"Все життя на площі аркуша А4": чому Україні треба переходити на кейдж-фрі яйця

10647
25 квітня 2020

Купуючи в магазині новий десяток яєць, ми можемо взагалі не задумуватися, у яких умовах жили кури, що їх знесли.

Швидка відповідь: швидше за все, у жахливих. 

На українських виробництвах цих пташок переважно утримують у клітках батарейного типу.

Це найжорстокіший метод, повністю заборонений у країнах ЄС. 

Він мав би бути заборонений і в Україні: такою була одна з умов Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Наша країна ще до 2018 року мала адаптувати національне законодавство відповідно до двох директив ЄС щодо добробуту тварин у промисловій сфері (1999/74/ЄС, 2002/4/ЄС).

Але про них, здається, забули.

Кажуть, що питання не на часі.

А тим часом щороку понад 15 мільярдів яєць виробляється в Україні в абсолютно негуманних умовах. 

6 фактів про клітки батарейного типу

🐥  На середньостатистичному виробництві в одному амбарі знаходиться близько 250 тисяч курей.

В одній клітці – одночасно від 5 до 10 птахів. 

🐥  Розміри кліток настільки маленькі, що птиця не може навіть розправити крила.

На одну істоту припадає площа розміром аркуша паперу форматом А4

🐥  Клітки розташовані одна на одній, а замість підлоги – решітка. Через те, що все своє життя курка стоїть на решітці, її лапи деформуються.

А крім цього, з верхніх ярусів на курок знизу, а також у їхню їжу та воду, потрапляють екскременти. 

🐥  Інтенсивність виробництва вражає: на волі (тут маються на увазі дикі умови) курка за рік зносить 5-9 яєць.

Тоді як в клітці – більше 300.

Як наслідок таких неприродних навантажень, у курей випадають матки (через послаблення м’язів) та ламаються кістки й випадають суглоби (через вимивання кальцію). 

Так виглядають клітки батарейного типу

🐥  Через життя в постійній тисняві та шумі – у птахів розвиваються ментальні розлади, й з’являються випадки агресії та канібалізму

🐥  Зазвичай на таку кількість птиці розраховано небагато персоналу, і він фізично не може доглядати за усіма тваринами.

Тому, за дослідженням зоозахисної організації "Відкриті клітки Польща", на подібних виробництвах є звичайною практика, коли курка помирає у клітці та лежить там ще декілька днів.

Її заберуть з клітки на утилізацію, лише коли побачать – але контакт мертвої потенційно хворої курки з іншими вже ймовірно відбувся.

Тому тваринам разом з харчами регулярно подають антибіотики – щоб протидіяти умовам стресу і забруднення.

А яка тоді альтернатива?

Загалом є два методи утримання птахів на яєчних виробництвах: 

🥚  клітковий (клітки бувають батарейного типу та збагаченого/покращеного); 

🥚  безклітковий (поділяється на cage-free, free range та органічний тип). 

Нижче – трохи детальніше про їх різницю. 

За кліткового утримання тварини більшу частину життя проводять у клітці.

Умови в клітках збагаченого типу трохи кращі за батарейний (у курки з’являється своя жердинка та місце, де вона може нести яйця).

Але все одно різниця між клітками батарейного та збагаченого типу не дуже значна. 

За безкліткового утримання тварини отримують свободу рухів: вони не змушені сидіти увесь час в клітці, а можуть вільно ходити по підлозі.

Бувають різні типи безкліткового утримання: у cage-free кури знаходяться всередині приміщення, у free range – мають регулярний доступ до вулиці, а в органічному типі – такий доступ до природи майже постійний. 

Клітковий метод утримання небезпечний не тільки для птахів, а й для працівників на виробництві та навколишнього середовища: 

1. Через щільність виробництва віруси набагато швидше поширюються повітряним шляхом та через екскременти.

У ході спільної консультації ВООЗ, ФАО та МЕБ зазначили, що щільність призводить до більшого розповсюдження та посилення збудників інфекційних захворювань. 

2. Чим більше особин у тісних обмеженнях, тим легше вірус може мутувати до форми, здатної заразити людей і врешті-решт поширитися на людське населення.

Якщо тварини розосередженні у просторі, вірус вимушений підтримувати носія достатньо здоровим досить довго, щоб мати змогу поширюватися на інших істот.

"H5N1 розвинувся з великою вірулентністю серед курей лише завдяки умовам, в яких утримуються птахи – набиті в клітки, упаковані у гігантські склади, – пише американський антрополог Венді Орент.

H5N1 спочатку був м'яким вірусом, виявленим у мігруючих качок; якби він вбивав свого господаря негайно, він би теж швидко загинув.

Але за умов, коли дзьоб наступного потенційного носія вірусу знаходиться всього за сантиметр, він (вірус) може еволюціонувати, щоб швидко вбити й все одно вижити".

Розуміючи негуманність кліткового утримання, світ все більше переходить на кейдж фрі яйця.

Загалом по всій планеті це зробили понад 1000 компаній. 

У сусідній Польщі 114 компаній заявили про плани припинити використовувати яйця, які були вироблені методом кліткового утримання, до 2025 року. 

Тим часом, в Україні на клітковий метод все ще припадає 99,5% всього виробництва яєць (такі дані аналізу ринку яєць вільного вигулу у 2019 році від Pro-Consulting). 

Позитивні зрушення є: у нас вже шість брендів підписали зобов’язання у найближчому майбутньому відмовитись від яєць з кліток.

Але цього точно не достатньо. Хочеться сподіватися, що з кожним роком ця цифра буде все більшою. 

Ліза Северіна, керівниця департаменту зі сталого розвитку Cage-free Альянс Українського Бізнесу, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Pietro Izzo/flickr.com

Вас також може зацікавити:

Що приховано за лаштунками дельфінарію

Інтернет-мем Гусь очолив протест проти тварин у цирках і дельфінаріях. КОМІКСИ

Реальна ціна "алє-оп": що робить цирк з тваринами

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua