Хто і як забруднює річку Дніпро

З 1 червня у Києві відкрили пляжі та зони відпочинку біля водойм.

Мешканці багатоповерхівок, втомлені карантином, скоріш за все якнайшвидше вирушать зі своїми дітьми скористатися такою можливістю.

І що ж на них чекає?

У кращому випадку – можливість побути біля води, оскільки за декілька сотень метрів може розташовуватися колектор, через який у водойму регулярно потрапляють неочищені стічні води.

А якщо згадати, що саме з цих водойм частково забезпечується постачання питної води, стає взагалі моторошно.

Як стверджують медики, понад 37% усіх онкологічних захворювань виникають через вживання неякісної питної води.

У нашій країні понад 1 млн 300 тис. гектарів прісної води, водночас ми значимося як маловодна країна. Причина очевидна – наші водні джерела забруднені настільки, що ми не можемо брати з них питну воду.

Наша країна досить багата на природні ресурси, зокрема водойми. Однак за останні чотири роки спостерігається катастрофічне погіршення стану води в річках та озерах.

За інформацією Національної екологічної ради України, водойми наповнюються максимум на 70% від норми, а подекуди ще менше. Це призводить до зміни їхнього гідрологічного циклу, а також сприяє інтенсивному забрудненню.

Не виняток і найголовніша водна артерія нашої держави – річка Дніпро. Символ України, оспіваний у віршах Кобзаря, міліє та піддається щоденному забрудненню сотнями тисяч кубометрів неочищених скидів.

При цьому річки Дніпро та Десна є основними джерелами постачання води до наших домівок.

Титульне фото та ці зняті в рамках акції #Харе_труїти_Дніпро

Проблема забруднення Дніпра та інших водойм Києва не є новою. Про це навіть інколи згадують чиновники в різних міністерствах та відомствах.

Однак до практичних результатів справа майже не доходить. Максимум – це розробка Водної стратегії м. Києва на 2018-2025 роки, у якій детально описаний стан столичних водойм та можливості його покращення.

Автори відверто визнали, що якість води в більшості водойм Києва, м’яко кажучи, незадовільна або ж погана.

Проте всі ідеї та рекомендації до сьогодні залишаються лише на папері.

Через таку бездіяльність ситуація лише погіршується, про що неодноразово попереджували столичні екоактивісти.

Лише задумайтеся: у 2019 році в українські водойми було скинуто понад 2 млрд куб. м різних стоків. З них 1/3 – це неочищені скиди.

Як результат, за даними Agravery.com, минулого року загинули майже всі водні живі ресурси у 2 140 водоймах.

За даними Міністерства енергетики та захисту довкілля, одним з найбільших забруднювачів довкілля за кількістю скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти є ПрАТ АК "Київводоканал".

Натомість представники підприємства минулого року намагалися спростувати такі звинувачення та запевняли, що основні об'єкти, які здійснюють скиди в поверхневі води, – Бортницька станція аерації та Деснянська водопровідна станція, працюють без порушення норм екологічної безпеки.

За їхньою інформацією, Деснянська водопровідна станція скидає в Русанівську протоку так звані "промивні води" – воду, що залишається після промивки фільтрів і містить лише речовини природного походження, вилучені з річкової води у процесі перетворення її на питну.

Однак результати позапланового заходу державного нагляду, проведеного Державною екологічною інспекцією столичного округу в лютому 2020 року, підтверджують інше.

Як виявилося, численні порушення "Київводоканалом" вимог природоохоронного законодавства стали підставою для проведення розрахунку збитків, завданих державі, на загальну суму 16 млн 314 тис. 11 грн, у тому числі:

• 8 млн 935 тис. 337 грн – за наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами Бортницької станції аерації у річці Дніпро;
• 2 млн 4 тис. 212 грн – за наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами Управління експлуатації Деснянської водопровідної станції у Русанівську протоку;
• 5 млн 92 тис. 122 грн – за самовільне використання підземної води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

Це вперше за останні чотири роки вдалося провести таку перевірку і виявити факти забруднення.

Цьому передували акції громадських активістів #Харе_труїти_Дніпро та підписання петиції до президента з проханням втрутитися у ситуацію.

Однак уже у квітні 2020 року представники "Київводоканалу" відмовили в проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Іронія полягає в тому, що це підприємство мало б бути найбільш зацікавленим у якості води, оскільки саме на ній воно заробляє.

Існує також велика ймовірність несплати штрафів, нарахованих раніше.

Адже кадрові зміни в Державній екологічній інспекції, а також процес створення окремого профільного міністерства після роз’єднання Мінекоенерго, можуть негативно вплинути на поточну ситуацію, пов’язану з екологічною безпекою.

У цій ситуації провина лежить не лише на "Київводоканалі".

Протягом усіх років незалежності питання екологічної безпеки завжди були не в пріоритеті, а державні екологічні інспекції разом з відповідними відомствами та департаментами на національному та місцевому рівні "славилися" своїми здібностями заплющувати очі на численні порушення.

Через інертність державних органів, покликаних захищати природне багатство України, та безвідповідальність великих підприємств, наше майбутнє видається досить невтішним.

Тому не варто чекати, допоки ситуація стане безповоротною.

Річку потрібно рятувати вже сьогодні! А разом з нею – і здоров’я мільйонів людей.

Богдан Ференс, засновник СД "Платформи", координатор акції #Харе_труїти_Дніпро

Вікторія Захарко, екоактивістка

Вас також може зацікавити:

На межі екологічної катастрофи: Український фотограф 4 роки знімав Дніпро

Викид хімікатів в річку Рось: чим шкодять пестициди і як діяти при отруєнні

Вчені виявили, що річки всього світу забруднені ліками. Диклофенак – лідер серед них

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.