Якою може бути профільна школа: досвід Європи й перспективи України

1805
20 лютого 2020

Про кризу середньої освіти в Україні не говорить хіба лінивий. 

Діти все більше ігнорують застарілі програми й не розуміють, навіщо це все. 

Батьки замислюються про домашню освіту та шукають альтернативи для підлітків за кордоном. 

Майбутні роботодавці готуються навчати випускників самотужки. 

Міністерство освіти й науки роками розробляє сучасні альтернативи, але незмінно стикається з опором політичних популістів і самих освітян, які бояться змін великою мірою під впливом тих самих популістів.

Тим часом світ вже випробував безліч підходів для вирішення проблем середньої освіти. 

Один з них впровадження профільної школи, яка дозволяє дитині зорієнтуватися з вибором свого майбутнього профілю і готує до подальшого навчання або й роботи. 

Тобто дитина отримує не стандартний набір теоретичних знань, однаковий і обов’язковий для всіх, а компетенції й навички, потрібні їй для реалізації у цікавій саме для неї сфері. 

Країни з такою профільною освітою є лідерами за показниками Міжнародного стандарту класифікації освіти. 

Давайте поглянемо, яким шляхом вони отримали такі результати.

Німецька модель: атестат отримають не всі

Німецькі учні та учениці обирають профіль навчання і далі слідують за запропонованим планом від органів місцевого самоврядування. 

Німецька модель профільної школи є досить жорсткою, але використовує метод проектів, який дозволяє здобути необхідні для майбутнього працевлаштування навички та практики. 

Поза тим в Німеччині працюють профільні школи трьох різних типів:

📌  Hauptschule загальна школа: там навчають робітничим та ремісничим професіям. 

Випускники такої школи можуть одразу йти працювати, а продовжити навчання можуть лише випускники з найвищими результатами. 

📌  Realschule  реальні училища: вони надають глибші академічні знання, хоча також більше спрямовані на вивчення практичних, робітничих професій. 

📌  Gymnasium гімназії: це найбільш престижний варіант профільної освіти в Німеччині. 

Він поділяється на 2 рівні: класичну середню школу та "вищу школу", яка триває 2–3 роки та видає атестат для вступу в університет. 

Такі заклади освіти існують окремо та кожна гімназія має свій профіль.

Французька модель: вибір напрямку навчання або першої професії

Старша профільна школа у Франції також поділяється на три типи закладів: загальноосвітні, технологічні та професійні ліцеї.

Перші й другі зорієнтовують молодь на здобуття вищої освіти в університетах та спеціалізованих вищих навчальних закладах, але мають різні спрямування: 

📌  Загальноосвітні ліцеї мають секції: економіка, література, математика і природничі науки. 

У цих навчальних закладах впродовж трьох років, крім спеціалізованих дисциплін, викладають мертві мови (латина і давньогрецька) та дві-три сучасні іноземні мови, історію мистецтв, фізичну культуру і спорт, інформатику. 

📌  Технологічні ліцеї мають такі секції, як менеджмент підприємств, готельний менеджмент, медицина, екологія, сільське господарство, харчова промисловість, хореографія, музика тощо. 

Тут обов’язково вивчаються дві іноземні мови, інформатика, історія мистецтв, фізична культура і спорт. 

📌  А професійні ліцеї надають навички першої професії та не передбачають подальшого навчання в університеті.

Шведська модель: багатий вибір для всіх

У Швеції після закінчення обов’язкової для всіх середньої школи учні мають можливість вступити в старшу школу, яка пропонує на вибір 18 навчальних програм. 

Шість із них відносяться до гуманітарного та природничого напрямів, а інші 12 програм до професійно-технічної старшої школи. 

Яку би програму учень не обрав, він матиме можливість продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. 

При цьому будь-яка програма має містити 8 загальних предметів: шведська мова, англійська мова, суспільні науки, релігієзнавство, фізичне виховання і здоров’я, мистецтво, наука і математика. 

Тим не менш, учні впродовж трьох років навчання у старшій школі роблять акцент саме на тих дисциплінах, які продовжать вивчати в університеті. 

Це дозволяє не розсіювати увагу та не витрачати сили на інші, менш важливі для них дисципліни, а глибше та ретельніше опановувати саме той напрямок, який їх цікавить. 

Фінська модель: вільна освітня траєкторія

Взірцем для багатьох країн в галузі освіти є Фінляндія. 

З 1970-х років "фінська модель" освіти почала набувати статусу унікальної завдяки продуктивності своєї системи викладання та навчання, і профільна школа зіграла тут важливу роль. 

У Фінляндії діє трирічна старша профільна школа, однак там учні отримують більше свободи: вони складають свої індивідуальні розклади, мають право вибору темпу навчання, кількості та змісту навчальних курсів. 

Є і набір обов’язкових дисциплін для всіх учнів країни: рідна мова і література, друга національна мова, іноземні мови, природознавство, фізика, хімія, біологія, географія, етика тощо. 

При цьому учні можуть обирати додаткові предмети, які вони вивчають факультативно упродовж основного курсу. 

І, хоч матеріал розрахований на 3 роки, його можна опанувати за 2 або розтягнути на 4 роки.

Українська модель?

Тож профільна школа це не вигадка українських реформаторів. 

Це той механізм, який успішно працює в економічно розвинених країнах Європи. 

Результати освітнього рейтингу PISA показали нам, що українські старшокласники відстають від своїх однолітків з інших країн, і нам є куди рости. 

Гадаю, якби наші 15-річні діти мали можливість навчались у профільній школі, результати могли б бути зовсім іншими. 

У нещодавно прийнятому законі "Про повну загальну середню освіту" передбачається профільна школа. 

І я б дуже б хотіла, щоб вона нагадувала за своєю суттю фінський варіант, який дає дітям свободу вибору. 

Учні наших шкіл мали б змогу формувати свою індивідуальну освітню траєкторію створювати свій власний навчальний план.

Однак наразі бачення профільної школи є дещо іншим. 

Робоча група при Міністерстві освіти та науки, до якої входила і я, напрацювала концепцію профільної школи, яка більше нагадує німецький варіант, де діти обиратимуть між 5–6 профілями.

Цього, звісно, недостатньо, щоб діти збагнули, ким хочуть бути. Але водночас це крок вперед, зважаючи на ті ресурси, які має наша країна в освітній сфері. 

І освітяни мають наважитися на цей крок, бо це не просто зміни в сфері середньої освіти. 

Це зміни, які допоможуть українським школярам, а потім студентам  стати конкурентними на глобальному ринку праці, а Україні  стати конкурентною та успішною державою на світовій арені.

Наталія Піпа, депутатка фракції "Голосу" у Верховній Раді, секретарка комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, спеціально для УП.Життя

Титульне фото minervastock/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Українська школа: що з нею далі робити. Про предмети, вчителів, директорів і середню освіту

Про середню освіту: Учні обиратимуть предмети, вчителі матимуть більше свободи та доплати

Як змінює життя дівчаток середня освіта – дослідження Світового банку

"Шкільна карта України": створено інструмент для аналізу середньої освіти

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua