"Я тобі не бренд": граблі, на які мусить наступити кожен український президент
Сексизм – золоті граблі, на які мусить наступити кожен український президент. Чи дочекаємось ми такого, який навчиться на помилках попередників?
У новому тисячолітті абсолютно всі українські президенти "палились" на сексизмі.
Зазвичай, це відбувалось на 8 березня, але і закордонний візит ставав хорошою нагодою.
Давайте подивимось, в яку компанію потрапив Володимир Зеленський, назвавши в Парижі красивих жінок "брендом України", і чи справді є сексизм в його словах.
Еталоном сексизму завжди були привітання з "жіночим днем весни та краси". Наприклад, Віктор Ющенко з нагоди 8 березня 2008 року:
"Дорогі українські жінки, Я вітаю вас зі святом весни, зі святом жіночої краси, яка сьогодні розквітає в Україні.
У моєму серці – найніжніші почуття до вас.
Любимо вас, шануємо вас і дякуємо вам – нашим матерям, нашим дружинам, коханим і подругам, нашим донькам – усім найважливішим жінкам у нашому житті.
Зі святом любові і надії я вітаю вас, найчарівніші, найкращі у світі українські жінки!"
Подібні привітання стали міцною пострадянською традицією, і їх десятиріччями було чути від кого завгодно – директорів шкіл, керівників відділів, чиновників та депутатів усіх рівнів.
До жінок звертались як до тих, які "прикрашають життя", "турбуються про нас", дякували за "красу і тепло, які ви нам даруєте".
З вуст посадовців (особливо президентів і топ політиків) це звучало особливо безглуздо – адже звертались вони до виборців (більшої половини виборців, якщо бути точною).
"У моєму серці – найніжніші почуття до вас" чи "Я розумію, наскільки складно поєднувати роботу та сім’ю, особливо коли на кожній співбесіді порушують трудове законодавство і питають про особисті плани щодо дітей та заміжжя, коли жінок з маленькими дітьми не хочуть брати на роботу, коли більшість хатньої праці доводиться виконувати самотужки"?
"Любимо вас, … найчарівніші" чи "Працюємо над покращенням законодавства та розвитком соціальної інфраструктури"?
Який варіант доречніший у зверненні президента до виборців?
Вам очевидно? А українським політикам – досі, у 2019 році – ні.
Закордонний візит – привід похвалитись красою українських жінок не лише для Зеленського. Це взагалі чомусь дуже полюбляють українські чоловіки.
Презентуючи Україну на Економічному форумі у Давосі у 2011 році Віктор Янукович не зміг сказати слово "увімкни" і натомість запросив іноземців приїхати в Україну:
"Для того щоб увікнути Україну, достатньо подивитися на неї власними очима, коли почнуть квітнути каштани в Києві. І у містах українських почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу – це чудово".
Ведуча ланчу, відома журналістка Христя Фрилянд, яка сьогодні є міністеркою закордонних справ Канади, одразу проіронізувала і означила фразу як неполіткоректну:
"Політична коректність ще не досягнула України, але все одно було чудово почути про красу українських жінок".
Ця фраза викликала багато обурення та обговорень у ЗМІ напередодні Євро-2012.
Дослідниці звертали увагу на те, що Україна і так є країною секс-туризму – подібна поведінка перших осіб держави погіршує і міжнародний імідж, і становище жінок.
Група ФЕМЕН регулярно проводила акції під гаслом "Україна – не бордель!".
 |
| Група ФЕМЕН регулярно проводила акції під гаслом "Україна – не бордель!" |
Однак лідери Партії регіонів не зрозуміли, у чому взагалі справа.
Коментуючи вислів Януковича, тодішній лідер фракції Партії Регіонів у Парламенті Олександр Єфремов сказав:
"Я думаю, что это относится к приятному юмору... Я придерживаюсь той точки зрения, что у нас очень красивые девушки и женщины, и когда приезжают мои друзья из других стран и видят то, что у нас действительно есть на улицах, я говорю: а то, что возят в машинах, еще лучше".
Зверніть увагу на два моменти.
"У нас є" (Єфремов вважає, що українські жінки належать владним чоловікам, як і інші українські ресурси).
І друге: не ті, які їздять у машинах, не ті, яких возять у машинах водії – а саме "те, що" – тобто річ, предмет, як газета чи зубна щітка.
Президент Петро Порошенко був набагато обачніший за своїх попередників, і доволі вдало маневрував між консервативними, пострадянськими звичками українського суспільства і європейськими цінностями гендерної рівності, популярними серед активістської спільноти.
Ходив з промовами і на про-феміністичний Український жіночий конгрес, і на традиціоналістський Всеукраїнський форум сім’ї, на 8 березня бажав жінкам наснаги у протистоянні гендерним стереотипам і дякував дружині Марині за незмінну підтримку.
 |
| Петро Порошенко на про-феміністичному Українському жіночому конгресі |
Порошенко навіть почав включати жінок у свої промови – "Хлопці та дівчата, які захищають Україну на Сході", "Чоловіки та жінки, які будують нашу державу".
Порошенко "проколовся" під час своєї прес-конференції 28 лютого 2018 року, коли запросив журналістку видання "Детектор Медіа" Марину Баранівську провести з ним день, щоб подивитися як він живе. При цьому президент застосував до журналістки звернення "дорогенька":
"Проїдьте, будь ласка, подивіться… Ключова позиція, дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну".
Журналістську спільноту таке звернення обурило. Журналістка "Громадського радіо" Ліза Кузьменко та медіаекспертка і тренерка з безпеки Інституту Масової Інформації Ірина Земляна навіть випустили футболки з написом "Я тобі не дорогенька".
 |
| Ірина Земляна у футболці з написом "Я тобі не дорогенька" |
У цьому параді сексистських висловлювань повна фраза президента Зеленського виглядає не найгірше (у відео початок фрази о 2:45):
"Завжди було уявлення у всіх в світі, що Україна – це, насамперед, сільське господарство, шахти, металурги, а туристи завжди говорили, що в Україні дуже красиво, дуже смачно і дуже красиві люди, особливо жінки.
Так, це все є, і воно залишається нашим брендом, але є й інші цифри, які говорять про те, що IT-індустрія, IT-технології та компанії дуже швидко розвиваються в Україні".
Президент перерахував, з чим іноземці начебто асоціюють Україну, і наголосив, що ІТ галузь має всі шанси стати новою візитівкою країни. І все було б добре, якби не "особливо жінки".
Це "особливо жінки" в українському контексті, якщо добре його розуміти і знати реальне становище українських жінок, сприймається зовсім не як комплімент.
Я ніколи не чула, щоб іноземний президент, дипломат чи чиновник публічно захоплювався красою українських жінок.
У приватних розмовах це можуть зауважити, але хто справді розповідає про гарних (і "доступних") українських дівчат багато і публічно, особливо на інтернет-форумах – це секс-туристи, які масово їздять в Україну. Користувачі сайтів "заміж за іноземця". Відвідувачі борделів, в які українські жінки потрапляють через трафікінг і торгівлю людьми.
Я не думаю, що президент Зеленський мав на увазі ці прикрі явища – навряд чи він узагалі усвідомлює їх масштаб чи бачить як соціальну проблему, з якою, як президент, громадянин, і мужчина, мав би працювати. Як, зрештою, й інші статусні українські чоловіки.
У 2017 році нашумів фб-коментар головного редактора "Нового Времени" Віталія Сича щодо заступниці міністра закордонних справ Олени Зеркаль:
"На обкладинці чергового додатку НВ Style – заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Красива жінка, і головне, розумна. Зеркаль стала відома після судового батлу України з Росією в Гаазі, де вона, природно, представляла Україну (як і всі красиві жінки)"
На відміну від російських чоловіків, які влаштували "чемпіонат світу по цькуванню жінок" під час ЧС з футболу у Росії 2018 року, хейтячи в інтернеті і реалі росіянок, які начебто "ганьбили країну", розважаючись з іноземними фанатами, українським чоловікам подобається хвалитись "своїми" жінками.
Вони чомусь, як Єфремов, вважають, що це "в нас" (у них) є українські жінки і щедро припрошують іноземців "почастуватися".
Вони чомусь, як Сич, вирішили, що "красиві жінки природно представляють Україну", а не самих себе.
Необачна фраза Зеленського викликала обурення і флешмоб в соцмережах з тегами #ЯТобіНеБренд, #ЯНеТуристичнийБренд та #янебренд.
БІЛЬШЕ ПОСТІВ ФЛЕШМОБУ ЧИТАЙТЕ ТУТ
Я з насолодою спостерігаю, як українські жінки сміливо, з самоповагою кажуть:
Так, я красива. Розумна. У мене є досягнення. Я взагалі неймовірна.
Але я така – для себе.
Не для тебе, не для нього, з якої б країни ви не були.
Я тобі не бренд.
А ось ви, пане президент, для мене. Бо ви – на роботі, і представляєте мої інтереси як жінки-виборця. Адже президент – слуга народу, пам’ятаєте?
То ж чи будуть це перші і останні сексистські граблі на шляху нового президента? І чи знайдеться, зрештою, такий молодець, який вчитиметься на чужих помилках?
Тамара Злобіна, кандидатка філософських наук, редакторка інформаційного ресурсу "Гендер в деталях", спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.