Чому нам всім потрібно бути активістами

У 2008 році легендарна дизайнерка Вів’єн Вествуд протестувала проти незаконного утримання в’язнів у таборі Гвантанамо (Куба). Працівників звинувачують у тортурах та знущаннях з утримуваних.

Більшість в'язнів утримуються там без суду і з порушеннями Гаазької конвенції. Тому під час тижня моди в Лондоні провокаційна Вествуд випустила свою головну модель на подіум з плакатом Agent Provocateur Guantánamo "Fair Trial My Arse" (що перекладається як "Агентка Гвантанамо вимагає справедливого суду для своїх сідниць").

На жаль, дизайнерка померла 29 грудня, а полонені, запідозрені в терористичній діяльності, й досі утримуються в таборі попри обіцянки адміністрації Байдена перевести їх у в’язниці з дотриманням людських прав.

Під час виступу на Євробаченні 2022 року в Італії учасники українського гурту Kalush Orchestra прокричали зі сцени "Врятуйте захисників Маріуполя", а представник Німеччини оформив свою гітару у кольорі українського прапора та написав на ній "Peace".

Під час Венеціанського бієнале моя подруга Анна влаштувала одиничний протест біля порожнього російського павільйону. Вона розгорнула плакат з написом "Russia is a terrorist state".

А в листопаді того ж року, під час чемпіонату світу з футболу в Катарі невідомий чоловік прорвався крізь охорону й вибіг на поле з прапором ЛГБТ-спільноти. На його футболці спереду було написано "Врятуйте Україну", на спині ж – "Поважайте жінок Ірану". Що цікаво, за довгий час до цього різні діячі світу культури та політики закликали бойкотувати чемпіонат через відсутність дотримання прав людини в Катарі, а також через трагічний випадок під час будівництва стадіону, який привів до загибелі від 400 до 500 працівників.

Таких прикладів з прояву відстоювання прав та свобод багато, і всі вони дуже важливі. Це є активізм.

Активізм (від лат. activus, діяльний) – зусилля, спрямовані на просування соціальних, політичних, економічних, екологічних чи інших змін з бажанням зробити поліпшення в суспільстві. Форми активності можуть бути від написання листа до газет чи політиків, політична агітація, економічна активність, така як бойкоти, мітинги, демонстрації, страйки, голодування тощо.

Здається, нічого нового у цьому тлумаченні немає, всі ми знаємо про проблеми у світі і дехто з нас навіть долучається до їх вирішення. Але потім сталося наступне.

Я запитала своїх друзів з Аргентини, чи хтось із них знає про скандал на їхній батьківщині, у який потрапила їхня улюблена марка одягу (незаконне використання дитячої сили задля пошиття одягу у надскладних умовах). Ніхто із них не відповів. Тобто вони проігнорували моє запитання.

З понад 10 людей, які емігрували до Європи через складний економічний та політичний стан в їхній країні, жодна не відповіла. Іще раз: понад 10 людей емігрували з Аргентини до Європи у пошуках кращого життя, вони продовжують купувати марку одягу із серії fast fashion, вони самі підтримують своїми внесками діяльність компанії, яка вбивала і, можливо, далі продовжує вбивати їх людей.

Виглядає так, що трагедія в Аргентині їх не стосується. Або ж вони переконують себе в тому, що їх це не стосується. Деякі з них отримали магістра з екологічного менеджменту, до речі.

І тоді я зрозуміла: нам всім треба бути активістами!

У лютому минулого року ми, українці, здійснили неможливе, самі на те до кінця не розраховуючи. Ми подолали світову систему, ми перевернули глобальний устрій, який був таким комфортним для нечесних можновладців. І зроблено це було завдяки активізму. Ми використовували всі можливі засоби: демонстрації, мітинги, пісні, бойкотування товарів, соціальні мережі, дипломатія, політика, одиничні пікети, вимоги змінити підручники чи рекламу. І це спрацювало. Це і є активізм.

І аби продовжувати розвиватися, прямувати до кращого життя, нам всім треба бути активістами. Я хочу пояснити, чому це так важливо:

• Підтримувати правду

Утопічно, абстрактно, але дуже необхідно. Адже наш світ дійшов до тієї точки неповернення, коли далі мовчати вже не можна. Ми повинні брати участь у процесі створення культури, де кожна людина має право відчувати себе цінною, творити справедливість, де кожна людина несе відповідальність за свої слова та вчинки.

