Медичний шок: дослідження доступу до ліків в Україні

43% українців змушені продавати майно, аби купити ліки.

Більше половини пацієнтів починають вживати ліки, почитавши поради в інтернеті, ще 40% не довіряють лікарям і вважають, що ті отримують "відкати" від фармацевтичних компаній.

Половина ліків, придбаних минулого року українцями – "фуфломіцини"!

І це лише кілька цифр, які дозволять вам зрозуміти мій стан, коли я побачила результати нашого дослідження "(Без)коштовна медицина" (тут повна його версія), проведеного БФ "Пацієнти України" за підтримки USAID. Шок.

У той же час в кожного українця в голові засіла фраза про безкоштовну медицину, гарантовану українською Конституцією.

Так ось: на отриманих даних та історіях наших пацієнтів хочеться показати реальний стан із медициною в Україні.

У 34 роки Іван Зеленський дізнався, що хворий на рак. Дізнався випадково.

Ця новина шокувала його не настільки сильно, як вартість лікування, яке онкохворі мають вживати пожиттєво. Йшлося про тисячу доларів на місяць. Це була непідйомна сума для чоловіка з міста Кременчук, якому, крім усього іншого, треба дбати про сім’ю.

Тоді він дізнався про державну програму забезпечення ліками хворих на рак і вирішив використати цей шанс на життя. Але в лікарні йому сказали: "Ви 41-ий у списку, а безкоштовні ліки зможуть отримати лише 11 людей". Шансів нуль.

Після того Іван довго боровся, створив благодійний фонд, і зараз отримує ліки за кошт держави. Вижив лише завдяки своїй рішучості та жазі до життя.

Його випадок в Україні – це скоріше виняток аніж правило.

Такі історії, коли наша держава прирікає важкохворих пацієнтів на вірну смерть, ми чуємо чи не щодня.

Здається, вони вже давно не шокують, а стали буденним явищем для пересічного громадянина.

Хворі, їхні родичі та знайомі вже давно звикли до реалій, коли тяжка хвороба схоплює зненацька, змушує продавати коштовні речі, квартири та брати кредити.

Коли лікарі в онкоцентрі поспіхом кидають фразу "попрощайтеся зі своєю дитиною, вона завтра помре", а хворому на гепатит пропонують "купити" місце в черзі на державне лікування.

Коли термінову операцію пацієнту, в якого з хвилини на хвилину зупиниться серце, лікар погоджується зробити, тільки після того, як його родичі принесуть пачку доларів, загорнутих у шкарпетку. Звісно, неофіційно.

І в той же час, у кожного українця в голові уперто засіла фраза про безкоштовну медицину, яку начебто гарантує наша Конституція, і яку нібито ми отримуємо в державних лікарнях.

При цьому, "розкрити очі" на реальний стан речей, змінити цю безглузду статтю і встановити чесні правила гри в медичній галузі, не наважується майже ніхто.

Шизофренія або самообман – ось діагноз ситуації в медицині.

Саме для того, щоб "відкрити очі" на реальний стан речей в медицині, із залученням таких пацієнтів як Іван, наш фонд разом з Київським міжнародним інститутом соціології провів кількісне репрезентативне дослідження "Думки і погляди населення України (Омнібус)" рамках проекту USAID "(Без)коштовна медицина".

За всі роки незалежності не було проведено жодного комплексного дослідження у сфері медицини. Тим паче, не було проведено досліджень із врахуванням досвіду самих пацієнтів.

У цьому сенсі наше дослідження – унікальне. В ньому, крім достовірних даних, які демонструють стан сучасної медицини в Україні, зібрані реальні історії українських пацієнтів із такими важкими хворобами, як рак, ВІЛ, гепатит, гемофілія, аутизм, торсійна дистонія. Цими історіями ми хотіли показати, що за кожною цифрою стоїть життя й доля конкретної людини.

(Не)доступність ліків

Найбільша проблема для українців – це повна недоступність ліків.

97% українців вимушені платити за ліки з кишені, незалежно від того, чи лежать вони в лікарні чи лікуються амбулаторно. Це при тому, що в Україні діють програми безкоштовного забезпечення ліками.

На жаль, вони не працюють для більшості хворих. Часто пацієнти й самі відмовляються ставати в чергу на них, бо не вірять, що туди можна потрапити "без блату".

Також безкоштовними ліками в рамках програм здебільшого забезпечують дітей.

Тих же дітей, але після 18-ти років, держава кидає напризволяще – бо вже "дорослі". А для них більшість державних програм просто не передбачено.

Через дорожнечу медикаментів кожен другий пацієнт змушений відмовлятися від лікування або відкладати його на невизначений термін.

Високу вартість ліків вважають головною проблемою української медицини 94% опитаних українців.

Через брак коштів 56,5% хворих змушені скорочувати кількість прописаних у рецептах ліків.

Ще в 43,5% випадків їм, аби купити необхідні ліки, доводиться продавати цінні речі й майно.

Фактично, кожний другий пацієнт в Україні змушений продавати цінні речі та майно, як тільки йому ставлять серйозний діагноз!

Не дивно, що близько 70% українських пацієнтів займаються самолікуванням, що призводить до ще більших проблем зі здоров’ям та до ускладнень.

Друга проблема стосується якості препаратів, які продаються в українських аптеках. Близько половини опитаних під час фокус-груп пацієнтів (48%) скаржаться на підробки або неефективність придбаних препаратів. Далі більше: 17% хворих зізнаються, що не можуть купити медикаменти взагалі через їхню відсутність в аптеках.

А лікар хто?

Відповідно до результатів дослідження, лише в половині випадків лікарі, виписуючи рецепти на медикаменти, пропонують пацієнту на вибір і дорожчий препарат, і його дешевший аналог – так званий генерик.

Довіра до лікарів в українських пацієнтів вкрай низька: в разі хвороби лише третина українців звертаються до лікарів. Бо, по-перше, сумніваються в їхній компетентності (близько 40% опитаних), по-друге, впевнені, що лікарі зацікавлені в співпраці з фармацевтичними компаніями, тому, як правило, "впарюють" дорожчі ліки. Третина пацієнтів (28%) скаржаться, що лікарі виписують надто багато ліків.

Саме тому аж 52% українців назвали Інтернет та поради знайомих своїм найкращим лікарем!

Важливо також розуміти, які ліки вживають українці. І от тут – нові відкриття. Серед ТОП-100 найбільш продаваних препаратів в українських аптеках, проаналізованих за методологією ВООЗ (життєво необхідні, необхідні та неважливі ліки), 50% – це ліки, без яких можна було б обійтися.

Просто задумайтесь: за три квартали 2016 року українці витратили 3 млрд грн на неважливі препарати, так звані "фуфломіцини"!

Що робити?

Закуповувати ліки ефективно

Чи можна це змінити? Звісно. І для цього існує набір ефективних інструментів, які діють в розвинених країнах, і які слід впровадити і в нас.

Перш за все, МОЗу варто продовжувати практику закупівель ліків через міжнародні організації, яка довела свою ефективність. Зараз вони тільки стартували й зупинятися, незважаючи на дискредитацію процесів тими, хто втратив надприбутки, у жодному разі не можна.

Саме ця система наразі допомагає державі ефективно використовувати бюджет на ліки в рамках держпрограм і збільшувати кількість пацієнтів з тяжкими захворюваннями, які отримують ліки безкоштовно.

Так, наприклад, завдяки ефективним закупівлям Програми Розвитку ООН в 2015 році, можна було пролікувати додатково близько 43 тисяч пацієнтів з туберкульозом. І таких історій успіху в цій реформі – безліч.

Але навіть якщо держпрограми наразі забезпечують життєво важливими ліками українських пацієнтів у найкращому випадку відсотків на 40, то реально до пацієнтів доходять в 2 рази менше ліків.

Кожному пацієнту варто розуміти, що якщо лікар в лікарні каже "ліків нема", це не обов’язково так. Не секрет, що лікарі зловживають своїм становищем і мають практику перепродувати ліки, закуплені за державний кошт, пацієнту по другому колу.

Саме тому, система електронної звітності лікарських засобів у лікарні є надважливою. Кожен пацієнт повинен мати змогу отримати вичерпну інформацію, які ліки, закуплені за держкошт, є у лікарні. Так, наприклад можна перевірити наявність безкоштовних ліків у більш ніж 200 лікарнях, які знаходяться в 5 областях України, зайшовши на сайт eliky.in.ua.

Таку інформацію, відповідно до Наказу МОЗ №509 повинна публікувати кожна лікарня в нашій країні. І в нас були випадки, коли пацієнт, зайшовши на цей сайт і вказавши, що ліки або вакцини в лікарні є, домагався свого: лікарський засіб, якого ще годину тому "не було" в лікарні, чарівним чином з’являвся на поличці у лікаря.

По-друге, з 1 квітня уряд запустив програму реімбурсації (відшкодування вартості ліків). На програму "Доступні ліки" уряд виділив цього року 500 млн грн.

Слід зазначити, що система реімбурсації ліків – одна з найефективніших систем забезпечення ліками пацієнтів, яка працює в усьому світі і по факту є частиною медичного страхування.

Завдяки впровадженню системи реімбурсації в перший рік її втілення відбувається падіння цін на ліки для держави і різке зниження смертності від хвороб.

Ефективно лікувати

Однозначно в Україні має відбутися й перехід на міжнародні протоколи лікування й діагностики.

Саме ця норма є однією з основних в урядовому законопроекті "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів", який, сподіваємося, вже цієї весни проголосує український парламент.

При цьому, всі ліки, які забезпечує держава, мають відповідати переліку Всесвітньої організації охорони здоров’я – знову ж таки для того, щоб державні органи не зловживали і не закуповували ті ж такі "фуфломіцини".

І тут важливо пам’ятати, що в рамках державних програм ліками повинні забезпечуватися пацієнти з рідкісними захворюваннями, тяжкими формами раку, гепатиту та інші.

Знизити ціни в аптеках

В Україні ціни на ліки часто є вищими, ніж у сусідніх європейських країнах. Різниця в ціні на деякі іноземні препарати (та сама назва, той самий виробник) може коливатися до 25 разів!

Саме тому пацієнти з хронічними захворюваннями, такими як бронхіальна астма або гіпертонія, час від часу їздять у сусідню Польщу, щоб там купити ліки дешевше, ніж у нас.

В той же час, у Кабміну є всі можливості зробити кроки для зниження цін на ці ліки в українських аптеках, запровадивши паралельний імпорт лікарських засобів або так званий міжнародний режим вичерпання прав. Він дозволить підвищити конкуренцію серед постачальників на фармринку й значно знизити ціни на ліки.

Саме ця практика діє між країнами Європейського Союзу вже багато років і свого часу мала позитивний ефект: застосування паралельного імпорту в ЄС у 1994-1999 роках дало змогу знизити ціни на фармацевтичну продукцію на 12-19 %

У Німеччині у 2010 році доля лікарських засобів, які потрапляли в країну завдяки паралельному імпорту сягнула 25%, і зниження ціни мало значний ефект для економіки в цілому, зокрема для відшкодування лікарських засобів за системою реімбурсації.

Паралельний імпорт було запроваджено в Грузії разом з реформою із загальної дерегуляції фармацевтичного ринку наприкінці 2009 року. За даними Асоціації іноземних виробників ціни на деякі лікарські засоби за перші місяці введення цього режиму впали на 40-45%.

Не зупинятися

Дослідження в сфері медицини повинні проводитися регулярно. Це дозволить усім нам тримати руку "на пульсі" й об’єднуватися навколо найбільш важливих питань і проблем, ефективно їх вирішувати.

Наше дослідження – це не свідчення чергової "зради" для українців – це дієвий інструмент для нашої спільної "перемоги" у майбутньому.

Ми сподіваємося, що як Міністерство охорони здоров’я, так і Кабмін в цілому продовжуватиме взятий курс на збільшення доступності ліків для українців, і через декілька років подібні дослідження будуть показувати більш оптимістичні результати.

Вперше за багато років у нас з’явилася надія на зміни в цій найважливішій для кожного українця сфері. Давайте не втратимо цей шанс.

Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ "Пацієнти України", експерт Реанімаційного Пакету Реформ