Чим для нас обертаються неправильний прикус та дихання через рот

2733
20 липня 2020

Традиційно вважається, що основне завдання медицини – порятунок життя.

Звісно, що це так. 

Існує, наприклад, такий напрям медицини як оториноларингологія. Чим же він цікавий і в чому його особливість?

Сама по собі оториноларингологія не часто вирішує проблему порятунку життя (цим радше займаються інші фахівці – реаніматологи, травматологи, онкологи тощо), вона прекрасна тим, що насамперед вирішує проблему його якості.

Ви коли-небудь замислювалися про зв'язок між красивою усмішкою і проблемами органів дихання?

Чи замислювалися взагалі, що такий зв'язок існує, адже він зовсім не очевидний!

Як говорив психолог Дейл Карнегі, усмішка нічого не коштує, але дорого цінується.

Усмішка є найпростішим способом виглядати краще, причому цей рецепт підходить для людей будь-якої статі та віку.

Зараз, якщо озирнутися довколо, то можна здивуватися тому, скільки людей носять брекет-системи. Як то кажуть, і старі, й малі.

Брекети дедалі менше нагадують знаряддя тортур з музею середньовіччя і все більше схожі на модний аксесуар. Кольорові, прозорі, під "золото" або "срібло". Уже й не розбереш, що це – медична необхідність чи данина трендам.

Але незважаючи на те, що носіння брекетів не є чимось, через що доводиться терпіти емоційний дискомфорт, я думаю, багато хто з тих, хто їх носить, вважали би за краще мати рівні гарні зуби від природи, а не виправляти прикус за допомогою стоматології.

А за останні десятиліття частота корекцій порушень прикусу збільшується, а потреба в ній при змінному прикусі (тобто в дитинстві) становить 36,9%, а в період постійного прикусу ще більше – понад 40% і постійно збільшується з віком.

Так у чому ж справа? Чому стільки людей з брекетами і чому їхні усмішки далекі від ідеалу?

Чому б зубам із самого дитинства не вирости рівно в ряд, як це замислюється природою?

Причин не так багато. І, як не дивно, одна із основних має відношення до носового дихання!

При захворюваннях ЛОР-органів, зокрема тих, що проявляються утрудненням носового дихання, порушення зубощелепової системи виявляються від 60% до 90% випадків, причому чим молодший вік, тим частіше це трапляється.

Дитина, у якої є проблеми із носовим диханням (частіше пов’язані із лімфоаденоїдним кільцем і/або захворюваннями носової порожнини), не може адекватно дихати носом.

Здавалося б, ну чим це загрожує? Ну, дихає вона через рот, головне, дихає ж!

Однак, за словами доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри ЛОР-хвороб Івано-Франківського медичного університету Василя Поповича, не все так просто, як здається на перший погляд.

Коли губи стулені, працюють м'язи обличчя, допомагаючи сформуватися щелепам.

А ось коли рот постійно відкритий, ці м'язи не працюють. У такому випадку у дитини виникає порушення архітектоніки всієї зубо-щелепової системи.

Як наслідок – зміна форми обличчя, порушення прикусу, криві зуби й інші проблеми з ними.

Ще одна із них – якість самих зубів, зокрема карієс. Близько 80% підлітків на момент закінчення школи мають каріозні зуби, а 95-98% дорослих мають запломбовані зуби.

Стосовно причин ще один визнаний авторитет в оториноларингології, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри ЛОР-хвороб ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія" Сергій Безшапочний, любить висловлюватися метафорично: "Зубки – вони як рибки. Повинні плавати в слині. І коли вони висихають – відразу з'являються проблеми".

А висихають вони тоді, коли дитина чи дорослий дихає через рот.

Візьмемо інший приклад: дитина йде в дошкільний навчальний заклад або в школу і, як правило, з задоволенням. Рідко коли діти не хотять навчатись чомусь новому, приймати участь у "громадському житті" разом із своїми ровесниками.

Але через якийсь час дитина втрачає інтерес до всього. Спочатку успішний, активний учень "замовкає", а потім переміщається на задні ряди, приєднуючись до групи ледарів, які є в кожному класі.

Здавалося б, чому?

Найчастіша з причин – порушення носового дихання. У дитини, що погано дихає через ніс, розвивається порушення мовлення – "гугнявість", частіше її називають "гнусавість", коли мова стає погано зрозумілою оточенню. Над дитиною починають насміхатись і тому вона "замовкає". Починає формуватись комплекс неповноцінності.

Крім того, в силу певних фізіологічних умов, як вважає професор Василь Попович, дитина, яка дихає через рот, отримує на 30% менше кисню.

Зрозуміло, страждає мозок, виникає так звана гіпоксична енцефалопатія і тому школяр втрачає інтерес до навчання.

Мало того, він не відновлюється фізично, оскільки не висипається вночі, тому що страждає тим, що ми називаємо "хропінням" (насправді – обструктивне апное сну).

Усі ці проблеми мають місце і вони є надзвичайно актуальними, зважаючи на значну поширеність.

У дітей найчастішою причиною порушення носового дихання і, як наслідок, дихання через рот є гіпертрофія лімфоїдної тканини носоглотки. Частіше це називають аденоїдами, що  неправильно.

Аденоїди, або правильно аденоїд, є у кожної дитини. Проблеми наступають при гіпертрофії, тобто збільшенні.

Частота розвитку хронічного назофарингіту (який часто неправильно називають аденоїдит) у таких дітей становить до 83,7% і це найчастіше захворювання у структурі патології верхніх дихальних шляхів у дітей дошкільного/молодшого шкільного віку.

Але на жаль, на ці проблеми рідко звертають увагу. Можливо тому, що вони розвиваються не гостро, а впродовж тривалого часу і не пов’язані із ризиком для життя.

Занепокоєння у лікарів чи батьків викликають епізоди, повязані із гострим погіршанням стану, як правило при простудних захворюваннях. Тоді призначається те, що називають "симптоматичним лікуванням", а досить часто це просто самолікування, і через деякий час дитині стає краще.

І ось тут криється основна проблема, яка витікає із відсутності розуміння суті поняття "якість життя".

Чи підходить під це поняття критерій "стало краще"?

Звісно ні. Дитина за виключенням небагатьох випадків хронічних захворювань, повинна бути здоровою. Не почуватися краще, а саме бути здоровою.

Чи може вона вважатись здоровою при наявності описаних проблем?

З точки зору ризиків для життя – так.

А от з точки зору якості життя?

Звісно ні.

Тому адекватне відношення до стану дитини, незначних на перший погляд проблем із носовим диханням, лежить в основі профілактики порушень "якості життя" дорослих членів нашого суспільства.

Тому, змінюйте прикус і дихайте вільно!

Гуля Поготова, лікар-кардіолог Ph.D., виконавчий директор компанії Delta Medical, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина robertprzybysz/Depositphotos

Корисно знати:

Яка кількість зубної пасти безпечна для дітей. Пояснюють стоматологи

Дівчинка почистила зуби і померла. Чому так трапилося

Зубній феї на замітку. Батьки у цікавий спосіб заохотили сина чистити зуби

Які недуги викликають хворі зуби – пояснює стоматолог

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua