Хто і за що відповідальний у навчальному процесі під час війни?

Хто і за що відповідальний у навчальному процесі під час війни?

За останні роки система освіти в Україні зазнала істотних змін та чималих трансформацій. З одного боку, освітній процес приводять до європейських стандартів, з іншого – пандемія COVID-19 та повномасштабна війна змусили заклади освіти відходити від звиклих форм та методів навчання і шукати нові доступніші та зручніші способи здобуття знань.

У перший рік повномасштабної війни в Україні було багато дітей, які не мали можливості взагалі відвідувати освітні навчальні заклади. Деякі з них перебували на окупованих територіях, інші – вимушено переміщені до інших населених пунктів всередині країни чи виїхали з родиною за кордон.

Цього року Міністерство освіти та науки відзвітувало, що близько 3,5 мільйонів українських дітей 1 вересня розпочали новий шкільний навчальний рік. Більша частина з 13 тисяч шкіл повернулися до очного формату навчання, близько 3 800 шкіл працюють у змішаному режимі, бо укриття не вміщують одночасно всіх учасників освітнього процесу, а школярі приблизно 2 500 закладів продовжують навчатися дистанційно.

Пропонуємо розібратись, хто і за що відповідальний у навчальному процесі під час війни.

Специфіка навчання за різними формами здобуття освіти

Чинним законодавством передбачено, що повну загальну середню освіту – 1-11(12) класів – можна здобувати у таких формах: очна (денна/вечірня), дистанційна, мережева, екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, заочна (на рівнях базової та профільної середньої освіти).

ВІДЕО ДНЯ

Кожна із цих форм здобуття освіти має свої певні особливості та вимоги, але в умовах війни організація освітнього процесу залежить насамперед від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура і тривалість навчального тижня чи дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти.

Єдиної навчальної системи цього року немає, тож розглянемо три основні форми освіти, на які найбільше впливають умови безпекової ситуації.

Освітній процес в очній формі запроваджується в приміщеннях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту (укриття), що можуть бути використані в разі включення сигналу "Повітряна тривога".

Якщо потужності укриття є недостатніми для всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організовано шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру тощо.

Організація освітнього процесу в дистанційній формі в закладах освіти на території ведення бойових дій, тимчасово окупованих територіях запроваджується наказом (розпорядженням) засновника закладу освіти за погодженням із керівником обласної військової адміністрації.

Також можливою є організація освітнього процесу в змішаному режимі, що поєднує очну і дистанційну форми навчання. Таке поєднання можливе для різного виду занять, наприклад, практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі, лекційні – у дистанційному. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової ситуації.

Читайте також: Домашнє завдання і школа: де межа батьківської відповідальності

Відповідальність учасників навчального процесу в умовах війни

Нові реалії навчання накладають додаткові обов’язки та відповідальність на всіх учасників, а ними є учні, педагогічні працівники, батьки або інші законні представники дитини (далі – батьки), асистенти дітей.

Керівники закладів освіти повинні забезпечувати:

  • організацію безпечних умов для здобувачів освіти, педагогічних та інших працівників під час освітнього процесу в закладі освіти;
  • організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю за виконанням освітніх програм.

Таким чином керівники закладу освіти є відповідальними за створення безпечних умов освітнього процесу та несуть юридичну відповідальність за проведення освітнього процесу в шкідливих чи небезпечних умовах.

Вчителі мають наступні повноваження:

  • дотримуватися розкладу уроків, а форму викладання обирати самостійно, при цьому виконувати навчальну програму;
  • самостійно визначати режим (синхронний або асинхронний) проведення окремих навчальних занять при дистанційному навчанні. При цьому не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі;
  • переривати освітній процес, що здійснюється в приміщенні закладу освіти, у разі включення сигналу "Повітряна тривога" або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту і перебувати в них до скасування тривоги.

Тобто вчителі є відповідальними за збереження життя і здоров’я здобувачів освіти під час освітнього процесу та здійснюють контроль за виконанням здобувачами освіти правил (інструкцій) з безпеки.

За невиконання або неналежне виконання своїх професійних чи службових обов'язків керівниками закладів освіти та/або вчителями щодо охорони життя та здоров'я учнів внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення передбачена кримінальна відповідальність.

Так, якщо такі діяння спричинили істотну шкоду здоров'ю учня, то передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 1 тисячі до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Якщо ж такі діяння спричинили смерть учня або інші тяжкі наслідки, то відповідальність уже набагато суворіша – у вигляді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Учні зобов’язані:

  • виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
  • поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
  • відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
  • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);
  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Якщо учні не дотримуватимуться своїх обов’язків, то вони можуть бути відраховані із закладу освіти.

Батьки або законні представники учнів повинні:

  • сприяти виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
  • дбати про фізичне та психічне здоров’я дітей, формувати у них навички здорового способу життя;
  • сприяти дотриманню учнями академічної доброчесності в освітньому процесі.
  • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу.

У разі, якщо під час дистанційного навчання батьки не виконують свої обов’язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.

Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн. Проте, якщо ситуація повториться тоді батьки заплатять штраф від 1700 до 5100 грн.

Олеся Балян, юрист Карітасу України, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Реклама:

Головне сьогодні