5 міфів, якими обросла тема крематорію та біопоховання

5 міфів, якими обросла тема крематорію та біопоховання

Останнім часом у Львові на порядку денному тема побудови крематорію.

Команда Інституту міста дослідила тези, які звучать з цієї теми.

Обговорюється, що кремація для України не є традиційною формою поховання, зокрема, йдеться про те, що її не підтримує церква та віруючі; що побудова крематорію не потрібна і спровокує додаткову корупцію, а також що кремація – дорожча, ніж поховання в землю.

Спростуємо ці 5 міфів.

ВІДЕО ДНЯ

Міф 1: Кремація – цілковита заміна традиційному похованню

🛑 Неправда. Кремацію визначають як альтернативу до традиційного поховання.

Чинне законодавство України поняття біопоховання (поховання тіла із використанням матеріалів для розкладання протягом п'яти років – ред.) не розглядає, проте зазначає, що волевиявлення громадянина щодо ставлення до його тіла після смерті – є добровільним бажанням людини.

В українському суспільстві ця тема вивчається не лише священниками, соціологами і аналітиками, але й парламентарями.

У 2018 році народні депутати розробили законопроект, який передбачав, що волевиявлення на кремацію є добровільним.

Біопоховання вони пропонували трактувати як "вид поховання з матеріалів, які розкладаються протягом 5-ти років, а місце розташування не містить намогильних споруд, а облаштовується інформаційною табличкою".

Тобто прах померлого міг би зберігатися у колумбаріях з підписом і кожен бажаючий може прийти на провідини ближнього, що є традицією вшанування.

У світі наявні й інші альтернативні форми біопоховання: компостування тіла, ресомація тощо.

Сама ж кремація є найбільш поширеною формою біопоховання: у Європі діє близько 14 тис. крематоріїв, в Україні їх нині троє – у Києві, Одесі та Харкові, ще один – у Дніпрі – на стадії проектування.

Що цікаво, у Camdridge Dictionary поховання (funeral) визначається як закопування або ж спалення тіла померлого. Тобто кремація вже певний період часу визначається як традиційне поховання.

Міф 2. Запиту на біопоховання та кремацію немає

🛑 Неправда. Ще 2019 року команда Інституту міста та "Соціоінформ" провели репрезентативне дослідження, опитавши 1 200 осіб, віком від 18 років і старше.

Гранична теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2,9%.

У опитуванні досліджувалось три блоки запитань:

  • Ставлення до біопоховання загалом.
  • Ставлення до будівництва крематорію у Львові.
  • Рівень готовності скористатись послугою "кремація тіла".
Для перегляду інфографіки натисніть на зображення

Згідно з основними результатами опитування, бачимо:

  • 51,1% опитаних позитивно ставиться до впровадження біопоховання (показник вищий серед чоловіків – 56,1%, ніж серед жінок – 46,9%)
  • 51% підтримує побудову крематорію у Львові (55% чоловіків & 47% жінок)
  • 44% скористались би альтернативним видом поховань. З них 27,3% – точно б скористались, а 17,1% – скоріше б скористались.
Для перегляду інфографіки натисніть на зображення

Зважаючи на високий рівень релігійності львів’ян, ці показники є вагомою підставою вважати, що "мешканці готові – влада може не зволікати".

Наприклад, один учасник дослідження сказав лаконічно і влучно: "Досить говорити про крематорій, потрібно вже будувати".

Міф 3. Побудова крематорію породить додаткову корупцію

🛑 Маніпуляція. Для муніципалітету організація нового кладовища та його утримання є одним з найбільш проблемних питань.

З огляду на статистичний звіт Держстату, Львівська область посідає 4 місце, поступившись Закарпатській, Київській та Харківській областям, щодо потреби у забезпеченні нових місць для поховань.

Потреби у забезпеченні нових місць для поховань за регіонами України, одиниць

Тож можливість збудувати крематорій вирішує питання із збереженням земельних ділянок, а також дозволяє залучати інвестиції ззовні.

Наприклад, у країнах Європи поширена практика створення крематоріїв публічно-приватної форми власності як приклад партнерства між муніципалітетом та бізнесом.

Так, у місті Марібор (Словенія) частка співфінансування крематорію муніципалітетом становить 60%, у місті Софія (Болгарія) – 20%, а у Бухаресті (Румунія) крематорій взагалі функціонує як асоціація приватників.

Міф 4. Кремація тіла дорожча, ніж традиційне поховання

🛑 Неправда. Найменший набір послуг традиційного поховання у Львові коштує приблизно 8-9 тис. грн.

Водночас послуга кремування у Києві коштує близько 4 тис. грн., з яких сама кремація вартує 445 грн.

Вартість біопоховання у Дніпрі, з транспортними витратами до Харкова, становить від 7 до 9 тис. грн..

Статистичні дані від Держстату свідчать, що за останній рік у Львівській області середня ціна за поховання зросла на 27% (з 5,5 тис. до 7 тис. грн), що передусім пов’язано із запитом на нові місця.

А ось у Одеській області ціна знизилась аж на 42% (з 8 763 до 5 049 грн).

Середня вартість поховання за регіонами України, гривень

Результати нашого соціологічного опитування демонструють: чим менший рівень доходу у людини, тим більшою мірою вона підтримує традиційне поховання.

Хоча раніше команда дослідників припускала, що люди з вищим рівнем доходів будуть більшою мірою схильні підтримувати традиційне поховання як більш дорогу послугу.

Міф 5. Церква проти альтернативного виду поховання – кремації

🛑 Маніпуляція. Тут ми не здійснюємо вторинного аналізу біблійних текстів, але послуговуємось висловами священників, які представляють різні конфесії та декларують публічно позицію з релігійного письма.

Греко-католицька церква більшою мірою лояльна до кремації, ніж православна.

Здебільшого твердження священиків зведені до фрази із Святого Письма: "…бо ти порох, і до пороху вернешся".

Тобто біблійне письмо – не забороняє (!) альтернативних форм поховання, проте зауважує кілька важливих моментів:

1) перевага традиційному похованню надається через бажання вшанування тіла;

2) людина може сама обирати спосіб свого поховання;

3) як зазначають певні священнослужителі, людина повинна бути похована на кладовищі (колумбаріях), але не у громадських місцях.

Зауважимо, що дослідження підтверджує процес секуляризації населення: конфесійна приналежність львів’ян не впливає на їхнє ставлення до біопоховання: різниця між тими, хто відвідує православну і тими, хто відвідує греко-католицьку церкву становить майже 4% (50,6% vs 46,7%).

Для перегляду інфографіки натисніть на зображення

***

Рішення щодо побудови крематорію приймається залежно від генеральних планів забудов.

Місцева влада самостійно визначає локацію. Наприклад, у Дніпрі його розташування знаходиться майже в 1,4 тис. метрів від житлових зон.

Рівень екологічності крематорію буде залежати від фільтрів, які встановлює підрядник на об’єкті. У середньому ціна побудови нового крематорію становить від 2 до 3 млн євро.

Зауважимо важливий підрахунок: якщо площа ділянки, відведеної під місця традиційного поховання, визначається з розрахунку 0,24 га/1000 осіб, що проживають у міській місцевості, то для організації поховання урн з прахом померлого ця норма становить 0,02 га/1000 осіб.

Тетяна Приходько, керівниця програми аналізу та досліджень Інституту міста, соціологиня, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Syda_Productions/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

У Кабміні дослідили, що українці "ментально схильні" до кремаційкремац

Могильна реформа: як Кабмін хоче змінити правила поховання в Україні

Могила під деревом: у світі набувають популярності альтернативні поховання. Фото

Стати добривом для рослин. У Вашингтоні збираються запровадити новий тип поховання

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні