Чому прайди потрібні саме гомофобам?

2273
26 серпня 2021

Щороку все більша кількість українських міст отримують свої власні локальні марші рівності – прайди.

Якщо колись можна було сказати, що це тільки у Києві ЛГБТ "дозволяють собі надто багато", то тепер ми бачимо, що всією країною на вулиці виходять ті, хто хоче, аби їх помітили і зрозуміли. У Харкові, Запоріжжі, Одесі.

Гомофоби продовжуватимуть говорити про "гей-паради" і їхню недоцільність, але хіба права і свободи – це недоцільно? Хіба боротися за рівні можливості – це неприродно? Невже почуття одних можуть бути важливішими за почуття інших?

Чому комусь спадає на думку, що вирішувати питання мови – важливо, питання бідності – важливо, питання доріг – важливо, а те, що є люди, які не можуть просто базово бути собою та почувати себе у безпеці – це раптом не така важлива проблема?

Дивно, якщо ви можете сидіти на кухні і мріяти про стосунки, в яких будуть красиві побачення, прогулянки у парку, походи у кіно і палкі поцілунки серед вулиці, але є ті, кому ви готові це заборонити. 

Смішно спостерігати за людьми, які пропагують європейські цінності, але зневажають базові права людини на безпеку та самоідентифікацію.

Коли ми прагнемо європейських і загальнолюдських цінностей, то раджу тримати у голові картинку центральних вулиць Берліна, де у 2019-му році майже 150 тис. людей вийшли на прайд-парад проти дискримінації ЛГБТ. Це відбулося у 41 раз. Берлінський прайд – це свято рівності, яке у 2019-му охороняло всього 800 правоохоронців.

Не Берліном єдиним: у тому ж таки 2019-му у Великій Британії стався рекордний Лондон Прайд, який відвідало близько 1,5 млн людей. Очевидно, що правоохоронців було в тисячі разів менше, ніж учасників, на відміну від України. 

Навіщо потрібні прайди?

Прайд – це акція, яка має на меті захист прав людини та рівноправність усіх членів суспільства, незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.

Простими словами, завдяки прайду ЛГБТ-спільнота має змогу не просто нагадати про своє існування, але і вимагати до себе толерантного ставлення, адже вони теж частина суспільства, чиї права мають бути захищені.

Сьогодні в Україні мова йде про законопроект 5488, який має на меті боротьбу зі злочинами на ґрунті нетерпимості та дискримінації. Його до Верховної Ради подав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, але той все ще не дійшов до розгляду.

Тому кожен злочин, який вчиняється через ненависть, продовжує залишатися простим хуліганством, а злочинці так і не несуть повноцінного покарання. А злочини продовжують траплятися, загрожуючи тим, хто наважується просто бути собою.

"Робіть це вдома за закритими дверима"

Усім, чия думка про ЛГБТ саме така, хочеться сказати, що ніхто і не лізе у ваше ліжко. Усі роблять це у себе вдома і з тими, до кого мають почуття. Але якщо з "цим" ми можемо розібратися, то з прайдами справа інакша.

Так, це захід, який відбувається у самісінькому центрі міста, як і мітинги за будь-що, як і спортивні марафони, як і церковна хода з будь-якої нагоди. Чому?

Тому що люди мають на це право. Право на демонстрацію своїх поглядів та переконань, право вимагати безпеки для себе та своїх близьких. Право бути собою і не приховувати цього. 

Чому прайди потрібні саме гомофобам?

Шановні гомофоби, прайди проводяться для вас з однієї простої причини. Якщо ми говоримо про прийняття і толерантність, то представники ЛГБТ вже давно все зрозуміли і усвідомили.

Тепер ваша черга. Прайд – це яскравий приклад того, як різні люди можуть бути об’єднані однією метою – бути вільними та відчувати себе безпечно у своїй власній країні. Хіба не так має бути?

"Не хочу, аби мої діти це бачили!"

А діти не хочуть, аби над ними вчиняли насильство. За різними даними, від одного до трьох мільйонів дітей в Україні стають жертвами або свідками домашнього насильства. 

Краще подумайте, як пояснити дітям насильство тата над мамою, а чому два хлопця тримаються за руки та обіймаються – вони зможуть зрозуміти самі.

Дозвольте дітям бути собою. І нехай ваша реакція буде гідною, яким би не був їхній вибір.

Те, що нам невідоме, викликає страх, але страх – це не завжди погано. Аби його побороти, потрібна звичайна людська допитливість, вона допомагає краще дізнатися інших і прийняти вірне рішення.

Не дозволяйте страху визначати, яким буде ваше ставлення до тих чи інших людей.

Богдан Бердник, PR-manager платформи dobro.ua, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина Ruletkka/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Про що насправді толерантність, і до чого тут благодійність

Звідки беруться геї і лесбійки? Як природу гомосексуальності пояснює наука і до чого тут Київпрайд

Грішник, невидимка, людина: чому гей-прайд – це не лише про геїв

ЛГБТ-підлітки в школі: досвід учениці та думки вчительки

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua