Смарагдова мережа в Україні: чому це вигідно всім нам

Минулого року у Верховній раді зареєстрували законопроект №4461 "Про території Смарагдової мережі", у разі ухвалення якого охорона природи в Україні будуватиметься на європейському рівні.

Утім, створення Смарагдової мережі необхідне не лише заради природи як такої. Переваги відчує і держава, і громадяни.

Для чого створюється Смарагдова мережа?

Смарагдова мережа (український переклад назви the Emerald Network) − це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Україна ратифікувала цю конвенцію 1996 року, взявши на себе зобов’язання створити Смарагдову мережу.

Це передбачено й іншими документами: цього року наша держава має завершити створення Смарагдової мережі згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Сьогодні Смарагдова мережа функціонує в більшості європейських країн. Утім, у країнах-членах ЄС мережа має назву Natura 2000, а в країнах, які не є членами ЄС, − Смарагдова мережа.

Мережа Natura 2000 ідентична до Смарагдової в усьому, окрім аспекту членства в Європейському Союзі.

Наразі Смарагдова мережа ефективно працює у Швейцарії, Норвегії, Великій Британії та інших країнах.

ЩЕ ПРО СМАРАГДОВУ МЕРЕЖУ ЧИТАЙТЕ ТУТ: Чому в Україні потрібно створити "Смарагдову мережу" і що це таке

Тому робота із впровадження Смарагдової мережі в Україні є підготовкою до майбутнього переходу нашої держави на європейське законодавство в сфері охорони довкілля.

Мережа має мету зберегти види та екосистеми, які були визнані рідкісними на рівні всієї Європи. Їхній перелік доступний у Резолюціях 4 та 6 Бернської конвенції.

Приміром, серед тварин охороні підлягають чорний лелека, рись, орлан-білохвіст, бурий ведмідь та багато інших видів.

Прикладом охоронюваного оселища є крейдяні гори Слобожанщини, цілинні степи, праліси, природні болота тощо.

Не варто плутати Смарагдові території із заповідними територіями України, які створювалися для охорони рідкісних на українському рівні тварин, рослин чи екосистем.

Смарагдова мережа та чинні заповідні території існуватимуть паралельно, гармонійно доповнюючи одне одного. Ухвалення законопроекту 4461 не впливатиме на вже створені заповідні території.

Як працюватиме Смарагдова мережа за законом 4461?

Смарагдова мережа складається з територій різних куточків країни.

Створення нової Смарагдової території відбувається в два етапи.

На першому етапі науковці проводять дослідження та роблять висновок, що певна територія є важливою для збереження виду чи оселища.

Після оформлення документів та обговорення на міжнародному рівні, Міністерство захисту довкілля їх схвалює та відправляє до Бернської конвенції, яка приймає рішення про створення територій Смарагдової мережі. Утім, факт оголошення території Смарагдовою не забезпечить її охорони.

Вирішальним є другий етап: розробка плану управління територією Смарагдової мережі. Ідеться про розробку документу, де вказано, що на цій території можна робити, а чого не можна.

План управління розробляється індивідуально для кожної території Смарагдової мережі з урахуванням усіх місцевих особливостей.

Смарагдова мережа – це загальноєвропейська мережа особливо цінних природних територій

За законопроектом, землевласники та землекористувачі не залучаються до процесу оголошення територій Смарагдовими: статус збереження певних видів та оселищ – це винятково наукове питання.

До того ж, сам факт створення певної Смарагдової території не накладає жодних обмежень чи заборон. Звісно, за законом про "Охорону навколишнього природного середовища" кожен землевласник чи землекористувач має дбати про природу.

Тому землевласники, землекористувачі та інші зацікавлені сторони залучаються на другому етапі – розробці плану управління територією Смарагдової мережі. І це справді важливо, адже саме так можна віднайти компромісний варіант: і природу зберегти, і господарську діяльність вести.

План управління не може розроблятися без власників чи користувачів земельних ділянок.

Смарагдові території − це місця, де все заборонено?

Дане твердження – міф.

По-перше, до Смарагдової мережі входить переважно дика природа, а не поля чи людські помешкання.

Смарагдова мережа не є проблемою для агробізнесу, якщо він не збирається розорати останні степи України, де й без того оранка заборонена. Смарагдова мережа також не передбачає зміни власності територій!

По-друге, ідея Смарагдової мережі − активна охорона природи та індивідуальний підхід до кожної території.

Дійсно, в окремих випадках господарська активність (приміром, рубки лісу) може бути обмежена.

Утім, європейський досвід свідчить: у багатьох випадках навіть невелика зміна господарської діяльності забезпечить збереження природи й не завдасть значних економічних збитків. А часто збереження певних видів навіть вимагає продовжувати господарську діяльність: приміром, скошування луків чи випас худоби.

По-третє, Смарагдова мережа стосується лише конкретних видів і оселищ, якими опікується Бернська конвенція. Діяльність, що їм не шкодить, не розглядається як загроза мережі й не може бути обмежена.

Так, у межах Смарагдових територій не заборонено полювання: лише обмежується знищення видів, які охороняються конвенцією.

Якщо діяльність все ж обмежується, законопроект 4461 передбачає державні компенсації власникам та користувачам земельних ділянок, на яких були встановлені обмеження.

До того ж, Смарагдова мережа може передбачати й додаткову підтримку землевласникам і землекористувачам від Європейського союзу.

Наскільки створення Смарагдової мережі вигідне для України?

Дика природа надає нам чимало послуг, за які ми не платимо.

Приміром, чисте повітря, питна вода, захист від паводків і ерозії, запилення сільгоспкультур, туризм тощо. Кожну з цих послуг можна обрахувати в грошовому еквіваленті.

Інакше кажучи, скільки б ми платили за чисте повітря, якби природа була знищена?

У країнах ЄС існує чимало обрахунків щодо мережі Natura 2000, аналогічної до Смарагдової мережі.

У 2013 році Європейським Союзом було здійснено спробу монетарно оцінити, які економічні переваги має мережа Natura 2000. Для цього були узагальнені дані понад 20 досліджень, проведених до цього.

У середньому, один гектар територій Natura 2000 приносить щорічно 2447 євро.

Цікавим є досвід Литви. Згідно з литовським законодавством, землевласники й землекористувачі зобов’язані вживати заходів для покращення охоронного статусу об’єктів мережі. Тому спочатку суспільство негативно сприймало мережу Natura 2000.

Утім, 2020 року була проведена ґрунтовна оцінка соціально-економічних вигод мережі Natura 2000 в Литві. За результатами оцінки, щорічні витрати на мережу становили приблизно 88,7 млн євро. Але вигоди від охорони природи в межах Natura 2000 набагато більші − як мінімум 193,7 млн євро.

Тобто, вкладаючись в охорону природи, Литва щорічно заробляє 105 млн євро.

До речі, площа Литви вдесятеро менша за площу України.

Важливо, що Смарагдова мережа не забороняє туризм, який не шкодить природі. І навіть навпаки.

Розрахунки щодо мережі Natura 2000 демонструють, що з її територіями пов’язано від 800 000 до 2 000 000 робочих місць у всьому Євросоюзі.

Витрати туристів, пов’язані з Natura 2000, становлять 50-85 млрд євро щорічно. Зрозуміло, що ці кошти стають надходженнями в місцеві бюджети.

Або ж інший приклад. Охорона територій з прісною водою є набагато вигіднішою, ніж витрати на очистку та доставку води в місця концентрації населення.

В Осло (Норвегія) заповідання приблизно 25 тисяч га лісів та озер дозволило отримувати щорічні вигоди приблизно в 7 млн євро за очищення води та ще від 10 до 40 мільйонів на водопостачання (ці суми були б сплачені, якби не охорона вищезгаданих територій).

У середньому, наявність охоронюваних територій біля великих міст щорічно надає кожному мешканцю вигід на 15-45 євро.

Від створення Смарагдової мережі в Україні залежатиме не лише збереження рідкісних видів та оселищ. Серед переваг – імідж нашої держави на міжнародній арені, зрушення на шляху до євроінтеграції, економічні вигоди та, найголовніше, – добробут громадян, що в умовах стрімкої зміни клімату напряму залежить від збереження дикої природи.

Утім, Смарагдова мережа не запрацює без законодавчого фундаменту, яким має стати закон "Про території Смарагдової мережі".

Єгор Гриник, біолог, ГО "Українська природоохоронна група", спеціально для УП.Життя

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду "Відродження" в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського Союзу.

Титульна світлина Xalanx/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Чому в Україні потрібно створити "Смарагдову мережу" і що це таке

Пилові бурі, смог та пожежі: в чому причина екологічних катастроф України

Побачити екологічну кризу: 10 мистецьких творів про те, як руйнується наша планета

Екологічний діагноз для України: рецепт оздоровлення

Мислити екологічно: як Нью-Йорк, Ванкувер, Копенгаген та інші піклуються про чисте майбутнє

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".