До чого тут бізнес? Як робота може врятувати від домашнього насильства

3549
30 червня 2021

Якщо орієнтуватися на статистику*, то кожна третя жінка, яка читатиме цю колонку, чула про випадки домашнього насильства чи постраждала сама. 

Особисто я знаю двох таких жінок. А скільки їх серед ваших знайомих: рідних, друзів, колег по роботі? Здається, що немає? 

Це можна зрозуміти, адже в Україні досі "соромно" говорити про домашнє насильство. 

Згадайте, як вам ніяково бачити одкровення когось із публічних жінок про те, що ідеальний у соцмережах чоловік в реальному житті має за хобі "виховувати" дружину кулаками чи методично знищувати її морально такими словами, які не очікуєш почути від "другої половини". 

А потім згадайте звіт Національної Поліції про те, що через карантин у першому півріччі 2020 року тільки ПРИРІСТ дзвінків на гарячу лінію з питань насильства склав 101 тисячу звернень. І давайте визнаємо – навіть якщо ми не бачимо (чи не хочемо бачити) домашнє насильство, воно існує. 

Чому ця проблема в Україні є й навіть прогресує? Головна причина – наша ментальність, у якій міцно сидять гендерні стереотипи. 

Згідно з тим же дослідженням, з ними стикались особисто або чули про такі випадки 8 жінок з 10. 

Частина з них безпосередньо стосується бізнесу: чоловік має бути годувальником, а жінці не обов’язково працювати; для чоловіка важливо заробляти більше, ніж дружина; жінка з маленькою дитиною не має працювати; рано виходити з декрету – погано, і так далі. 

Фото: IgorVetushko/Depositphotos

Чому я про це пишу? У липні 2020 року ми проводили Всеукраїнське дослідження жінок разом з компанією Kantar і виявили цікавий факт – у групі непрацюючих жінок відсоток тих, котрі зіштовхуються з домашнім насильством, був вищий, ніж у групі працюючих.  

Тобто працевлаштованість жінок є реальним способом боротьби з гендерним насильством. 

Жінка, яка не працює – не має власних грошей і стає залежною від того, хто її забезпечує. Добре, якщо при цьому в родині все добре. А якщо ні? 

Для жінки, яка має роботу, власні гроші, контакти з іншими людьми поза родиною, питання домашнього насильства виглядає по-іншому, ніж для тієї, в якої немає ні грошей, ні знайомих, які можуть її підтримати.

Від однієї з колег з лідерської команди я чула таку історію. Вона жила з чоловіком у його квартирі. Він вважав, що оскільки дав їй дах над головою, то має право поводитися як завгодно. 

Коли одного дня він провів ніч невідомо де і з’явився тільки вранці, а моя колега не сприйняла це як "хороша дружина", він для "виховного ефекту" прогнав її з дому. 

На превелике щастя, ця жінка працювала і могла про себе подбати, ще й колеги її підтримали. Тому назад вона не повернулася, хоч він і просив. 

Не знаю, як закінчилася б ця історія, якби жінка фінансово залежала від чоловіка. 

Може здатися, що мене ця тема стосується більше, ніж вас, бо я працюю в компанії, яка існує, щоб змінювати життя жінок на краще. 

Бо у нас є Місія по боротьбі з домашнім насильством, у рамках якої ми збираємо і передаємо кошти на підтримку жінок, які постраждали від домашнього насильства. Цього року – на надання психологічної допомоги та відкриття разом із Фондом ООН у галузі народонаселення прихистку для жінок, які постраждали від насильства, де вони зможуть перебути кризовий період після того, як пішли від кривдника. 

Але насправді у будь-якого бізнесу в Україні є реальна можливість вплинути на ситуацію, навіть не запускаючи при цьому великі соціальні кампанії. Про що ж мова?

Створіть і просувайте у своїй компанії культуру гендерної рівності  

Зміна гендерних установок впливатиме на ставлення і сприйняття гендерного насильства. 

Потрібно викорінювати проблему розвиву в оплаті праці жінки і чоловіка на однакових позиціях. 

Ще одна сфера для розвитку – баланс між жінками і чоловіками на керівних позиціях чи у деяких сферах. Або створіть рівні умови і заохочуйте чоловіків брати хоча б кілька місяців декретної відпустки.

Погодьтеся, кожен бізнес може усе це застосовувати на практиці вже зараз. 

Створюйте можливості різного працевлаштування для жінок 

Не тільки повна зайнятість 5 днів на тиждень, але і часткова – теж. Не тільки в офісі, але і віддалена.

Гнучкість спрощує питання роботи для жінок із дітьми, вагітних, чи таких, які за іншими обставинами не можуть приділяти роботі 40 годин на тиждень.

 Часткова зайнятість  – це не лише дохід, але і зв'язок із соціумом поза родиною, можливість реалізувати себе не лише в ролі мами чи дружини. Це робить жінку менш залежною що на фінансовому, що на психологічному рівні.

Серед наших представників є багато мам в декреті, домогосподарок чи жінок, які з будь-яких інших причин не можуть працювати повний робочий день. І для них така робота є не лише можливістю додаткового заробітку, але і шанс бути не лише мамою чи дружиною. 

Розповідайте про домашнє насильство у внутрішніх комунікаціях

Так ви можете змінити сприйняття, що говорити про насильство "соромно". А також розповісти, що насильство буває не тільки фізичним, але й психологічним чи економічним. 

Створіть можливість для співробітників, які постраждали від домашнього насильства, конфіденційно попросити компанію про підтримку. 

Врешті решт, навіть якщо ця проблема і справді оминула ваш колектив, ви створите амбасадорів, які будуть нести правильне сприйняття і цінності у свої родини, до друзів і знайомих. 

Для того, щоб зміни відбулися, потрібно, аби усі ті, хто здатен спричинити ці зміни, починав рухатися у правильному напрямку. Тільки разом ми зможемо наблизити день, коли проблема домашнього насильства зникне з нашого суспільства.

*За даними Всеукраїнського дослідження "Сучасна українка", проведеного компанією Kantar на замовлення ДП "Ейвон Косметікс Юкрейн", за участю 1000 жінок віком 18—65 років у містах України з населенням 50+ тис., окрім АР Крим і району проведення ООС, липень 2020 р.

 #благодійністьпасуєдовього

Єлизавета Коробченко, генеральна директорка Avon в Україні та Грузії, спеціально для УП.Життя.

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина karich/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Страждаєте від домашнього насильства? Ось де можна отримати допомогу в Україні

Ґвалтував, бив кілька годин, підпалював ноги, проломив череп: 5 моторошних історій домашнього насильства

Як допомагають постраждалим від домашнього насильства в Україні і скільки це коштує

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua