Запалити свічку і проростити зернятко: День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій

2834
28 листопада 2020

28 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, вперше можна буде не тільки запалити символічну свічку у вікні, а й особисто долучитися до збереження пам'яті про вбитих.

Національний музей Голодомору-геноциду не тільки відродився після кількох років забуття, а й заснував власний фонд для побудови головної експозиції.

Фонд Музею створили для залучення українських та іноземних благодійників до створення і втілення основної експозиції музею.

Він відповідатиме за фінансування робіт з дизайну експозиції за рахунок благодійних коштів, зібраних у рамках фандрейзингової кампанії.

До наглядової ради фонду входять глава ПЦУ Блаженніший Митрополит Епіфаній, очільник УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), Степан Кубів, Віктор Ющенко, Боб Онищук, Стефан Романів, Олена Кошарна, Оксана Забужко, Наталія Яресько та інші.

Так виглядатиме Національний музей Голодомору-геноциду

Будівництво ІІ черги меморіалу розпочали у 2017 році і планують завершити у 2023 році за допомогою краудфандингу.

Для цього Фонд Музею та рекламна агенція Postmen, відома своїми культурними і просвітницькими кампаніями, створили краудфандингову платформу "Зерна правди".

Креативна ідея платформи побудована навколо зернини. Унікальної. Як і людське життя. Ми хочемо проростити ці зерна – дати їм життя в нашій пам’яті.

Фандрейзингова мета проєкту – зібрати $60 мільйонів. Ця сума дозволить створити експозицію і музейний комплекс світового рівня. А головне – рівня трагедії Голодомору.

За перший тиждень кампанія на "Зернах правди" зібрала понад 150 тисяч гривень від майже півтисячі благодійників зі всього світу.

Значна кількість пожертв надійшла із країн з сильною українською діаспорою – Канади, Сполучених Штатів, Аргентини, Росії.

Фандрейзингова кампанія триватиме 3 роки та супроводжуватиметься інформаційними та культурними акціями, подіями, виставками та роуд-шоу в Україні та закордоном.

Краудфандингова платформа "Зерна правди"

Також на платформі передбачена опція амбасадорства – відомі люди через компанії можуть створити власні сторінки для збору коштів на будівництво Музею Голодомору.

Їх вже створили акторка Ірма Вітовська, співачки Галя та Леся Тельнюк, глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук, правник, дружина Посла України в Німеччині Оксана Мельник, власне Postmen та компанія SoftServe – розробник платформи.

Ми раді неймовірно позитивній реакції на старт проєкту і запрошуємо не лише до пожертви, а й до співпраці – митців, спеціалістів по роботі з даними і їх візуалізацією.

Ми хочемо, щоб цей проєкт об’єднав всіх, хто усвідомлює своє українське коріння, для створення Музею Голодомору.

Гроші не головна і не єдина мета спільного проєкту агентства та Фонду. Важливіше – "встановити та згадати кожного українця, знищеного тоталітарним режимом під час Голодомору-геноциду 1932-1934 років".

"Мільйони українців, вбитих під час Голодомору, були позбавлені не просто свого життя, у них забрали право на гідну смерть, право на пам'ять про них від їхніх нащадків.

Дотепер українці лише поступово відкривають сторінки власної родинної історії. Тому кожен новий документ, кожне нове ім’я, а відтак і кожен чин вшанування – це спроба дати голос нашим жертвам", – говорить голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору Іван Васюник.

Кожна пожертва на платформі "Зерна правди" відкриває ім’я однієї жертви Голодомору, відновлюючи крок за кроком пам’ять про кожного замордованого.

Кожна пожертва на платформі "Зерна правди" відкриває ім’я однієї жертви Голодомору

Починаючи роботу з Музеєм Голодомору, ми розуміли, що хочемо не просто запустити фандрейзинг кампанію на створення Музею Голодомору, але й створити краудсорсинг платформу, яка би дозволила збирати, синхронізувати та верифікувати чисельні дані та свідчення щодо Голодомору.

Ми почали з простої ідеї – кожна пожертва буде відроджувати пам’ять про одну жертву. В такий спосіб ми крок за кроком згадуватимемо, і, в певному сенсі, поминатимемо всіх померлих.

Для старту платформи Postmen оцифрували "Книгу Пам’яті", яка містить верифіковану архівами інформацію про 900 тисяч жертв.

До наступних версій платформи додадуть нові джерела даних про померлих і створять механізм їх синхронізації з "Книгою Пам’яті".

Також з'явиться можливість завантажувати на платформу свідчення про загиблих і додавати фото, відео, тексти та інші матеріали.

Все це зрештою повинно створити багатошарову та обширну платформу, яка надасть і візуалізує всі наявні дані щодо жертв Голодомору у світі.

Кінцева мета проєкту – відновлення пам’яті про кожного загиблого.

Але Музей Голодомору потрібен не тільки мертвим. Можливо, навіть більше він потрібен живим.

Згідно з дослідженням, проведеним Postmen, 93,3% українців визнають Голодомор геноцидом, 66% вважають його одним з найстрашніших злочинів людства.

Більше третини (35%) вважають, що питання Голодомору погано досліджене.

64% респондентів стверджують, що в створенні музею між собою мають кооперуватись і держава, і бізнес, і громадяни, і діаспора, стільки ж готові фінансово брати участь особисто.

"Зберігаючи пам’ять про жертв Голодомору, – підкреслює глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. – Ми насправді записуємо своє ім'я в Книгу життя".

Ярослав Ведмідь, керівник і засновник Postmen, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Якими є психологічні наслідки Голодомору в повсякденному житті українців

Без чорного і свічок. Українцям пропонують новий символ Голодомору

"Гарет Джонс": 9 фактів фільму про журналіста, який першим сказав про Голодомор

Кабмін знайшов кошти на добудову Меморіалу жертв Голодомору

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua