Діти та домашні улюбленці: як налагодити життя під одним дахом і що це дає

Точної статистики немає, та за різними оцінками, в українських родинах живе близько 7,5 мільйонів собак та стільки ж котів.

І майже кожна така сім’я стикається з дилемою, що робити, якщо вдома скоро з’явиться малюк.

Чи не зашкодить йому сусідство з чотирилапим другом?

Як собака чи кіт відреагує на появу дитини?

Як зробити життя під спільним дахом комфортним для людей та тварин?

Ось кілька порад від зоопсихологів, кінологів, ветеринарів, висновків з міжнародних наукових досліджень та мого власного досвіду та досвіду інших мам.

Відповідальний вибір – запорука успіху

Відповідальність – це розуміння, що тварина така ж жива істота як ми: з своїми потребами, особливостями, характером та життєвим циклом. Не розвага, не іграшка та не знаряддя захисту чи виховання.

Мотиви завести улюбленця в кожного свої і їх потрібно добре проаналізувати наперед.

Розважливий підхід до вибору домашнього улюбленця – старт. Якщо ви берете породистого кота чи собаку, розуміючи, що розширення родини теж не за горами, варто поцікавитися особливостями породи.

[BANNER1]

Сьогодні такої інформації багато в мережі, а хороші розплідники обов’язково переконаються, чи ваша родина пасує тварині тої чи іншої породи перед тим як її вам продати.

Наприклад, кокер-спаніель може бути не найкращим вибором собаки через свою надмірну емоційність чи, навіть, холеричність, а йоркширський тер’єр, з великою ймовірністю, ревнуватиме до малюка.

Те саме стосується сіамських кішок чи кішок породи орієнтал.

Мій досвід:

"Нам поталанило з нашою Бері. Біглі – дуже компанійські, комунікабельні собаки. Омелян народився, коли їй було 3 роки, і вона була вже доросла та добре соціалізована. І так, вони гарно ладнають. Хоча інколи треба втручатись".

Ресурси та планування

Тварини та діти потребують уваги (часу) та фінансових ресурсів.

Близько 2 000 тис. грн на місяць коштує відповідально утримувати здорового собаку середнього розміру (корм, ветеринарні процедури, аксесуари, школа).

І якщо з бюджетом ще можна щось перепланувати, то з часом та людським ресурсом – складно.

Мій досвід:

"Ми з чоловіком працюємо в компанії дружній до собак. Це означає, що кожен може працювати пліч-о-пліч з улюбленцями.

Чоловік завжди забирав Бері в офіс. Коли він був у відрядженні, я мусила ретельно планувати день, щоб і Бері вигуляти (по годині вранці та ввечері) і дитячий режим витримати.

Наша собака короткошерста, але її шерсть усюди. Це особливість породи. Доводиться часто пилососити, тобто це +30 хвилин. Годуємо ми Бері кормом, а якби готували самі – то це ще приблизно 1 година".

Кота вигулювати не потрібно, а от вичісувати – цілком. Чи реально це все для вашої родини, маючи немовлятко?

Хто турбуватиметься про улюбленця, крім мами?

Обирайте домашнього улюбленця, який пасуватиме до вашого стилю життя, та з урахуванням необхідного ресурсу.

Бруд, гельмінти, паразити

Перші думки щодо сумісності дітей та тварин виникають зазвичай у період вагітності, коли майбутню маму починають лякати брудом, гельмінтами та страшним словом "токсоплазмоз".

На жаль, мало хто з гінекологів обтяжує себе зайвими знаннями з цього питання. Більшість просто відмахується, мовляв "нащо ризикувати, краще віддайте кішку кудись".

[BANNER2]

Насправді, більше ризику заразитися токсоплазмозом через погано термічно оброблене м’ясо, чи у пісочниці на дитячому майданчику, ніж від власного домашнього кота.

Через фекалії своєї кішки заразитись токсоплазмозом практично неможливо, якщо щодня прибирати її туалет.

А загалом, профілактика захворювань, вакцинація, дегельмінтизація та прибирання має увійти у звичку усіх без винятку членів родини. Тоді віддавати нікого не доведеться.

Досвід мами Анастасії:

"Коли я була на 6-му місяці вагітності, ми взяли ще одного котика, точніше, кішечку, щоб запобігти гендерній нерівності в родині після появи сина.

На кішечці дуже наполягала старша донька. Ми одразу домовилися, що нова кішечка – це буде її зона відповідальності. Донька годує її, бавиться з нею та прибирає щоденно її вбиральню".

Тварини в домі корисні для здоров’я

Дослідження понад 700 канадських дітей довело, що у дітей, в родині яких тримали собаку до народження та після, в організмі суттєво більше бактерій, що знижують ризик алергій і ожиріння.

Зокрема, такі діти рідше страждають на дерматит.

Наявність котів або собак убереже малюка від генетично обумовленої астми: доведено дослідженням за участю 377 датських дітей.

Наявність в домі живої істоти зазвичай спонукає членів родини активніше взаємодіяти, змінюється спосіб життя, частіше гуляти на свіжому повітрі тощо. Це також корисно і для малюка.

Дехто з батьків помічає, що дітям легше почати повзати чи ходити, маючи перед очима "живий мотив".

Мій досвід:

"Коли моєму сину виповнилось кілька місяців і Омелян почав помічати нашу спритну біѓлиху він намагався усюди за нею встигати. Це однозначно була серйозна мотивація для нього і скачок у розвитку".

Волохаті помічники виховують людяність

Існують докази того, що діти, в сім’ях де вони від народження бачать приклад гуманного та відповідального ставлення до тварин, ростуть більш людяними та уважними до потреб інших.

Коти та собаки допомагають розвивати в дітях емпатію та емоційний інтелект, тобто бути здатними співпереживати собі та оточуючим.

Діти змалечку вчаться комунікувати з ними та поважати особистий простір, який в котів та собак, до речі, неоднаковий.

[BANNER3]

Тварини, насправді, дають зрозуміти, наскільки близько до них можна підходити. Зоопсихолог Оксана Галан розповідає, що індивідуальна дистанція кота в середньому складає 4 метри, а собаки – 1,5 корпуси. В цей простір тварини без наслідків підпускають тоді, коли вони хочуть взаємодіяти.

Знаючи це можна уникнути багатьох ситуацій. Бувають випадки, коли улюбленці мовчки терплять справжні тортури від маленьких дітей, але в таких випадках повинні втручатись дорослі.

Досвід батька Ігора:

"Наш Максим постійно тягнув за вуха та мучав нашу бульдожку Джессі, допоки одного дня вона не вкусила його за палець.

Ми налякались, сварили Джессі, навіть, думали віддати. А потім проаналізували, що були неуважні та безвідповідальні, розраховуючи на вічну терплячість собаки. Зараз у нас все гаразд".

Досвід мами Ольги:

"У моєї доньки з народження є собака й кішка. Стася ще не каже "мама", а "гав-гав" давно.

З собакою робляться найбільші пакості. Пайп з’їдає все недобре, смішно гризе сухі макарони й олівці, полює на бублики, терпить обійми й роль "святкової ялинки"...

Кішка від любові поки відбивається, але вже ясно, що її то не мине – вік доньки нині такий, що в фаворі будь-які звірі. Жодну іншу казку вона не дає дочитати до кінця, а "Рукавичку" можна тричі поспіль".

Також важко переоцінити значення тактильного контакту: погладжування м’якенького хутра заспокоює, покращує настрій, а також, що теж підтверджено дослідженнями, допомагає дітям в майбутньому легше заводити нових друзів та знайомитись.

Хороший приклад

Безперечно, поява малюка та улюбленця в домі – випробовування для всіх. Але якщо від початку передбачити більшість викликів, з ними можна легко впоратися.

Не змінюйте радикально умови життя домашнього улюбленця. Він має отримувати ті ж ласощі, хвилинку пестощів чи гри, що й до народження малюка, можливість інколи поспати разом, якщо раніше таке траплялось.

Обов’язково потрібно облаштувати місце відпочинку, де тварину не дістануть маленькі ручки. Собаки, між іншим, відпочивають до 20 годин на добу.

[BANNER4]

Пояснюйте дитині, щойно вона підросте, що котик чи собачка – це не іграшка, що вона потребує догляду та бережного ставлення.

Коли дитина бачить приклад батьків, які дбають про домашнього улюбленця, з часом вона почне сама долучатися до догляду: вигуляти собаку чи почистити котячий туалет цілком під силу навіть у 5-6 років. Відповідальне ставлення до тварин починається з дитинства.

Катерина Ковалюк, керівник служби корпоративних комунікацій компанії Kormotech, мама хлопчика Омеляна, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина monkeybusiness/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Пес на здоров'я: наукові аргументи, чому вам треба завести собаку

Чому собаки поводяться по-різному: дослідження

19 жестів, якими собаки спілкуються з людьми

Чому собаки інколи мають такий сумний погляд? З'ясували науковці

Доведено! Собаки віддзеркалюють наш стрес, видно навіть по шерсті