Як "роблять погоду" на станції "Академік Вернадський"

2662
30 грудня 2020

Весна в Антарктиді виграє всіма відтінками білого і блакитного – в цей час за вікном снігові замети в людський зріст і -5°C.

Буває намете такі кучугури, що здається, начебто містичний режисер готує декорації для Гоголевої "Ночі перед Різдвом" – снігом засипало станцію попід самий дах.

Це "класична" весняна погода для цих країв – острову Галіндез (архіпелаг Аргентинські острови), де розташована українська антарктична станція "Академік Вернадський".

Досліджувати атмосферні явища в цих краях англійські вчені почали з 1947 року.

У 1996 році, після того, як Велика Британія безоплатно передала Україні свою станцію "Фарадей", наукову естафету підхопили українські вчені.

Отже, саме на нашій станції є одні з найдовших в Антарктиді ряди неперервних гідрометеорологічних, океанографічних, а також геомагнітних спостережень.

Майже 25 років тому свою наукову базу на острові Галіндез Велика Британія
безкоштовно передала Україні

До речі, на сусідньому острові Вінтер донині стоїть укутана снігами так звана хатинка Ворді – це одна з перших в Антарктиді британських наукових баз, заснована в 1934 році.

Образно кажучи, вона є праматір’ю станції "Фарадей"–"Академік Вернадський".

Хатинку-музей Ворді внесено в реєстр історичних місць крижаного континенту.

Хатинка Ворді – це одна з перших в Антарктиді британських наукових баз, заснована в 1934 році

Люди завжди цікавляться погодою, проте не завжди знають, як та завдяки яким дослідженням формується синоптичний прогноз.

Визнайте, не кожному з нас відомо, що Український гідрометцентр враховує, зокрема, й дані, що надходять зі станції "Академік Вернадський".

І не лише Укргідрометцентр. Результати спостережень українських науковців отримують також Всесвітня метеорологічна організація, Міжнародна океанографічна комісія, Міжнародне агентство з атомної енергетики, низка вітчизняних науково-дослідних установ.

Чому важливий контроль кліматичних показників саме в Антарктиді?

Справа в тому, що це єдиний незаселений континент, до того ж він захищений від антропогенних впливів низкою міжнародних договорів, що дає можливість оцінити саме природний вплив на зміни кліматичних показників, починаючи від прогнозів погоди на завтра до передбачень клімату на 100 років наперед.

Ось так виглядає "робоче місце" метеорологів – метеомайданчик, розташований за 100  метрів від будівлі станції "Академік Вернадський".

Коли сніг занадто високий, то сюди дістаються у снігоступах або на лижах.

Ігор Артеменко на метеомайданчику. Метеорологу "допомагає" працювати гурт пінгвінів

"Кожен день сповнений рутинної роботи. Так, вісім разів на добу (о 00, 03, 06, 09, 12, 15, 18, 21 годин за всесвітнім скоординованим часом (UTC) ми проводимо т. зв. строкові спостереження: фіксуємо температуру та вологість повітря, атмосферний тиск, хмарність, силу вітру, опади тощо, – розповідає гідрометеоролог 25-ої Української антарктичної експедиції Ігор Артеменко.

Більшість показників надають дві автоматичні метеостанції, що дублюють одна одну.

Результати слід закодувати та відправити до Всесвітньої метеорологічної організації не пізніш як за 20 хвилин після їх отримання…

Окрім того, наша робота – це ще й океанографічний пост, рейдові гідрологічні станції, періодичне обслуговування, зчитування даних з різних систем реєстрації та експериментального обладнання".

Така робота не передбачає вихідних і приємних посиденьок, зокрема й у новорічну ніч.

Ясна річ, з таким обсягом фізично не може впоратися одна людина. Тому у складі українських антарктичних експедицій завжди є кілька фахівців-гідрометорологів.

Так, нині на станції працюють киянин Ігор Артеменко та одесит Вадим Жуковський.

Раз на місяць метеорологи відбирають зразки опадів, що накопичилися в спеціальному колекторі. Їх буде доставлені в лабораторію МАГАТЕ для моніторингу розповсюдження радіаційного забруднення, що разом з пилом потрапляє в атмосферу.

У складі українських антарктичних експедицій завжди є кілька фахівців-гідрометорологів

Метеорологи станції проводять ще низку досліджень, зокрема, вивчають термічний режим підстильної поверхні, рослинного покриву, ґрунту.

За традицією і згідно з приписами, метеоролог експедиції веде візуальне спостереження за атмосферними явищами. Словом, ці люди кожного дня дивляться на небо не тільки для задоволення.

"Все це доводиться робити незалежно від погоди, яка часто є малоприємною. І справа не в морозі, а навпаки – у мряці та сирому вітрі.

Океанічні шторми тут часті гості, вони відають всю свою накопичену лють перед тим, як перестрибнути Антарктичний півострів, а метеорологам доводиться їх міряти, щоб потім можна було досліджувати, як вони це роблять", – пояснює завідувач відділу гідрометеорології Національного антарктичного наукового центру Денис Пішняк.

Негода змушує пінгвіна закопатися в снігову кучугуру

Журналісти нерідко цікавляться, чи спостерігає команда полярне сяйво.

Справді, в Антарктиді існує таке явище, хоч воно не настільки видовищне, як на іншому полюсі – в Арктиці (недарма ж його частіше називають північним сяйвом).

Але в районі нашої станції полярного сяйва не буває.

Зате члени експедиції можуть інколи милуватися перламутровими хмарами.

