Що робити, якщо хочеться (чи наказали) заперечити звинувачення в академічному плагіаті

2286
12 червня 2020

Доказом академічного плагіату, відповідно до закону "Про освіту", є порівняльна таблиця двох джерел, де в одній колонці вказані абзаци роботи, в якій знайдені текстові збіги без належних посилань, а в іншій (порядок колонок не має значення) – абзаци оригіналу, збіги з яким виявлені в досліджуваній на предмет академічного плагіату роботі.

Текст нижче не є офіційним, базується виключно на означеннях академічного плагіату та інших видів академічної недоброчесності згідно із законом "Про освіту", та призначений для пояснення варіантів дій зацікавлених осіб у випадку виявлення факту академічної недоброчесності.

Популярні аргументи, які використовуються особами, зацікавленими виправдати плагіатора, перелічені на основі численних дискусій щодо різних кейсів академічного плагіату в соціальних мережах, які вела авторка цієї статті та інші користувачі соціальних мереж.

Аргументи були зібрані та проаналізовані автором цього матеріалу.

Порівняльна таблиця, в якій продемонстровані текстові запозичення без належних посилань, не є оціночним судженням, а є доказом наявності академічного плагіату.

Робота, текстові збіги з якою є доказом академічного плагіату, має бути опублікована (подана до друку) раніше за досліджувану на предмет академічного плагіату роботу.

Не є жодними доведеннями відсутності академічного плагіату в досліджуваній роботі, щодо якої надані порівняльні таблиці, де продемонстровані текстові збіги без належних посилань, наступні та аналогічні твердження:

"Я давно знаю автора, він хороший та достойний, я не хочу дивитись на таблиці".

Сприймається як декларація відсутності аргументів чи емоційна реакція, яка унеможливлює сприйняття реальності.

"Автор авторитетний вчений".

"Авторитет" в українських умовах в не інтегрованій в світову спільноту науковій групі може не сприйматись як позитивна характеристика, і жодним чином не доводить хибності порівняльних таблиць.

Сприймається як декларація відсутності аргументів чи емоційна реакція, яка унеможливлює сприйняття реальності.

"Я давно співпрацюю з автором і клянуся, що ніякого плагіату у нього нема".

Сприймається як декларація відсутності аргументів чи емоційна реакція, яка унеможливлює сприйняття реальності, чи як підозра, що такий аргументатор є справжнім "автором" праць, які досліджуваний автор видає за свої.

Людина, яка сама не писала якісь роботи і не досліджувала їх на академічний плагіат, не може так категорично стверджувати про відсутність такого плагіату.

"Автори статей, текстові збіги з якими знайдені, нічого не мають проти та не подавали позовів до суду".

Подані чи неподані позови не мають ніякого стосунку саме до академічного плагіату; академічний плагіат навіть з явного дозволу справжнього автора залишається академічним плагіатом.

"Я нічого не буду перевіряти, це все наклеп".

Сприймається як декларація відсутності аргументів чи емоційна реакція, яка унеможливлює сприйняття реальності.

"Це заздрощі".

Сприймається як декларація відсутності аргументів та неявне визнання сумного факту академічного плагіату.

"Автор гарний освітній менеджер".

По-перше, автор, у якого знайшли академічний плагіат, є нікчемним освітнім менеджером, бо подає студентам та підлеглим приклад академічної недоброчесності; найрозбудованіший університет, де прийнятний академічний плагіат – є дуже поганим закладом вищої освіти, і не може взагалі називатись університетом в загальноприйнятому сенсі; дипломи такого закладу не викликають жодної довіри.

По-друге, оціночне судження щодо менеджерських якостей не є запереченням факту академічного плагіату.

"Ця стаття є звітом за бюджетною темою".

Така фраза мала б бути в нормальній країні підставою для перевірки контролюючих органів та стягнень – досліджуваний автор вчинив додаткові проблемні дії, які мають кваліфікувати вже контролюючі органи, подавши як звіт фактично чужу роботу – тобто тема реально не була виконана; тим більше, така фраза не є запереченням академічного плагіату.

Будь-які характеристики, факти та оціночні судження щодо авторів порівняльних таблиць, часу та місця публікації цих таблиць.

Сприймається як декларація відсутності аргументів чи емоційна реакція, яка не дає сприймати реальність; жодні особисті якості чи факти біографії авторів порівняльних таблиць, чи осіб, які згадують про ці таблиці, ніяк не заперечують самих цих таблиць; автором таблиць щодо статті хоч академіка може бути будь-яка особа чи комп'ютерна програма.

Твердження про відсутність експертизи офіційного експерта з інтелектуальної власності.

Академічний плагіат та порушення права інтелектуальної власності іноді відбуваються одночасно, іноді не збігаються; може мати місце одне явище та бути відсутнім інше.

Доведення академічного плагіату не потребує ніякої експертизи – достатньо лише порівняльних таблиць.

"Всі студенти та працівники поважають автора".

Сумно, що студенти та працівники якогось закладу поважають академічну недоброчесність, навіть якщо слова про повагу є правдою.

"Я не вірю в твердження про плагіат".

Сприймається як емоційна реакція, яка унеможливлює сприйняття реальності; віра чи недовіра жодного значення не мають.

Або автор твердження декларує невміння читати, або це просто емоційна реакція – одразу прийняти сумну правду буває непросто.

"Звинувачують політичні противники-вороги-конкуренти".

Авторство та мотиви підготовки порівняльних таблиць не мають значення; факт є факт; посилання на ворогів чи конкурентів вказує на відсутність аргументів та початок визнання сумного факту академічного плагіату.

Якщо людина списує чуже, знаючи про ворогів-конкурентів, виникає ще багато додаткових питань щодо професійної придатності для роботи в сфері освіти, крім власне академічної доброчесності.

"Чому ця інформація з'явилась саме зараз коли автор почав на щось претендувати".

Людина, яка претендує на посаду і не розуміє, що її роботи перевірять, дуже наївна, погано знає законодавство та ситуацію в освіті і є профнепридатною для будь-якої посади в освіті; можна припустити (далі оціночне судження), що людина збудувала в своєму середовищі таку атмосферу поклоніння та безумовної лояльності від підлеглих, що повністю втратила почуття реальності.

Якийсь конкретний час появи таблиць не є доказом їхньої некоректності.

"Текстові збіги не мають значення, з цим не варто розбиратись, головне що автор хороший менеджер".

Академічна недоброчесність означає повну непридатність для роботи в освіті; автор є насправді дуже поганим менеджером, раз списував щось чи видав за свою неякісну роботу іншої людини.

"У автора є статті в Скопусі".

Це не має стосунку до конкретної статті і конкретної таблиці. Скопус індексує досить багато журналів з неякісним чи відсутнім рецензуванням, і такий текст насправді викликає зацікавленість перевірити ще ті "статті в Скопусі".

"Статті перевіряли на комп'ютері, там якийсь великий відсоток унікальності".

Всі системи – лише засоби попередньої перевірки; навіть 100% унікальності за даними хоч всіх відомих систем не є доказом відсутності академічного плагіату за наявності порівняльної таблиці.

"Там маленький відсоток, текст на 90% унікальний".

Відсоток ніякого значення не має – може бути ніяким не плагіатом стаття, де 10-20% унікальності (є багато належно оформлених цитувань, які необхідні у відповідності до характеру конкретного дослідження – і стаття з 90% унікальності може містити академічний плагіат).

Вживання слова "унікальність" в намаганні заперечити конкретно вказані текстові запозичення є ознакою некомпетентності та/або маніпуляції з метою викривлення фактів.

"А у *** (Катерини Кириленко, всіх, ректорів) плагіату більше" чи "а чому не перевірили плагіат у особи Б".

Спроба маніпуляції, академічний плагіат чи відсутність перевірки однієї людини чи багатьох людей ніяк не виправдовує академічного плагіату іншої.

"Інших нема, так що, брати на посаду без ступенів?"

Інші є, більшість українських науковців, навіть дуже поганих, які пишуть нікчемні тексти без змісту, все ж не є плагіаторами.

Можна на посади залучати людей без ступенів та статей; брати на будь-яку посаду в сфері освіти та науки осіб, у яких виявлено академічних плагіат – це акт руйнування освітніх інституцій та знищення довіри до науки та освіти.

"Статті були опубліковані до прийняття закону "Про освіту".

Раніше також були чинними нормативні документи, які визначали неприйнятність академічного плагіату.

Закон "Про освіту" встановлює вимоги, яким мають відповідати учасники наукової та освітньої діяльності зараз – академічний плагіат, вчинений раніше, означає невідповідність встановленим зараз вимогам.

"Статті не стосуються дисертації".

Вимоги академічної доброчесності та вимоги до дисертаційних робіт є окремими наборами вимог (до дисертацій застосовуються також вимоги дотримання принципів академічної доброчесності, за винятком можливості використовувати тексти власних раніше опублікованих статей автора дисертаційної роботи).

В наукових статтях, які не стосуються виконання вимог для захисту дисертації мають бути дотримані принципи академічної доброчесності.

"Від всіх викладачів вимагають публікації, а часу нема".

Авторка розуміє, що наявні вимоги до всіх викладачів публікувати статті будь-якої якості, є невиправданими та деструктивними, проте, наявність таких вимог не виправдовує академічного плагіату.

Спроби доведення некоректності порівняльних таблиць, які є фальсифікацією, фабрикацією та додають до академічного плагіату (всі такі спроби досить легко відслідковуються, і не варто до такого вдаватись).

1. Спроби представити нібито більш ранній текст з фальшивою датою у якості тексту самого досліджуваного автора, та відповідно звинуватити автора попередньої статті в текстових запозиченнях з цієї нібито більш ранньої статті автора. (Це фальсифікація, яка легко відслідковується).

2. Якщо в статті з академічним плагіатом зроблені невеликі зміни (синоніми, предмет дослідження), видавати це за оригінальний текст не можна, це академічний плагіат.

3. Ситуація, коли стаття, в якій виявлений академічний плагіат, опублікована в хижацькому чи сміттєвому виданні зарубіжної країни, де перевірити, хто саме подав статтю, неможливо.

Або ж стаття опублікована досить давно і ніколи не включалась досліджуваним автором в список робіт (якщо про такий факт повідомляють особу, яка має широко відомі підстави погано ставитись до досліджуваного автора – така публікація може бути провокацією, а стаття спеціально подана для провокації).

Ймовірність такої провокації мізерна, проте, ненульова, і заява досліджуваного автора про те, що "стаття не моя, то вороги плагіат опублікували" не негайно після публікації порівняльних таблиць – не має сприйматись як правда, тим більше, якщо сам автор включав відповідну статтю у список робіт.

Є численні випадки видання книг чи статей з фальшивими датами з метою приховування академічного плагіату. Проте, факт фальсифікації досить легко встановити, і не варто таким займатись.

Ситуації, коли справжній автор опублікував щось в малодоступному виданні, відсутньому в електронному вигляді, у нього списали потім; автор ще раз опублікував вже в доступному для перевірки виданні те саме без цитування  своєї ж роботи, яка вийшла набагато раніше – навіть якщо це правда, це інший тип академічної недоброчесності – самоплагіат, спроба видати ту саму роботу кілька разів.

Виключення, коли будь-які претензії щодо самоплагіату некоректні – роботи радянських часів до 1991 року (принаймні, подані в зарубіжні видання до 1991 року), коли була пряма нормативна вимога опублікувати щось в СРСР, щоб отримати дозвіл на публікацію за кордоном; та попередні викладення статей до публікації в журналі на препринтних серверах чи репозитаріях.

Знову, якщо немає заяви про давню публікацію негайно після публікації порівняльних таблиць, а така "стара стаття" виникне певний час після публікації порівняльних таблиць та численних текстів про "авторитетного менеджера" і так далі – виникають підстави підозрювати фальсифікацію.

Ситуації, коли дуже промовисті на перший погляд порівняльні таблиці не є однозначним доказом, і потрібен більш детальний розгляд:

📖   Експериментальні роботи, де можуть навіть дослівно збігатись описи стандартних методик (виключно щодо опису методики).

📖   Роботи з математики, які часто пишуться стандартними фразами, і де не прийнято ставити точні посилання на загально відомі в певній спільноті рівняння, означення чи теореми.

Факти практично повного збігу тексту, які є академічним плагіатом, трапляються.

Плагіатом в математиці цілком може бути робота з 100% унікальністю – але визначити це може лише вузький спеціаліст.

Роботи з математики можуть містити розв'язання іншим способом задачі, яка була раніше розв'язана в іншій малодоступній роботі – якщо виникла така ситуація, варто це визнати та, можливо, опублікувати коментар в тому ж журналі чи спеціальну статтю з поясненням.

Такі ситуації трапляються саме в математиці досить часто, і не сприймаються як недоброчесність (спеціалістам, як правило, видно, що це незалежно виконана робота).

Звинувачення в плагіаті математиків (крім повного збігу тексту та формул) від неспеціалістів розглядати не варто.

📖   Роботи з права (та документознавчих галузей), де аналізуються ті самі документи – може використовуватись багато стандартних фраз, у випадку, якщо дати публікації робіт досить близькі.

В галузях науки, де аналізуються документи, трапляються випадки, коли документ досліджує дослідник А, але про це дізнається недоброчесний дослідник Б і публікує раніше.

Зауваження стосується лише робіт з аналізу конкретних документів чи кейсів, не текстів про право чи галузі права.

📖   Ситуації, які відображають конфлікт чи непорозуміння між співавторами (є спільний текст, який спочатку опублікований як спільний, а потім кожен автор чи один з авторів публікує окремо).

Якщо новий одноосібний текст є дисертацією чи доповіддю на конференції, де є належні посилання на спільну роботу, ніякого порушення академічної доброчесності, як правило, немає.