• Активізм змушує нас задумуватися над простими речами, ставити запитання, шукати відповіді, відтак розвивати критичне мислення

Ми всі бачимо приклад того, як можна маніпулювати мільйонами людей, у яких відсутнє критичне мислення. Люди без питань, а, відповідно, і без відповідальності, схильні вірити всьому, що їм говорить їх цар. Суспільство у такому випадку перетворюється у стадо без емпатії чи здатності хоч щось змінювати.

• Активізм покращує добробут населення

Адже у суспільстві, де люди висловлюються за правду, діють за правилами, підтримують порядок, менше шансів для свавілля, корупції, дискримінації, пригнічення. Відтак, у таких реаліях суспільство має можливість розвиватися, бути свідомим. Людина, яка вносить зміни та відчуває себе цінною, має можливість додати таку цінність в процеси та життя інших.

• Ще 10 років тому це ствердження вважалося б помилковим в реаліях України, але сьогодні активізм може допомогти у кар’єрному розвитку

Це ще один приклад того, як ми змогли подолати продажну деструктивну систему. Організація кампанії для підвищення обізнаності про проблему може дати людині фантастичні навички для роботи, адже така діяльність демонструє сильні лідерські здібності, власну відповідальність та демонструє роботодавцям, що ви можете проявляти ініціативу. До речі, найефективніші команди – це ті, в яких люди соціально реагують на певні подразники та беруть участь у процесах.

• Активізм – це можливість знайти "своїх" людей, друзів, підтримку

Ви можете думати, що приєднання до групи чи громадського руху пов’язане із зовнішньою причиною. Зрештою, ви поділяєте схожі цінності. Ви всі зайняті чимось більшим!

• Є думки, що активність веде до покращення психологічного добробуту

Ця діяльність посилює відчуття контролю над своїм життям і бореться з безпорадністю та безнадією. Щоб покращити наше почуття значущості в суспільстві та підтримати інших у їхніх пошуках, ми повинні приєднатися до спільної справи.

• Активізм – це ще й чиста совість, що на сьогодні є розкішшю

Аби через 10-20-30 років нам не було стидно перед молодшими поколіннями, чи ми зробили все, що змогли, аби дати їм краще майбутнє, або принаймні, чи спробували все, що від нас залежить, потрібно діяти вже сьогодні. Вже зараз.

Покоління моїх батьків часто говорить про відчуття провини за те, що вони не робили нічого можливого задля розвитку України після розпаду Радянського Союзу. Я не згодна: вони робили. Прокинувшись 25 серпня 1991 року у новій реальності, без роботи, підтримки, гарантій, вони робили все можливе, аби дати освіту та можливості нам теперішнім.

Наостанок я хочу зазначити, що активізм для мене це не лише про Україну. Скоріше, Україна для мене це великий приклад того, що людство може змінити життя на краще, якщо дуже цього захоче.

Діяти це значить озвучувати речі, які більшість чути не хоче, це значить дискомфорт, роздратування. Активізм – це не лише про вигуки з плакатом на вулиці, революцію чи протести. Активізм він повсюди й він має потужну силу. Це може навіть проявлятися у відмові від неекологічного одягу, від продуктів, що створені неетичними компаніями. Активізм є у піснях, кіно, плакатах. Це зрештою стікери чи графіті з літерою "Ї" у Маріуполі та Донецьку.

Часто згадую насмішки над виступом 13-річної Грети Тунберг, звинувачення її у приналежності до певної політичної партії, лобіювання чужих інтересів. Можливо, Грета й дійсно отримала чиюсь підтримку задля досягнення своєї мети. Але всі ці насмішки для мене – це лише спосіб заперечити ту сумну реальність, про яку говорила Грета, зняти з себе відповідальність. Адже дорослим людям дуже дискомфортно чути правду з вуст дітей.

Активізм – це, як ми всі помітили, доволі важко.

Але ж ми зайшли настільки далеко, що якщо не змінювати світовий устрій зараз, то комфорт може перетворитися на пекло вже завтра.

Оксана Шамонова, проєктна менеджерка неформальної освіти, комунікаторка, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.