Мандри Житомирщиною: несподівані відкриття, які можна зробити за вихідні

Яка вона, Житомирщина? Яка вона справжня?

Точно, що без лоску і витонченості, помпезності і феєричності.

Натомість вона щира, особлива й несподівана. Безкрайня і різнобарвна. Замислена і таємнича.

Вона є хранителькою спогадів і емоцій. Свідком великих подій. Обителлю відомих особистостей та їхніх цікавих історій.

А ще на Житомирщині знаходяться унікальні архітектурні пам’ятки, зведені у різні часі відомими архітекторами. Ці пам’ятки можна по праву віднести не тільки до національної, але й до світової історичної спадщини.

Проте, на жаль, багато з них перебуває у занедбаному стані через "невчасність" проблеми і загальну байдужість…

Цікаво, що деякі зруйновані маєтки було нещодавно викуплено, але при цьому одразу огороджено від зовнішніх відвідувачів, мабуть, щоб уникнути незручних запитань.

Але любов до українських руїн не спинити, тож вирушаємо Житомирщиною за новими емоціями та несподіваннями відкриттями.

Античний палац Корницького у Рогачах

Місце знаходження: околиці села Рогачі Ружинського району Житомирської області

Маєток польського шляхтича Венчіслава Корницького у стилі класицизму було зведено у 1908 році відомим київським архітектором Каролем Іваницьким.

За легендою, Корницький на побудову своєї резиденції витратив суттєву на той час суму. Проте, це було того варте. Вишукана архітектура, величаві колони, масивні двері, точена ліпнина та розкішний паркет. Скрізь гармонія, монументальність та логічність античності.

Античний палац у Рогачах, зведений архітектором Каролем Іваницьким

Маєток знаходиться на пагорбі, у глибині колись густого мальовничого парку з каштановою алеєю, яка вела гостей у середину палацу, де на них чекало бурхливе світське життя: прийоми, бали, вечірки…

Господар резиденції Венчіслав Корницький був знатним садівником, а також не на жарт захоплювався конярством, тримаючи у маєтку величезну колекцію арабських скакунів, третю за величиною у південно-східній частині Речі Посполитої.

Маєток знаходиться на пагорбі, у глибині колись густого мальовничого парку

Кажуть, що до недавнього часу у палаці знаходилася школа. Можна щиро позаздрити місцевим жителям, які щодня спостерігали красу античності. Але, на жаль, не зберегли…

Маєток Корницьких нещодавно було викуплено. Можливо, це і добре з огляду на нещадну руйнацію будівлі. Проте, чи збережуть нові господарі унікальну архітектуру палацу? Питання.

Середньовічний замок Терещенків

Місце знаходження: смт Червоне Андрушівського району Житомирської області

Особняк у стилі англійської неоготики належав родині цукрових магнатів Терещенків.

Палац було зведено у 1851 році на замовлення польського шляхтича Адольфа Грохольського, тодішнього володаря села.

Неоготичний замок вражає своїм екстер’єром: стрункі вежі, численні арки, зубчасті стіни, вітражні вікна, хитромудрий ажур.

Палац Терещенків у Червоному – місце народження вітчизняної авіації

А всередині, кажуть, є бальна зала у стилі середньовіччя, театр, і, навіть, підземелля. Тож свого часу тут відбувалися цікаві справи…

На початку XX століття у Червоному зароджувалася вітчизняна авіація зусиллями власника маєтку Федора Терещенка, відомого київського авіаконструктора, пілота та випускника Київського політехнічного інституту, який також мав славу відомого мецената та громадського діяча.

Чи повернеться сюди енергія життя?

У 1909 році молодий і амбітний Терещенко поруч зі своїм маєтком відкрив авіаційний завод, де побудував свій перший літак "Терещенко-1".

А потім були "Терещенко-2, 3, 4, 5, 6" і ще десятки літаків у співпраці з відомими авіаконструкторами, такими як Ігор Сікорський та Дмитро Григорович.

Літаки випробовувалися легендарними авіаторами Павлом Нестеровим (автором "мертвої петлі") та Любов’ю Галанчиковою (першою жінкою-льотчицею).

Кажуть, що до Терещенків у Червоному навідувався імператор Микола II, якого місцеве населення вітало… цукром виробництва Червонського заводу.

У театрі палацу гралися вистави, демонструвалося кіно та лунав гучний голос самого Федора Шаляпіна.

Неприродним виглядають поодинокі металопластикові вікна та церковний антураж

Наразі маєток та частина палацу належить жіночому монастирю. Все виглядає якось сумно і занедбано; неприродніми виглядають поодинокі металопластикові вікна та церковний антураж…

Кажуть, що палац хочуть продати. Невже державі він зовсім не потрібен? Можна ж було повернути сюди енергію життя і колишню славу. Чи не так?

Вілла Мазаракі

Місце знаходження: село Райгородок Бердичівського району Житомирської області

Вілла шляхтича італійського походження Мечислава Людвіга Мазаракі була побудована у 1887 році архітектором Станіславом Борецьким у тосканському стилі.

У екстер’єрі будівлі, який одночасно поєднує практичність і естетику, захоплюють затишні тераси, висока багатокутна вежа та чисельні арочні вікна, через які до будівлі проникає сонячне світло, нагадуючи про жадану й далеку Тоскану…

Тосканський стиль в українському Райгородку

Вілла Мазаракі – гармонія практичності і естетики

Колись, поруч із віллою знаходився розкішний сад, де, кажуть, Октавія Мазаракі, дружина власника маєтку, вирощувала пальми, ананаси, апельсини, лимони та інші субтропічні рослини, які є справжньою диковинкою для помірного континентального клімату України.

Віллу Мазаракі почали потроху реставрувати. Що буде там надалі? Чи розквітне знов сад? Побачимо згодом.

Світлана Бочарова, авторка блогу "Ruins", спеціально для УП.Життя