Статті з однаковим текстом і різними наборами авторів – однозначно порушення академічної доброчесності, навіть якщо автори розповідають що всі дружно працювали разом.

📖   Повторення тексту власних статей в дисертації плагіатом не є; повторення тексту дисертації в статтях, опублікованих після захисту, за сучасними правилами є порушенням (всі результати дисертації мають бути опубліковані до захисту); за старими правилами може не становити ніякого порушення.

Щодо повторення текстів статей в наукових звітах – порушенням академічної доброчесності буде звітування тими самими статтями та текстами за різні теми чи гранти; проте, може бути припустимим повторити текст, використаний для звіту з наукової теми, в особистому звіті про наукову роботу за період чи поданні на новий грант з посиланням, що це опис вже раніше опублікованої роботи.  

Теоретичні питання визначення академічного плагіату та помилок визначення наведені, наприклад, в попередніх статтях авторки цієї статті з співавторами

Ірина Єгорченко "Плагіатні пригоди математичних формул", Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях, 10.02.2018

Ірина Єгорченко  "Академічна доброчесність:стандарти світової спільноти чи імітація?", Освітня політика, 21.10.2018 

Ірина Єгорченко  "Наука в вакуумі українських університетів", Освітня політика, 20.11.2015

Ірина Єгорченко, Михайло Серебряков "Аналітична записка. Академічна доброчесність: аналітичний звіт та рекомендації", Громадська ініціатива "Разом проти корупції", 30.09.2018 (в цьому звіті міститься, зокрема, перелік популярних маніпуляцій, які часто застосовуються у спробах виправдання академічної недоброчесності)

Варто також ознайомитись зі списками літератури, наведеними на сайті експерта з питань академічної доброчесності Євгена Ніколаєва та Етичним кодексом ученого України

Що робити авторам наукових робіт, в яких знайдені текстові запозичення без належних посилань, якщо ніяких валідних аргументів щодо заперечення факту академічного плагіату немає, і порівняльні таблиці переконливо демонструють текстові запозичення без належних посилань?

Єдиний чесний вихід з такої ситуації – звільнитись з усіх посад в сфері освіти та науки, та не претендувати на інші наукові, освітні чи державні посади.

Такі особи не можуть бути ані професійно придатними викладачами, ані професійно придатними освітніми чи науковими менеджерами – такі особи підтримують культуру недоброчесності, в якій ніяка діяльність з "освіти" чи "науки" сенсу не мають.

Авторка усвідомлює, що багато освітян та науковців, та практично всі сучасні високопосадовці твердо впевнені в своєму праві плагіатити що і як вони вважають за потрібне, використовувати інтелектуальну працю інших осіб і видавати її за свою, і вважають, що їхня бездоказова заява про відсутність у них плагіату цілком достатня для заперечення очевидних фактів, або вважають, що академічна недоброчесність не є перешкодою для отримання державних посад та посад в освіті та науці, чи навіть є необхідною умовою для зайняття таких посад.

Проте, авторка сподівається, що настане час, коли суспільством в Україні будуть сприйняті стандарти академічної  доброчесності, передбачені українським законодавством та нормативними документами, і академічна недоброчесність буде засуджуватись науковцями та освітянами, і вважатись неприйнятною для зайняття будь-яких посад в освіті, науці та на державній службі.

Без дотримання стандартів академічної доброчесності неможливий ніякий "інноваційний розвиток України", про який часто говорять особи, які демонстративно нехтують вимогами законодавства та академічної етики.

Авторка цієї статті не займається жодними особистими переслідуваннями, і не має ніяких інших мотивів, крім розвитку науки та освіти в Україні.

Авторка не приймає відповідальності за мотивацію інших осіб, які викривають академічний плагіат, чи які борються за дотримання стандартів академічної доброчесності.

Необхідною (хоча і недостатньою) умовою розвитку науки та освіти в Україні є дотримання стандартів академічної доброчесності.

Ірина Єгорченко, ст.н.с. Інституту математики НАНУ, кандидат фіз.-мат. наук, спеціально для УП.Життя

Титульний малюнок Tharakorn/Depositphotos

Також вас можуть зацікавити:

Мисливці за плагіатом. Як група науковців шукає в Україні горе-академіків

Колонки Тетяни Пархоменко про плагіат в наукових роботах Катерини Кириленко, Арсенія Яценюка, Станіслава Ніколаєнка та інших

Як міністерство Лілії Гриневич гальмує викриття плагіаторів в Україні

Радник Зеленського з освіти, який назвав "реальною" зарплатню вчителя в $4 тисячі – плагіатор

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua