Як біг переміг карантин

Як біг переміг карантин

Згадуючи кінець першої половини березня, до сих пір стає трохи не по собі.

Раніше фраза "стрибати у безодню" була лише метафорою, а тут – в один момент це перетворилося на реальність.

Для кожного вона була різною: інтригувала, гнітила, розчавлювала, нервувала.

Пристосовуватись до нових реалій потрібно було швидко. Спасінням для багатьох ставав біг.

Біг – найдоступніший та найдешевший з існуючих видів спорту. Все, що потрібно – це зручні кросівки та бажання.

Від банкіра до атлета, від молодого тата до дівчини, у якої Олімпіада стала під великий знак питання – значимість бігу як медитації, способу відволіктись від важких думок та триматися гасла "Залишайся здоровим" точно неможна недооцінювати.

З 2015 року "Нова пошта" та NEWRUN проводить забіги – марафони та напівмарафони у різних містах України. Від сезону до сезону ми масштабуємося у кількості міст та учасників.

Наприкінці минулого року знали: 2020 стане для нас новою вершиною і оголосили про 12 міст, які візьмуть участь у сезоні. Тоді нічого не захмарювало нам тих амбітних планів.

Не захмарювало до березня. Введений режим загального карантину з жорсткими обмеженнями вдарив по голові кожного.

Ілюзіями про те, що карантин скінчиться швидко, ми тішити себе не стали. Бо, якщо і так, то масові заходи – останнє, що дозволять реалізовувати.

Декілька дистанційних нарад, і наша бігова весна набула онлайн формату.

В цілому, онлайн старти – це про івент без івенту. Карантин відібрав у учасників відчуття масового старту, дух змагання та спортивного суперництва і можливість зустрітися з ком‘юніті наживо.

Ми прийняли правила гри карантину, й від дечого відмовилися.

Наприклад, залишили для участі лише дистанції 42 км, 21 км, 10 км та 5 км.

Карантин обмежив нас у проведенні естафет для команд з чотирьох учасників, корпоративного забігу "Командна п’ятірка", забігу "Мій перший кілометр" та дитячих стартів на 100 і 500 метрів.

Останнє дуже засмутило і мене, бо це мої улюблені забіги, і батьків наших найменших бігунів. Але такі правила.

Більш глобально – країна лишилася без поповнення кількості внутрішніх туристів, бо географія наших весняних стартів широка: від Запоріжжя до Сум, від Хмельницького до Одеси і Чернігова.

Та в порівнянні з тим, що учасники могли б залишитися без стартів взагалі, це мізерні втрати.

Аби учасникам було комфортно бігти дистанцію самостійно, всі важливі атрибути залишили:

  • напередодні івенту ми розсилали учасникам стартові пакети зі всім необхідним – нагрудним номером, брендованою біговою футболкою, маскою та санітайзером, водою і корисними подарунками від наших партнерів;
  • після фінішу учасник поштою отримував медаль фінішера, а призери ще й додаткові подарунки.

Новий формат учасники сприйняли більш ніж схвально. Це заохочувало.

Кожен долав дистанцію у себе вдома, маршрут обирав самостійно, але так, щоб він відповідав карантинним вимогам.

Бігти дистанцію було рекомендовано наодинці.

Фіксувати результат та проглядати динаміку подолання учасником дистанції нам допомагали спеціальні додатки та gps навігатори.

Кожен українець міг стати частиною нашого великого бігового руху, навіть не реєструючись у заходах. Ми об’єднали країну у челенджі #крутиземлю, до якого міг долучитися кожен бажаючий.

Без конкретної дистанції, не задля медалі і фінішного протоколу, а для підтримування здорового способу життя.

#крутиземлю – це про людину, яка біжить, бо знаходить у цьому свій зміст.

Ми б могли скласти руки, а учасників змусити чекати у статичному режимі весни-2021, але пішли шляхом трансформації.

Втративши через карантин той дух масового старту, учасники отримали нові, можливо ніколи до цього не знані емоції: ти біжиш один, але через кілометри відчуваєш кожного, хто в цей самий час долає дистанцію разом з тобою.

Я впевнена саме в цих відчуттях, бо й сама кожен забіг підкорювала 10 км поруч з будинком і знала, що мене підтримують сотні.

Біжучи вдома, ми подолали бар’єри і метафорично відкрили кордони, бо наші учасники ­– від найменшого дев’ятирічного Олексія Лозенко, що здолав 5 км, до нашого найстаршого – талісмана, постійного учасника напівмарафонів 74-річного Миколи Плюйка – одночасно долали дистанції не лише в Україні, а й у Білорусі, Молдові, Росії, США, Англії, Німеччині, Нідерландах, Польщі та Туреччині.

Біг точно переміг карантин, на радість нам і понад п’ятьом тисячам зареєстрованих на онлайн старти учасникам.

Інна Поперешнюк, співзасновниця компанії "Нова пошта", бренд-амбасадор NEWRUN, співвласниця ресторану "Сто років тому вперед", меценат та громадський діяч, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Біг і суглоби: користь чи шкода. Пояснює нейрохірург-марафонець

69-річна українка пробігла 212 км на ультрамарафоні. ФОТО

Мексиканка першою пробігла 50-кілометровий марафон у самих сандалях

До марафону – готовий! Про що думають люди, які уперше йдуть бігати

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні