Дистанційна освіта в Україні: зараз та її перспективи на майбутнє

5788
8 квітня 2020

В Україні давно говорять про дистанційну освіту, але далі обговорень справа майже не рухалась.

Зараз, із запровадженням загальнонаціонального карантину, усі навчальні заклади мусили перейти на освіту в режимі онлайн, тому в України немає іншого шляху, як налагоджувати цей, на перший погляд, нелегкий процес.

Я багато спілкуюся з вчителями і батьками учнів, щоб розуміти, що відбувається у їхніх школах.

Можу сказати, що зараз у Львові є приклади шкіл, які вже успішно перейшли на дистанційне навчання.

Зокрема, йдеться про ті школи, які готувалися – в них уже були онлайн журнали і щоденники.

Але є такі школи, для яких перехід на дистанційне навчання став справжнім викликом. Вчителі говорять, що вони намагаються самостійно організувати навчальний процес, але добре було б мати єдину рекомендацію чи інструкцію від держави. 

Я отримала кілька сотень відгуків, з яких видно, що досить легко перейшли на дистанційне навчання приватні школи: спілкування з вчителями та класом онлайн, відео-лекції з поясненнями нових тем, повноцінні презентації, цікаві творчі завдання тощо. 

А от з державними школами все складніше. 

Зокрема, деякі вчителі вважають, що дистанційне навчання полягає у відправленні учням завдання у Viber, а деякі вчителі дають посилання на якісь відео уроки або пояснення.

Але є й дивні випадки, коли вчителі кажуть скидати фото зробленого домашнього завдання в месенджер або на електронну пошту, а перевіряти їх вони будуть вже після карантину.

Це неправильно. Оскільки кожен учитель переживає, чи отримає він заробітну плату, тому він мусить відповідно і забезпечити нормальний навчальний процес.

Адже якісне дистанційне навчання – це не лише вправи для самоопрацювання, а в першу чергу, якісний контент і зворотній зв'язок.

Багато завдань без лекцій і пояснень (особливо нові теми) учням важко зрозуміти і виконати. 

Яким має бути навчальний процес

Якщо говорити про технічну частину, то найзручнішим для більшості людей є використання Skype або Zoom, де можна проводити лекції інтерактивно.

Наприклад, Zoom має властивість – виводити на екран того, хто говорить в даний момент. Це одна з переваг цієї програми, яку може використовувати велика кількість людей.

Лекції викладати можна у Viber чи групу Facebook.

Багато хто використовує Google classroom, який крім можливості отримати лекції, діти мають умовні скриньки, де роблять домашні завдання, а в електронних щоденниках вчителі виставляють оцінки і можуть залишати коментарі.

Ще одна перевага Google classroom – на відміну від Gmail, де можна створювати електронну пошту від 13 років, тут є можливість її створювати для першокласників, яким лише по 6-7 років. 

Зараз багато говорять про технічну складову спілкування, та мало – про наповнення. Але це основне у дистанційній освіті. Так от, якщо говорити про наповнення, варто згадати такі програми, як "На урок" чи "Розумники" (яка зараз є безкоштовною, на час карантину).

Вчителі мають навчальну програму, тому має бути і відповідне наповнення.

Тобто, насправді алгоритм онлайн роботи вчителя в режимі карантину доволі не складний: відкрити платформу Google classroom – перевірити, чи усі учні під'єднані – провести урок: викладати відеолекції (або власні або шукати вже існуючі), давати письмові лекції, задавати домашні завдання, перевіряти їх і оцінювати.

Як організувати учнів

Щоб дотримуватися звичного для учнів режиму, можна проводити уроки в ті самі години, як зазвичай у школі.

Звичайно, початковим класам потрібна буде допомога батьків, але старші класи мають справлятися самостійно.

Мабуть, найскладніше має бути з уроком фізичного виховання, але його також можна перевести в онлайн, з виконанням вправ, які можна робити вдома (присідання, планка, відтискання тощо).

Якщо дітям не вистачає неформального шкільного спілкування з однокласниками – можна домовлятися, щоб мати щодня півгодини чи годину такого неформального спілкування.

Для мене важливе питання – чи є у дистанційної освіти в Україні майбутнє

Впевнена, що освіта онлайн не замінить звичайної, але вона має свої переваги.

Наприклад, є періоди, коли діти хворіють і їм потрібно навчатися, щоб потім не наздоганяти програму.

Крім того, дистанційна освіта допомагає людям розкриватися – наприклад дітям, які за психотипом є інтровертами. Такі діти не завжди активно проявляють себе на уроках, їм простіше навчатися дистанційно. 

Я вважаю, що найкращий варіант – поєднувати. Коли основне засвоєння предметів відбувається в класі, а вдома дистанційна освіта – як додаткова, яка допомагає краще заглибитись в предмет або тему.

Крім того, абсолютно впевнена, що дистанційна освіта привчає дітей до самонавчання.

У сучасному світі дистанційна освіта давно зайняла місце, на рівні зі звичайною.

В Україні карантин рано чи пізно завершиться, і від нас залежить, або ми далі використовуватимемо можливості онлайн навчання, як додаткового, або дистанційна освіта знову піде в небуття.

Я за використання можливостей розвитку дистанційної освіти. Тому, наразі проводжу більш широке дослідження цього питання, з обговоренням в експертному і освітньому середовищі.

Мушу зібрані ініціативи перевести у конкретні кроки, які необхідно зробити для вирішення на законодавчому рівні проблеми дистанційної освіти в Україні.

Наталія Піпа, депутатка фракції "Голосу" у Верховній Раді, секретарка комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, спеціально для УП.Життя

Титульне фото ourboox.com

Вас також може зацікавити:

Українська школа: що з нею далі робити. Про предмети, вчителів, директорів і середню освіту

Про середню освіту: Учні обиратимуть предмети, вчителі матимуть більше свободи та доплати

Телевізійна школа онлайн. Розклад уроків

Освіта без школи: історії трьох родин, які обрали домашнє навчання

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua