Як незаконно обробляються тисячі гектарів радіоактивно забруднених земель

За декілька років після аварії на ЧАЕС, всі землі, що зазнали суттєвого радіоактивного забруднення були поділені на 3 категорії, залежно від рівня забруднення та наявності населення.

Передбачив різний режим подальшого використання цих земель закон "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Окрім зони відчуження, яка повністю розташована у межах Київської області і лише в якій було повністю евакуйоване населення у 1986 році, з господарського обігу були також виведені значні площі земель у Житомирській області, що потрапили до зони безумовного (обов’язкового) відселення, або так званої 2-ї зони радіоактивного забруднення.

Офіційно вилучені з обігу сільськогосподарські землі

Згідно зі згаданим вище законом, на радіоактивно забруднених землях у межах зони безумовного відселення, як і в зоні відчуження, забороняється ведення сільськогосподарської діяльності без спеціального дозволу Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

За даними Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, станом на початок 2016 року на Житомирщині налічувалось понад 33 тисячі гектарів радіоактивно забруднених с/г угідь, які заборонено використовувати у виробництві.

Найбільша їх площа припадала на колишній Народицький район – 22,19 тис. гектарів.

Новіші дані в Держгеокадастру відсутні, а тому будемо орієнтуватись на найсвіжішу офіційну інформацію.

Всі ці землі перебувають у державній власності, юридично не потрапили під приватизацію, і так само не підпадають під передачу у власність громад в рамках підписаного 24 травня закону щодо "дерегуляції земельних відносин".

Фрагмент із витягу Держгеокадастру щодо площ забруднених сільськогосподарських угідь Житомирської області, які не використовуються у виробництві

…, які де-факто активно використовуються

Однак, реальність така, що значна площа цих земель перебуває в господарському обігу вже досить тривалий час, і вона постійно збільшується.

Співставивши межі земельних ділянок 2-ї зони забруднення, кадастрові номери яких було отримано від Держгеокадастру, зі свіжими супутниковими знімками, ми виявили, що значна частина цих земель вже тривалий час використовуються для орного землеробства.

Для прикладу, розглянемо земельні ділянки категорії земель запасу, які розташовані на північ та схід від колишнього містечка Базар (кадастрові номери 1823780400:02:002:0009, 1823786000:04:006:0001, 1823786000:04:004:0001 та інші).

Витяги із земельного кадастру по кожній із цих ділянок показують, що до них застосовується обмеження у використанні "Зона радіоактивно забрудненої території".

Відомості про одну із забруднених ділянок на сайті електронних сервісів Держгеокадастру

Також всі ці ділянки зазначені в переліку вилучених із використання земель, наданому Держгеокадастром у відповідь на запит.

Проте, супутниковий знімок Google показує, що наразі більшість їх території засіяна сільськогосподарськими культурами.

Поруч також обробляються землі приватної та комунальної власності, які не були офіційно включені до 2-ї зони радіоактивного забруднення.

Ділянки радіаційно забруднених земель державної власності на схід від Базару на супутниковому знімку Google за 2020 або 2021 рік, із накладеним шаром Публічної кадастрової карти. Добре помітно оброблювані землі в межах виділених ділянок – понад 700 гектарів

Якщо взяти супутникові знімки за попередні роки, наприклад за 2017, то побачимо схожу картину – вирощування с/г рослин на землях, які офіційно визнані радіоактивно забрудненими і виключеними з господарського використання.

Однак, деякі ділянки почали оброблятись пізніше, але жодна не була вилучена з використання за цей час.

Ділянки радіаційно забруднених земель на схід від села Базар на супутниковому знімку місії Sentinel 2 за 06.05.2017 р. Як бачимо, ділянка № 1823782000:04:005:0005 і 2 сусідні тоді ще не використовувались, натомість інші ділянки були розорані і 4 роки тому

Така сама ситуація і з землями навколо смт. Народичі.

Тільки тут площі залучених у вирощування с/г культур радіаційно забруднених земель значно більші – близько 2,5 тис. га, які обробляються щонайменше із весни 2017 року.

Ділянки радіаційно забруднених земель біля селища Народичі на супутниковому знімку місії Sentinel 2 за 10.05.2021 р. Як бачимо, більшість ділянок обробляються (світло-сірий колір вказує на ріллю, а однорідний яскраво-зелений – на озимі культури)

При цьому, ДАЗВ, у відповідь на наш запит чітко вказало, що "не видавало жодних спеціальних дозволів на ведення сільськогосподарської діяльності на землях зони безумовного відселення".

А отже, вся сільськогосподарська діяльність в межах цієї зони, зокрема на розглянутих вище ділянках здійснюється незаконно.

Аналогічна ситуація спостерігається і в інших районах Житомирщини.

Наприклад, в Овруцькому районі (у межах до початку 2021 року) ділянки з номерами 1824281300:05:000:0254, 1824281300:05:000:0257, 1824281900:16:000:0398 мають статус радіаційно забруднених і, водночас, розорюються, а ділянка з номером 1823787000:10:000:0003 – частково викошується.

При цьому офіційно, згідно з даними Публічної кадастрової карти, ці ділянки не надані нікому в оренду, і обробляються нелегально.

Тому можна констатувати, що держава абсолютно не виконує своїх функції із забезпечення контролю за природокористуванням на радіаційно забруднених землях, що проявляється не тільки в масових рубках у Чорнобильській зоні, але й у відкритому вирощуванні сільськогосподарських культур та заготівлі сіна на небезпечних радіаційно забруднених землях.

Перспективи заповідання та заліснення радіаційно забруднених земель

Варто додати, що між Базаром та Народичами розташовується Древлянський природний заповідник, який було створено на місці лісів та полів, що зазнали сильного радіоактивного забруднення.

Тому всі села були відселені із цієї території ще на початку 1990-х років.

Ще частину колишніх полів передали в постійне користування Народицькому спецлісгоспу і наразі там вже виріс молодий сосново-березовий ліс, якому не загрожує перетворення на ріллю.

БІЛЬШЕ ПРО ЗАБРУДНЕНЕ РАДІАЦІЄЮ: Все, що ви НЕ хотіли знати про рубки лісу в Чорнобилі

Однак, більшість забруднених сільськогосподарських земель не були включені ані до заповідника, ані до лісгоспу.

Через це, як ми переконались вище, на частині цих земель не було забезпечено належного контролю і почалось їх незаконне використання, за повної відсутності радіологічного контролю продукції (принаймні, офіційного).

На практиці це означає, що в кожного із нас на столі можуть опинитись радіоактивно забрудненні продукти харчування, вживання яких становить загрозу для життя та здоров’я.

В цій ситуації найкращим способом забезпечити збереження решти забруднених с/г земель від залучення в незаконне господарське використання може стати створення на них нових об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Зокрема, біля 10-15 тис. га земель на межі із Древлянським ПЗ (наприклад на захід від с. Базар) варто включити до його складу, при цьому реорганізувавши заповідник у біосферний.

Забрудненні земельні ділянки с/г призначення на межі Древлянського ПЗ, загальною площею біля 2 тис. га, які вже 30 років не оброблялись, і які можна включити до складу заповідника

Це забезпечить належну охорону земель з боку служби державної охорони ПЗФ, і водночас дозволить розвивати на цій території туризм.

Адже на покинутих вже майже 30 років землях активно тривають процеси відновлення природних екосистем, і вони можуть "на рівних" конкурувати із Чорнобильською зоною відчуження.

Що стосується земель, які вже були повторно залучені у використання, то питання правомірності цих дій мають вивчити правоохоронні органи та Держгеокадастр, а ДАЗВ та Житомирська ОДА визначити їх подальшу долю.

При цьому, на першому місці має стояти питання радіаційної безпеки і недопущення продажу забруднених продуктів харчування.

Тому найбільш логічним рішенням була б передача цих земель у постійне користування Народицькому спецлісгоспу з подальшим залісненням – бо інакше немає жодних гарантій, що їх обробіток не буде продовжуватись.

Богдан Кученко, еколог, МБО "Екологія – Право – Людина", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.