Обережно, вступ: як школярам обрати справді затребувану професію
Від чого залежить вибір професії вступником? Як досягти балансу між освітою та запитами ринку праці? Як мотивувати вступників обирати профтех?
Такі питання виникають перед експертами МОН, коли вони дивляться на статистику вступу до закладів професійно-технічної освіти: з 2012 року кількість учнів, які обирають робітничі професії, скоротилася на 66%.
Виникає питання: що не так із профтехом?
Уявімо, що ми готуємо дуже смачну страву. В ній може бути десяток різних екзотичних інгредієнтів, спецій та соусів. Та варто тільки не додати дрібку солі – простого, але необхідного елементу – і все зіпсується.
Так і з реформуванням професійної освіти. Тут є і нова техніка, і сучасні навчальні програми, і бізнес-партнери. Однак дрібки чогось, не завжди помітного, але дуже важливого, все ще не вистачає.
Наприклад, простого спілкування про переваги профосвіти з батьками та молоддю.
Неможливо змусити молоду людину обрати робітничу професію, якщо вона не розуміє, чи зможе далі отримати цікаву роботу, побудувати успішну кар’єру.
А переконати батьків, у яких знання про цю сферу датуються дев’яностими, віддати свою дитину вчитись робітничої професії, звучить й зовсім нереально.
БІЛЬШЕ ПО ЦІЙ ТЕМІ: Чому реформа профтехосвіти та економічний розвиток регіонів – взаємозалежні речі
Так, дрібка солі, яку нам потрібно додати, – це якісна профорієнтація учнів та комунікація про зміни в цій сфері.
Нині вся профорієнтація у школі складається з однієї дисципліни в 9-11 класі. Цей урок, зазвичай ставлять у кінці дня, і часто діти не ходять на нього, бо він є факультативним і необов’язковим.
Іноді приходять педагоги профтехів та розповідають про переваги їхніх закладів. На цьому профорієнтаційні активності закінчуються.
Дитина не може свідомо обрати фах, коли вона банально не має цілісного уявлення про сучасні професії, їхні характеристики, особливості.
Отримуємо в результаті тисячі людей, які не затребувані на ринку праці, а отже, працюють не за фахом.
За даними Державного центру зайнятості, найбільша частка безробітної молоді в Україні – 50% – має вищу освіту, а з професійно-технічною таких лише 33%.
Якісна профорієнтація потрібна учням і для того, щоб дослідити та проаналізувати свої здібності та таланти, визначити можливі шляхи кар’єрного розвитку.
Такий процес вже є частиною Нової української школи та починає впроваджуватися в Україні.
Так, формула ідеальної профорієнтації складається з трьох елементів: наскрізна профорієнтація (вивчення професій та дослідження себе, своїх талантів, ще з початкової школи), окремий курс на рівні базової та старшої школи, практика та волонтерство.
Зі школою розібрались, а чи має бути профорієнтація чи профконсультування в самих профтехах, де учні вже визначились із майбутньою професією?
У Стратегію розвитку профосвіти до 2023 року ми заклали створення центрів кар’єри у закладах. Такі осередки допоможуть учням швидко знайти роботу та підготують їх до сучасних вимог ринку праці.
Наприклад, якщо учень після завершення навчання хоче відкрити власну справу, він може звернутися до консультантів у центрі, які розкажуть, як це зробити.
Профконсультування – це окремий процес, який вимагає від педагога додаткових навичок. Для кращого спілкування з дитиною потрібно вміти вмикати і психолога, і друга, і роботодавця.
Торік разом з партнерами нам вдалось запустити освітній проєкт "Навички для успішної кар’єри". Він створений для того, щоб навчити освітян готувати випускників до подальшого працевлаштування, розвинути в учнів потрібні компетентності.
Зокрема, так звані soft skills – відповідальність, стресостійкість, вміння працювати в команді або самостійно. Багато роботодавців розповідають, що саме таких навичок не вистачає вчорашнім випускникам профтехів.
Для того, щоб роботодавці були задоволені підготовкою молодих фахівців, педагогам варто регулярно підвищувати кваліфікацію, вчитися розуміти сучасне покоління.
У нещодавньому указі президента щодо профосвіти також акцентовано увагу на цьому. Саме педагоги мають стати передовими реалізаторами та новаторами в профосвіті, рухати цю галузь вперед, адже від них залежать знання учнів.
Ковток свіжого повітря для професійної освіти – це сучасна та цікава комунікація з суспільством. А головне, не тільки через пресрелізи сайту МОН.
До 2017 року питання комунікації взагалі не згадувалося в реформуванні профосвіти. Нині – це один з чотирьох пріоритетних напрямів у розвитку галузі.
Вже рік ми активно популяризуємо успішні історії училищ, запустили кампанію про професії у Facebook та випустили спецпроєкт про дуальне навчання.
А у 2021 році уряд виділив кошти на промоційну кампанію. Основну частину ресурсів плануємо витратити на комунікацію вступної кампанії: профорієнтаційні ролики для батьків, інфографіки, рекламу переваг навчання.
Реформа професійної освіти – це складна справа: тут не можна тільки оновити інфраструктуру в закладах або ж змінити підхід до викладання.
Для того, щоб побачити результат, потрібно працювати комплексно та системно над усіма деталями. І якщо ми хочемо, щоб зрештою вступники почули та помітили профтех, потрібно з ними заговорити першими.
Ігор Гарбарук, заступник міністра освіти і науки, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина Jonatan08/Depositphotos
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Вибір професії у 2020: до чого варто бути готовим
Професії майбутнього: які спеціалісти будуть затребувані післязавтра
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.
Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".