Чому в Україні потрібно створити "Смарагдову мережу" і що це таке

У Верховній раді зареєстрований законопроєкт "Про території Смарагдової мережі" (№ 4461 від 04.12.2020 року).

59 депутатів зі всіх фракцій парламенту підписали даний документ.

Метою прийняття акту є встановлення правових та організаційних засад визначення територій Смарагдової мережі та управління ними в Україні для збереження природних оселищ та видів фауни і флори, що підлягають особливій охороні на міжнародному рівні.

Україна, як сторона Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) виконує зобов’язання щодо створення Смарагдової мережі.

Додатком до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, з іншої сторони, в секторі "Охорона природи" передбачені заходи щодо наближення національного законодавства до Директиви № 2009/147/ЄС про збереження диких птахів (далі – Пташина директива) та Директиви № 92/43/ЄС про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори (далі – Оселищна директива).

На сьогодні питання управління територіями Смарагдової мережі в Україні не врегульовано.

Що таке Смарагдова мережа?

Смарагдова мережа (мережа Емеральд, Emerald Network) – це загальноєвропейська мережа особливо цінних природних територій для збереження рідкісних видів флори та фауни та типів природних оселищ, які охороняються на європейському рівні.

Смарагдова мережа (Emerald Network) – це загальноєвропейська мережа особливо цінних природних територій

"Територія Смарагдової мережі" – що це таке?

Це природоохоронна територія, яка визначена на міжнародному рівні в рамках Бернської конвенції.

Ця конвенція є головним документом, згідно з яким організовується охорона природи в країнах ЄС та поза ЄС, в Європі і Північній Африці.

Конвенція визначила види і оселища (біотопи), які є рідкісними в межах всієї Європи та для охорони яких потрібні зусилля різних держав.

Щоб зберегти кожен з таких рідкісних видів або оселищ, слід це робити там, в тому місці і тій державі, де він природним чином зберігся.

Які території мають бути охоплені цією мережею?

Важливі для збереження видів і оселищ, перелік яких визначено Бернською конвенцією для всієї Європи як таких, що є рідкісними і потребують охорони.

Це можуть бути старі ліси, болота, степові схили і балки, морські узбережжя та долини річок.

Проте в кожному випадку науковці пояснюють та надають обґрунтування, яка саме територія потребує захисту та чому.

Наприклад: для охорони дельфінів в Чорному морі, видри на Чернігівщині та рідкісних рослин в степах Донеччини підходи будуть зовсім різні.

Крім того, мережа охороняє і ділянки, важливі для міграцій птахів. Адже багато птахів Північної Європи зимують на азово-чорноморському узбережжі України, а вони дуже вразливі в цей період.

Які області мають потрапити під дію цієї мережі?

Йдеться не про регіони, а про окремі території, важливі для збереження рідкісних видів.

Такі ділянки є у своїй більшості невеликими за площею, їх кількість нерівномірна у різних частинах України і пов’язана з тим, де зберіглося більше дикої природи.

Як це працює?

Смарагдові території затверджуються Постійним комітетом Бернської конвенції на основі реальних відомостей, зібраних науковцями та поданих на розгляд профільним Міністерством.

Український перелік територій Смарагдової мережі складається з 377 територій загальною площею близько 8 млн га.

Ця мережа не є повною і потребує розширення в частині пошуку нових територій для збереження окремих видів і природних оселищ, для яких на біогеографічних семінарах Бернською конвенцією визначено недостатній рівень представленості в мережі запропонованих природоохоронних територій.

Як це відобразиться на власниках землі?

Після прийняття закону "Про території Смарагдової мережі" ми отримаємо юридичний статус для захисту цих територій, при цьому вони не перестануть належати власникам.

Користувачі територій повинні будуть зважати на рідкісні види в своїй діяльності, що передбачено умовами конвенції, яку наша держава ратифікувала ще 1996 року.

В більшості випадків, користувачі і не відчують змін, натомість якщо наприклад: власник пасовища із колонією зникаючих ховрахів та гніздами журавля захоче перевести його в ріллю, то це вже буде не просто.

Отже цей закон – перестраховка для українців, яка не дозволить нам випадково, по незнанню або необачності знищити унікальні види.

В майбутньому ж, після того як ми станемо частиною ЄС, для багатьох охороняти види на смарагдових територіях і отримувати компенсації може бути навіть вигідніше ніж обробляти землю.

Як це працює в інших країнах?

В країнах, які входять в Європейський союз функцію Смарагдової мережі виконує мережа Natura2000, яка побудована на цих же принципах.

Вона займає 17,9% площі ЄС і, обов’язок її збереження є умовою членства в ЄС.

Мережа Natura2000 грає не тільки важливу природоохоронну, але й і економічну роль – по офіційним даним ЄС щороку мережа надає більше чим на 200 млрд євро екосистемних послуг, а 4,4 млн робочих місць та 405 млрд євро річного доходу залежать від підтримання належного стану екосистем Natura2000.

Фото Gajus-Images/Depositphotos

Збереження біорізноманіття, чиста вода, чисте повітря, туризм, захист від повеней, природне запилення тощо – саме для цього і створена мережа.

Зберігаючи природу, у країнах ЄС обраховують на скільки це в реальності вигідно людям. Тому в ЄС на збереження таких територій і виділяються космічні по українським міркам кошти.

Після приєднання України до ЄС таке фінансування буде доступне і для наших смарагдових земель.

Чому Смарагд, а не Natura2000?

Natura2000 є доступною лише для країн членів-ЄС. Тому Україна, на жаль, не може її створювати.

Досвід країн балканського регіону, які стали членами ЄС та кандидатами в члени ЄС, показує, що вони теж починали з створення Смарагдової мережі і вже на останньому етапі перед набуттям членства трансформували її в Natura2000.

Підходи до включення та управління територій Смарагдової мережі, які ми заклали в законопроект, базуються як і на Бернській конвенції, так і на директивах ЄС і відповідають всім вимогам до мережі Natura2000.

Юлія Овчинникова, народний депутат України, член делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), спеціально для УП.Життя

Титульна світлина artjazz/Depositphotos