху: у 2002 році була прийнята Рекомендація Комітету міністрів для держав-учасниць щодо захисту жінок від насильства, у 2005 розпочалась загальноєвропейська кампанія проти насильства щодо жінок, а у 2006 було створено Спеціальний міжгалузевий комітет із питань запобігання та боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством, який мав на меті розробку юридично обов’язкового акту для врегулювання даної проблеми.

Конвенція конкретизує поняття "насильство": згідно зі статтею 3, розрізняються такі поняття як "домашнє насильство", "насильство щодо жінок" та "насильство щодо жінок за гендерною ознакою".

Під домашнім насильством потрібно розуміти "усі акти фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, що виникають в родині, домашньому союзі, між минулими чи поточними членами подружжя чи партнерами".

Під насильством щодо жінок "порушення прав людини та форма дискримінації, спрямовані на жінок, що означає всі акти порушень за гендерною ознакою, результатом яких є або може бути завдання фізичної, сексуальної, психологічної чи економічної шкоди чи страждань жінкам, зокрема погрози таких дій, примус чи самочинне обмеження свободи".

А під насильством щодо жінок за гендерною ознакою "насильство, спрямоване проти жінки через те, що вона жінка (таке як примусовий аборт, ушкодження жіночих геніталій), або яке жінки переживають частіше за чоловіків (таке як сексуальне насильство, зґвалтування, переслідування, сексуальне домагання, домашнє насильство, примусовий шлюб, примусова стерилізація).

Хоча Україна підписала Конвенцію ще 7 листопада 2011 року, голосування за її ратифікацію не набрало у ВРУ VI скликання достатньої кількості голосів.

Головною причиною стала заява Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (далі ВРЦіРО), яка закликала відмовитись від ратифікації Конвенції.

Усупереч законодавчій відокремленості церкви та релігійних інституцій від держави (35 стаття Конституції України та 5, 6 статті Закону України про свободу совісті та релігійні організації), вплив церкви (а саме церкві довіряють більшість українців згідно з опитуванням "Центру Разумкова") змусив народних обранців відхилити ратифікацію.

На думку ВРЦіРО, Стамбульська конвенція – це пропаганда нетрадиційних та непритаманних Україні цінностей, що охоплюють одностатеві шлюби та підтримку ЛГБТК+ спільноти.

У Декларації ВРЦіРО про негативне ставлення до явища гомосексуалізму й так званих одностатевих шлюбів зазначається, що "ми категорично проти того, щоб гомосексуальний спосіб життя й поведінка трактувалися як природні, нормальні й корисні для суспільства й особистості. Ми проти того, щоб гомосексуалізм пропагувався, як варіант норми статевого життя і щоби держава заохочувала своїх громадян до одностатевих сексуальних стосунків".

Основна претензія ВРЦіРО полягала в несприйнятті ще одного поняття Конвенції – "гендер".

Згідно 3 статті Конвенції, поняття "гендер" слід розуміти як "соціально конструйовані (закріплені) ролі, поведінку, діяльність/активність та атрибути (характерні ознаки), котрі дане суспільство розглядає як прийнятні і вважає належними для жінок та чоловіків".

Попри те, що в тексті Конвенції немає згадок про сексуальне виховання, будь-які види сексуальної орієнтації чи тим паче пропаганду чи нав'язування правил ЛГБТК+ спільноти, викривлений підхід до розуміння поняття "гендер", на думку ВРЦіРО, "може зробити Стамбульську конвенцію інструментом для популяризації в українських школах і університетах нових "гендерних ролей" та одностатевих стосунків".

Позиція Ради Церков щодо ратифікації Стамбульської конвенції не враховує того, що поняття "гендерна ідентичність", зокрема у 2 статті Кодексу законів про працю, чи "гендерна рівність" уже зустрічаються в законодавстві, що не призвело до сценарію, висвітленому в Декларації ВРЦіРО.

Певні політичні сили після голосування закликали ратифікувати Конвенцію з застереженням щодо поняття "гендеру", посилаючись на приклад Польщі.

Щоправда, польські застереження не зачіпали визначень, за відсутності яких втрачається основний зміст Конвенції. Застереження щодо поняття "гендер" та "насильство щодо жінок за гендерною ознакою" знівелювало б самий сенс принципів та ідей, викладених у даному документі.

Незважаючи на це, у вітчизняному законодавстві вже частково регулюються питання, пов’язані з домашнім насильством.

ВРУ VIII скликання прийняла законопроєкт №5294 про запобігання та протидію домашньому насильству, який передбачав створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, та законопроєкт №4952, який передбачав внесення змін до ст. 66 ККУ щодо обставин, які пом'якшують покарання, шляхом додавання ознаки систематичності жорстокого поводження з людиною.

Таким чином, вітчизняна правова система здійснила ще один крок у розвитку захисту прав людини.

Важливим етапом стало прийняття Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами", який отримав суспільний резонанс у ЗМІ через хибну думку про присутність у ньому положення про "нотаріальну згоду на секс".

Закон доповнив ККУ і КПК статтями 126-1 "Домашнє насилля" та 151-2 "Примушування до шлюбу" та змінив статті стосовно зґвалтування, сексуального насильства та незаконного проведення аборту або стерилізації.

Головною відмінністю стала відмова від фізично-біологічного погляду на зґвалтування: тепер більше роль відводиться психологічному стану, а не факту фізичного проникнення.

Щоправда, треба розуміти, що локальних законодавчих змін для подолання проблеми та внесення лише деяких змін із метою реалізації положень недостатньо, а саме рамковий підхід Стамбульської конвенції дозволить комплексно врегулювати проблему на законодавчому рівні.

Питання залишається відкритим: хоча 5 із 6 представлених у ВРУ ІХ скликання політичних партій у ході передвиборчих перегонів декларували власну готовність ратифікувати Стамбульську Конвенцію, питання ратифікації поки не стоїть на порядку денному.

Віктор Карвацький, СЕО Аналітичного центру "Ad Astra", спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити: 

Домашнє насильство…Хто винен і як запобігти. Алгоритм дій

Тільки не мовчи… Домашнє насильство починається з "незначних дрібниць"

30% дзвінків про домашнє насильство надходить від чоловіків - Ла Страда

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua