Заплатимо за 2 роки та у 6 разів менше: як в Україні порушують права зайнятих у сфері культури і креативності
У сфері культури та креативних індустрій (ККІ) в Україні тільки офіційно працює від 140 до 200 тисяч людей.
Попри прекарні умови праці, зайняті у культурі схильні романтизувати свою роботу і сприймати її як покликання, що приносить задоволення. Та це задоволення може швидко зникнути при зіткненні з реаліями умов праці та порушеннями прав працівниць і працівників, які постійно стаються у секторі.
У червні-жовтні 2021 аналітичний центр Cedos досліджував умови праці у сфері культури та креативних індустрій.
Ми провели опитування зайнятих у різних секторах культури і креативності та глибинні інтерв’ю з експертами у цій сфері та представниками органів влади різних рівнів.
Нам не подобається ваша робота, ми вам не заплатимо
Умови праці працівниць/-ків культури і креативності далекі від ідеалу: зайнятість нестабільна, навантаження дуже нерівномірне, часто доводиться перепрацьовувати.
У багатьох випадках це все ще й низько оплачується, а отже необхідно шукати додаткові роботи.
Вишенька на торті – права зайнятих у сфері постійно порушуються, але про це майже не говорять і сприймають як даність. Медійні справи, як-от створення профспілки медіаторів PinchukArtCentre (яке закінчилось звільненням) – поодинокі, а от порушення прав – зовсім не поодинокі.
Певна різниця є у спектрі проблем, з якими стикаються незалежні та наймані працівники.
Так, найчастіше незалежні фахівчині й фахівці стикаються з тим, що замовники вимагають завершити роботу швидше, ніж домовились на початку, та не хочуть укладати договір (понад 16% стикалися з цим часто або дуже часто).
Як наслідок, п’ята частина незалежних фахівчинь/-ців кілька разів на тиждень змушена працювати більше, ніж планували, аби встигнути завершити замовлення, а ще більше третини – кілька разів на місяць.
14% опитаних незалежних працівників часто або дуже часто стикалися з виплатою гонорару через дуже тривалий час після виконання роботи.
Тривалий час вимірюється не тижнями, а місяцями й навіть роками. Але навіть якщо, припустімо, ви отримали свій (довго)очікуваний гонорар, його розмір може раптово виявитися меншим, бо замовник змінив його без попередження.
Ці випадки не поодинокі: найбільш розповсюджені порушення прав траплялися з понад половиною опитаних у дослідженні.
Чи рятує ФОП?
Загалом незалежні фахівчині й фахівці, які мають оформлений ФОП, менше стикаються з порушеннями своїх прав з боку замовників, ніж ті, хто ФОПу не має.
ФОПи частіше отримували свій гонорар та не мали завершувати роботу у більш стислий термін, якщо порівнювати їх з тими, хто не оформлені як ФОП.
Чим це можна пояснити: якщо немає ФОП, то послуги надають або на умовах цивільно-правового договору, або взагалі без жодного юридичного оформлення відносин. Замовникам стає легше порушити домовленості і, наприклад, не виплатити гонорар.
Сюди варто додати, що навіть якщо з вами згодні підписати договір, це ще не гарантія, що все піде за планом.
Можливо, знадобиться написати кілька імейлів та нагадувати про себе протягом кількох тижнів (чи місяців), щоб отримати врешті оплату за свою роботу.
Письмової домовленості у нас з вами не було
Серед найманих працівниць і працівників у сфері ККІ частими є порушення, що розповсюджені в Україні загалом.
Майже третина опитаних вважає, що часто або дуже часто роботодавці пропонують працювати без оформлення трудових відносин.
Замість укладання трудового договору замовник пропонує укласти цивільно-правову угоду, відкрити ФОП або працювати на підставі усної домовленості. Поширеним також є проходження випробувального терміну без укладення трудового договору.
Інші порушення трудових прав у сфері культури та креативності стосуються оплати праці, однак для найманих працівників проблеми інші: часто робота в надурочні, святкові та вихідні дні ніяк не оплачується.
При цьому майже третині опитаних у дослідженні доводилося працювати у позаробочий час, щоб виконати поставлені перед ними завдання.
Ще одним поширеним порушенням є доплата частини зарплати "в конверті" та затримка заробітної плати.
Або відмовляєтесь від роялті, або не виступаєте
Великою проблемою є порушення авторських прав. Його не дотримуються під час продажу робіт, іноді відсторонюють членів команди, що мають авторство, наприклад, фільму.
Тим часом, наприклад, державні канали змушують підписувати контракти, у яких автор відмовляється від виплат за свої авторські твори.
До цього додається той факт, що автори часто не знають про існування авторських відрахувань, тож замовникам недоплачувати кошти стає ще простіше.
З позитивного: тема потроху набуває розголосу, й останнім часом відбувається багато освітніх заходів та обговорень, які покликані підвищити обізнаність з авторським правом.
Не приступали до роботи, поки з нами не уклали договір
З деякими порушеннями трудових прав працівники ККІ готові миритися більше, ніж з іншими. До прикладу, більше половини погодилися б на проходження стажування замість випробувального терміну (на відміну від стажування, випробувальний термін за законодавством передбачає укладання трудового договору та є оплачуваним).
Ще третина погодилися б на роботу без оформлення трудових відносин.
З багатьма порушеннями у сфері культури навіть не намагаються боротися, а замовчують або нормалізують.
Якщо за свої права й борються, то на індивідуальному, а не на колективному рівні. Так, вимагають укладання договору на початку роботи, публічно розголошують ситуації з порушеннями домовленостей, відмовляються віддавати результати роботи до оплати.
Чи допоможуть профспілки? Тільки третина опитаних у дослідженні Cedos найманих працівниць/-ків беруть участь у профспілках.
Попри невисоку кількість охочих приєднатися до профспілок, більше половини опитаних згодні, що це могло б захистити їхні права.
Що робити?
Серед пріоритетів держави у сфері культури та креативних індустрій покращення становища зайнятих у цій сфері немає.
Для того, аби ситуація змінилась, держава має розпочати роботу над розробкою комплексної політики зайнятості у сфері ККІ.
Міністерство культури та інформаційної політики має залучатися до розробки усіх державних програм чи нормативно-правових актів, які можуть впливати на зайнятість у сфері ККІ.
Крім цього, потрібно запроваджувати програми неформальної освіти, які підвищать правову обізнаність зайнятих у культурі та креативності.
До таких програм мають бути залучені якомога ширші групи: люди різного віку і гендеру, жителі різних населених пунктів та різних регіонів, люди з досвідом управління та без нього.
Ще однією рекомендацією є створення можливостей для того, аби зайняті у сфері ККІ могли отримувати pro bono консультування юридичними об’єднаннями чи незалежними правовими експертами.
Юлія Кабанець, комунікаційна менеджерка аналітичного центру Cedos, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Культура з простягнутою рукою: як видати книжку про те, чого всі бояться
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.