Ми не шукаємо діалогу з Ткаченком, а вимагаємо його відставки

23 червня на Книжковому Арсеналі відбувся пікет проти міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Учасники акції закликали міністра виконати вимогу громадськості, за яку українці проголосували, підписавши відповідну петицію, – і піти у відставку. Міністр прямо на акції підійшов до протестувальників і запропонував діалог. А згодом запросив їх до Міністерства культури в понеділок, 26 червня, цей діалог продовжити.

Організатор протесту Саша Биченко пояснює, чому не вважає за необхідне іти з міністром на розмову. До свого тексту він додає думки інших учасників акції.

***

Вперше в житті я організував акцію протесту. У п'ятницю на Книжковому Арсеналі на одній з дискусій учасником був заявлений (поки що) міністр культури та інформаційної політики Ткаченко.

Перераховувати всі претензії і питання до міністерства і міністра від спільноти культурного сектору та креативних індустрій немає сенсу. Цей список такий довгий, написано стільки статей та знято стільки відео, що перерахувати навіть базовий фактаж – задача не для одного допису.

На Книжковому Арсеналі відбулась акція проти міністра Ткаченка. Фото: Мистецький арсенал

"Ткаченко проявив себе як супернахабний міністр (поки що) – своїм запитанням до активістів: "Так що ви від мене хочете?" Ніби не було цих всіх статей про те, чому він не на своєму місці. Він пише: я завжди відкритий до діалогу з молоддю. І це така нахабна зверхність! Ніби студентішки поприходили з постерами постояти. Але це не студентішки, це люди з креативної та культурної сфери: це музейні працівники, це художники, це працівники кіно" Аня Перепелиця, учасниця пікету, режисерка

Красномовним маркером відношення спільноти до міністра є те, що першу петицію за його відставку підписало понад 25 000 громадян. Це попри всі технічні негаразди з сайтом петицій. Якщо намагались підписати, ви знаєте, про що мова.

Першу петицію фактично проігнорували, і хтось створив другу, яка в перший же день набрала чверть від необхідної кількості голосів.

Тож ми зібралися невеликим, але активним колективом з метою привернути увагу до проблеми. Нам було важливо провести акцію мирно, спокійно і культурно, не зриваючи самої події та не заважаючи відвідувачам. Нам це вдалось на сто відсотків, особливо зважаючи на обмежену можливість протестів під час воєнного стану. Ще й тому так важливо підписати нову петицію – це один з небагатьох інструментів, доступних тут і зараз.

Читайте також: "Якби не бездіяльність мінкульта і не колаборанти, ми б врятували колекцію": директорка Херсонського художнього музею

Протустувальники привернули увагу до неефективної роботи міністерства Ткаченка. Фото: Мистецький арсенал

"Я свідомо не залишалась після акції протесту для діалогу, як було заявлено. Говорити нам немає про що. Ми, учасники акції, вийшли не на діалог. Ми вийшли заявити, що нашому міністру культури не місце на цій посаді. Про це була вже не одна петиція, це і є певною формою діалогу. Міністр себе дискредитував вже не раз на своїй посаді протягом всіх років його роботи". Таня Родіонова, учасниця пікету, перекладачка, голова правління ГО TRANSLATORIUM

Щодо тієї імітації діалогу, яку пропонує Ткаченко, запрошуючи всіх незадоволених його роботою до розмови у понеділок – ніт, дякую, звісно я не прийду. Бо це саме імітація, і в жоден діалог в цьому випадку я не вірю. Він гратиме тільки на Ткаченка. А у нас – громадянського суспільства – є і інші способи громадського діалогу, які ми і використовуємо.

Перебанити половину Tweeter, яка критикує міністра (навіть тих хто висловлювався цілком пристойно і без лайки) на офіційних сторінках, закрити коментарі під постами на Facebook і в Instagramm, щоб зібрати та вправно психологічно маніпулювати в розмові, а потім написати позитивні релізи про відкритість до розмови – це насмішка. Беззмістовні офіційні відписки міністерства й ті мають більше сенсу.

Читайте також: Повірте, в нас є план: Ткаченко про евакуацію музеїв, бюджет на телемарафон і обмін єнота на Пушкіна

Активісти відмовляються вести діалог з міністром Ткаченком. Фото: Книжковий Арсенал

"Складається враження, що міністр Ткаченко провів останні кілька років у підвалі, адже він щиро не розуміє (або робить вигляд, що не розуміє), чому українці хочуть відправити його у відставку. На всі прямі запитання він давав відповіді: "Ми не відповідальні за це", "Ви не знаєте, як працює Міністерство культури", "Це не від нас залежить". Дуже зручно не бути відповідальним ні за що", Марина Крижня, учасниця пікету, журналістка

Така сама насмішка, як і те, що Ткаченко нібито й сам підписав петицію (невідомо, яку з двох), за його словами, після дискусії на Книжковому. Замість відставки, красно дякую.

Особливо я посміявся з того, як Ткаченко порівняв нашу акцію з "безпідставними звинуваченнями сталінського та путінського режимів" та натякнув на "якихось ляльководів". Якщо хтось хоче вислати мені пакет гречки (несмаженої, будь ласка) або компенсувати 100 гривень, витрачених на маркер і ватман, прошу.

Ілюстрація Жені Полосіної та Ані Іваненко, студія Сер/іграф

"Ткаченко зустрівся лицем в лице із так званими "ботами", від яких він закривається в соціальних мережах банами і відсутньою можливістю коментувати. Із пихатою самовпевненістю, імітуючи "відкритість", "прозорість" та "демократію", запропонував поговорити. Але розмовляти вже пізно, нам потрібно тільки одне – щоб Ткаченко пішов у відставку". Марія Глазунова, учасниця протесту

Імовірно ця боротьба буде довгою. Я не очікую швидких результатів тут і зараз. Можливо, буде і третя, і десята петиції, можливо, буде ще багато таких акцій. Але ми зробили ту невелику дію, яка в наших силах, тут і зараз. Саме те, в чому ми сильні. Це небагато, але це чесна праця.

Учасники акції вимагають відставки міністра Ткаченка. Фото: Книжковий Арсенал

Саша Биченко, організатор пікету з вимогою відставки Ткаченка з поста міністра культури, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Читайте також: "Соромно за Мінкульт – він зі збереженням культури під час війни не впорався": засновник Ukraїner Богдан Логвиненко