Або оптичним явищем, що називається ефект гало. Власне, така "веселка" довкола світила – не що інше, як дисперсія кристаликів льоду. І хоч ефект гало може утворюватися не тільки навкруг Сонця чи Місяця, а й навіть навколо вуличного ліхтаря, та все-таки в Антарктиді, погодьтеся, це явище виглядає особливо величним.

Оптичне явище, яке називається ефект гало

У "нашій" частині крижаного континенту, на Антарктичному півострові, можна спостерігати окремі природні ефекти, яких точно не буває в Україні.

Наприклад, сніг у "сувоях". Науковцям попередньої, 24-ої експедиції, вдалося його сфотографувати.

"Таке відбувається, коли на підмерзлий сніг випаде новий, мокрий, а сильний вітер відтак закручує сніг в ось такі "рулони", – ділиться автор фото Олександр Зулас, гідрометеоролог, який минулий рік провів на "Вернадському".

Рідкісне явище в Антарктиді – сніг у "сувоях"

До речі, українські науковці ведуть на станції також гляціологічні дослідження. Так, вони вивчають сніг та лід.

"Вимірювання балансу маси та спостереження за станом снігового покриву проводимо на снігомірному рейковому полігоні на куполі льодовика Вузл-Хілл, що неподалік станції, метрів за 600", – уточнює Ігор Артеменко.

Новим, таємничим майданчиком для роботи гляціологів стала гігантська льодова печера, віднайдена у вересні минулого року командою 24 УАЕ на чолі з Ігорем Диким.

Печера справді велетенська – завдовжки понад 200 метрів, має три поверхи і підльодне озеро.

У великій залі льодової печери. Стеля – заввишки 12 метрів

Льодовики – це скарб Антарктиди і, вірогідно, всього людства. 80% прісної води планети зосереджені саме в цих льодовиках.

Перші дослідники Антарктиди, звісно ж, не брали на корабель запаси води, а отримували з місцевих "джерел".

Як згадував Фабіан Готтліб Беллінгсґаузен, у 1820 році матроси російської експедиції стріляли з гармат по айсбергу, щоб відколоти шматки, які потім піднімали на борт і розфасовували в діжки.  

У звіті про цю мандрівку "Двукратные изыскания в Южном Ледовитом океане…" капітан Беллінгсґаузен записав, що "вода из ледяных глыб замечательно вкусна". Це справді так, підтверджують зараз українські полярники.

Льодовики – це скарб Антарктиди

Беллінгсґаузен навіть вирахував можливу користь для людства від гігантського айсберга, який експедиція зустріла 24 січня. З розрахунку по 1 відру в день на людину всьому населенню планети вистачить такого айсберга на 22 роки і 86 днів (на той час вважалося, що населення планети складає приблизно 845 млн осіб).

Утім, у ХХІ столітті є інший спосіб напитися – для всіх потреб на станції використовують опріснювач морської води.

Великою глобальною загрозою є поступове повільне танення льодовиків унаслідок кліматичних змін.

Чи спостерігає команда українських науковців потепління тут, у "своїй" частині Антарктиді?

З одного боку, так. Наприклад, нинішньої антарктичної зими (це календарний червень-серпень) на станції "Академік Вернадський" метеорологи зафіксували найвищу для цієї пори температуру за десятиліття: 7 липня стовпчик термометра сягнув + 5°С.

Хоч нинішня зима була однією з найтепліших, але її не можна назвати аномально теплою: середня температура – 4,6°С, проти рекордної – 2.5°С, яку було зафіксовано на станції в 1998 році.

"З іншого погляду, середня температура на всьому континенті за весь доступний людству період спостережень, тобто починаючи з 1950-х років, змінилася незначно і показує слабкий тренд до зростання в межах кількох десятих градусів, тобто в межах похибки вимірювань", – стверджує Денис Пішняк.

Однак це не означає, що Антарктида не відчуває впливу потепління.

"Така невизначеність, – пояснює вчений, – склалася через те, що окремі частини континенту показують протилежні тенденції у температурі.

Тобто загалом на значній території антарктичного льодовикового щита спостерігається незначне похолодання, тоді як у низькій західній Антарктиці, на Антарктичному півострові та деяких інших узбережних районах потепління проявляється дуже сильно, призводячи до помітного танення льодовиків.

Варто наголосити на ключовій ролі океану в цьому процесі, оскільки зовсім незначне потепління океанічної води може призвести тут до суттєвого порушення балансу маси шельфових льодовиків, основа яких лежить нижче рівня моря".

80% прісної води планети зосереджені саме в цих льодовиках

Льодовики та льоди Антарктиди є неодмінним атрибутам багатогранної екосистеми регіону.

Комусь він заважає і створює загрозу для життя, комусь він є домівкою і необхідною умовою існування.

Цей суворий баланс життя і смерті, що склався тут за мільйони років, зараз загрожує похитнутись, можливо, перейти на якийсь інший рівень і тим самим змінити світ.

Таке вже не раз бувало в історії Землі, і що саме стало причиною, точно не відомо.

Але нині постає нагальне питання: чи готове людство до таких змін та головне – чи хочемо й можемо ми їм запобігти?

Олена Зварич, Національний антарктичний науковий центр, спеціально для УП.Життя

Світлини авторства Євгена ПрокопчукаАнни Соіної та з архіву НАНЦ

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Пінгвіни, діри та туристи. Чим займаються на станції "Академік Вернадський"

Весна в Антарктиді: кам’яні гнізда люблячих пінгвінів

Як вивчають озонову діру над Антарктидою та чому вона небезпечна

Весна в Антарктиді: небалувана Галя та інші тюлені

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua